Справа № 22Ц-3680/2006 р.                      Головуючий в 1 інстанції Малишенко Т.О.

Категорія 20                                                                                Доповідач Корзаченко І.Ф.

       УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня      2007 року    колегія судової палати    в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого      Лащенка В.Д.

суддів          Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.

при секретарі     Зозулі Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5» Міністерства охорони здоров»я України на рішення Славутицького міського суду від 16 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5» Міністерства охорони здоров»я України, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування майнової і моральної шкоди,

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової і моральної шкоди. Позов обґрунтовувала тим, що у квітні 2005 року у її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявили туберкульоз легень. Внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків лікарем ОСОБА_2 хвороба не була своєчасно виявлена та не була попереджена на ранній стадії. Неналежним виконанням лікарем своїх обов'язків їх сім»ї заподіяно майнову та моральну шкоду. Майнова шкода в розмірі 5000 грн. полягає у витратах на посилене харчування дитини. Моральна шкода в розмірі 20000 грн. полягає у душевному болю, нервових напруженнях та стресах, дочка втратила можливість нормального навчаня та спілкування, порушений нормальний життєвий уклад сім»ї. Позивачка просила стягнути з Державного - закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №. 5» Міністерства охорони здоров»я України на її користь 5000 грн. на відшкодування майнової шкоди і 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Славутицького міського суду від 16 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди та ухвалити нове рішення в цій частині спору про стягнення на її користь 1855 грн. 15 коп. на відшкодування майнової шкоди. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідач ДЗ «СМЧ № 5» МОЗ України в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, посилаючись на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.

На підставі ст. 1172 Цивільного кодексу України суд поклав на ДЗ «СМЧ № 5» МОЗ України обов'язок відшкодувати моральну шкоду, заподіяну працівниками закладу під час виконання ними своїх трудових обов'язків. При цьому суд зазначив, що в даному випадку має місце неналежне виконання обов'язків медичним персоналом відповідачів, кого конкретно - необхідно з»ясувати при проведенні внутрішньої перевірки.

З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст. 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд не з'ясував якими саме працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків заподіяна шкода та всупереч вимогам ст. 35 ЦПК України не залучив до участі в справі осіб, на права і обов'язки яких може вплинути рішення суду.

Зазначивши, що лікарем ОСОБА_2 та іншими лікарями СМСЧ-5 ОСОБА_3 встановлювалися неправильні діагнози та призначалося неправильне лікування, суд не врахував, що відповідно до висновків судово-медичної експертизи від 22 березня та 4 травня 2006 року час захворювання ОСОБА_3 на туберкульоз встановити неможливо у зв'язку з тим, що з 2002 року їй не проводилась туберкулінодіагностика (проба Манту).

За відсутності відомостей про час настання захворювання висновок суду про встановлення неправильних діагнозів та призначення неправильного лікування не ґрунтується на доказах.

При вирішенні спору суд також керувався ст.ст. 1195, 1199 ЦК України, які регламентують відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодження здоров»я. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач завдав ушкодження здоров»я дочці позивачки.        

Суд зазначив, - що непроведения щеплення на реакцію Манту у 2003-2004 роках призвело до виникнення захворювання на туберкульоз.

Такий висновок суду не підтверджений доказами. Відповідно до

висновку медичної експертизи від 4 травня 2006- року непроведения

туберкулінодіагностики (проби Манту) вплинуло на несвоєчасне виявлення

туберкульозу. В експертному висновку не зазначено, що непроведения

туберкулінодіагностики    призвело    до    виникнення    захворювання                        на

туберкульоз. За таких обставин висновок суду про застосування ст.ст. 1195, 1199 Цивільного кодексу не можна визнати обґрунтованим.

Відмовляючи в позові про відшкодування майнової шкоди, суд зазначив, що позивачка не надала чеків на підтвердження витрат на посилене харчування.

До апеляційної скарги позивачкою надані товарні чеки, які не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити спір по суті, рішення суду необхідно скасувати і передати справу на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, з»ясувати якими діями позивачці заподіяна шкода та правові підстави її відшкодування, розмір шкоди, вирішити питання залучення до участі в справі осіб, на права і обов'язки яких може вплинути рішення суду і в залежності від встановленого вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 311,315 ЦПК України, колегія, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5» Міністерства охорони здоров»я України задоволити. Рішення Славутицького міського суду від 16 жовтня 2006 року скасувати і справу передати на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.