Справа № 22 А - 1067\2006 р.                               Головуючий в 1 інстанції Бондаренко І.А.

Категорія                                                                    Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.

     ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 січня 2007 року    колегія судової палати    в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого    Дьоміної О.О.

суддів:         Данілова О.М., Мережко М.В.

при секретарі    Колесник Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А - 2215 на постанову Бориспільського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А -2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення ,

          встановила:

В апеляційній скарзі відповідач військова частина А -2215 ставить питання про скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду від 20 червня 2006 року, яким позов ОСОБА_1 до військової частини А -2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію в розмірі 13 515 грн. 72 коп. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, позивачка займає посаду офіцера відділення взаємодії з прикордонною та митною службами, у зв'язку з чим має право на грошову компенсацію за продовольче забезпечення згідно постанови KM України № 316 від 12.березня 1996 року „ Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" за період з 11 березня 2000 року по 31 травня 2006 року.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Проте дію частини 2 ст.9 вказаного закону, в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, призупинено на підставі Закону України „ Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів „ № 1459-111 від 17 лютого 2000 року, законів № 1577-111 від 23 березня 2000 року, № 2463 -111 від 29 травня 2001 року, №311-111 від 07 березня 2002 року.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року скасована постанова Кабінету Міністрів України № 316 від 12 березня 1996 року, тому посилання суду першої інстанції на норми матеріального права, які на час виникнення спірних правовідносин та на час вирішення спору судом не діяли, не може вважатися обґрунтованим.

Враховуючи, що при ухваленні постанови суду було неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова підлягає скасуванню, з ухваленням нової постанови.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з військової частини А 2215 компенсації за не отримані продовольчі пайки.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198,202 ,205,207 КАС України, колегія, -

Постановила:

Апеляційну скаргу військової частини А 1880 задовольнити . Постанову Бориспільського   міськрайонного суду від 20 червня 2006 року скасувати   і ухвалити нову постанову. В задоволені позову ОСОБА_1   до військової частини А - 2215 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.