ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2006 р. | Справа № 14/126-1845 |
12 год. 15 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Стефанович Р.М.
Розглянув справу
за позовом Товарситва з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", вул. Промислова, 1, с.Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728
до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
про визнання нечинним рішення.
За участю представників сторін:
позивача: Гулько С.Л. - довіреність №3 від 26.08.05р.
відповідача: Полівчак С.С. - довіреність №15500/7/10-015 від 16.03.06р.,
Стаднік О.М. - довіреність №26932/7/10-015 від 10.05.06р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль", с. Острів, Тернопільського району звернулось в господарський суд Тернопільської області з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль про визнання нечинним рішення.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на невідповідність фактів викладених у акті перевірки фактичним обставинам справи, проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу з перевищенням визначених законом повноважень, з огляду на що, на думку позивача, оспорюваний правовий акт індивідуальної дії суперечить вимогам чинного законодавства України , а відтак підлягає визнанню нечинним в судовому порядку .
Відповідно до заперечень на позов та згідно з поясненнями уповноважених представників, відповідачем позовні вимоги відхилені повністю, як безпідставні. Тернопільська ОДПІ вказує на доведеність матеріалами перевірки порушень з боку суб’єкта господарювання –Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та відповідність оскаржуваного рішення нормативним актам , які регламентують предмет даного спору. За таких обставин відповідач просить у позові відмовити.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 19, 51, 130 КАС України.
За ініціативою суду здійснювалась технічна фіксація судового процесу в ході допиту свідка.
Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ( далі –Закон) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону покладено на органи державної податкової служби України шляхом проведення ними планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
27 березня 2006 року посадовими особами контролюючого органу, на підставі направлень №284 та №283 виданих цього ж числа начальником Тернопільської ОДПІ, проведена перевірка магазину , що знаходиться у с. Острів Тернопільського району по вул. Промисловій, 1 і належить ТОВ „Доброслав –Тернопіль”, про що ними зроблено запис в журналі реєстрації перевірок.
За її результатами державною податковою інспекцією складено акт перевірки № 009142/1918/23-03/33282246.
За наслідками проведеної перевірки суб'єктом владних повноважень встановлені порушення платником податків вимог п.п. 9,11,13 статті 3 Закону, а саме :
- невиконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскального звітного чека за 27.12.2005 року ( Z –звіт за 27.12.2005 року надруковано 28.12.2005 року);
- проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій ( реалізація кулька вартістю 25 коп.) без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості;
- не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 562, 07 грн.
З огляду на з'ясовані в процесі перевірки обставини, 04 квітня 2006 року Тернопільською ОДПІ на підставі акту перевірки № 009142/1918/23-03/33282246 , прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким до суб’єкта господарювання застосовано фінансові санкції в розмірі 3235,35 грн., в т. ч., як вбачається із долученого відповідачем до матеріалів справи розрахунку, затвердженого 28.03.2006 року начальником ДПІ, : 340 грн. –за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека; 85 грн. - проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів та обліку їх кількості; 2810,35 грн. - п'ятикратний розмір суми на яку виявлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що фінансові санкції в сумі 425 грн. застосовані до позивача з порушенням приписів нормативних актів, які регламентують предмет даного спору, а відтак оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з огляду на наступне.
1. Пунктом 9 статті 3 Закону суб'єктів підприємницької діяльності зобов'язано щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку пунктом 4 статті 17 Закону передбачені фінансові санкції в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З метою з'ясування фактичних обставин, судом досліджено у засіданні оригінал книги обліку розрахункових операцій за спірний період і встановлено при цьому, що позивачем забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО ( витяги із КОРО ( копії) знаходяться в матеріалах справи).
Враховуючи викладене, а також зважаючи, що за даними розрахунку штрафних фінансових санкцій, затвердженого 28.03.2006 року начальником ДПІ, згідно з оспорюваним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю притягнуто до відповідальності виключно за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, що фіскальний звітний чек (Z- звіт) за 27.12.2005 року надрукований 28.12.2005 року в 08 год.17 хв.49 с.
Таким чином, суд констатує, що позивачем друк фіскального звітного чека за 27.12.2005 року забезпечено. Твердження відповідача що він був роздрукований несвоєчасно, спростовуються приписами Закону, норми якого не передбачають, що звітний чек за 27.12.2005 р. мав би бути роздрукованим виключно цього ж числа.
Більше того, статтями 3, 17 Закону враховано особливості роботи РРО, котрі повинні забезпечувати друк таких звітів не пізніше ніж через 24 години після початку роботи. Вказане засвідчується і додатком до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування , затверджених постановою КМ України від 18 лютого 2002 р. № 199 (далі –Вимоги), у якому передбачено, що підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
При цьому, в розумінні пункту 2 Вимог, зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
Перша розрахункова операція 27.12.2005 року проведена відповідачем в 08 год. 31 хв. 07с. ( копія контрольної стрічки в матеріалах справи, оригінал досліджувався судом у засіданні ) Z- звіт роздрукований позивачем 28.12.2005 року в 08 год. 17 хв. 49 с.
Таким чином дослідженні в судовому засіданні контрольні стрічки та оригінали фіскальних звітних чеків за спірний період , дають підстави для висновку, що їхній друк позивачем здійснено своєчасно, з дотриманням положень наведених вище нормативно –правових актів, що регламентують спірні правовідносини.
2. Пунктом 11 статті 3 Закону суб'єктів господарювання зобов'язано проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
У запереченнях на позов та акті контролюючий орган зазначає, що проведеною перевіркою встановлено факт реалізації позивачем ковбаси „Московська” за ціною 50 грн. 71 коп. за 1 кілограм та кулька вартістю 0,25 коп. на загальну суму 41 грн. 08 коп. При цьому ДПІ вказує на те, що товариством не забезпечено режиму попереднього програмування найменування ( кульок) , ціни товару ( 25 коп.) та обліку їх кількості.
Допитана в якості свідка Рожко Н.О. ( продавець) зазначила, що кульок не внесено до числа закодованих товарів, оскільки він не реалізовується покупцям, а надається їм безкоштовно в якості упаковки придбаного товару, у даному разі ковбаси „Московської” , що придбавалась посадовими особами ДПІ.
Вказані пояснення продавця суд приймає до уваги та вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам. Так, як вбачається із долученого до матеріалів справи фіскального чека, 27.03.2006 року в 15 год.21 хв. 43 с. посадовим особам ДПІ позивачем реалізовано ковбасу „Московська” в кількості 810 грам за ціною 50 грн. 71 коп. за 1 кілограм на загальну суму 41, 08 грн. ( 810* 50,71 = 41,08). Вказана сума кореспондується із загальною сумою реалізованого позивачем товару, що зазначена в акті перевірки.
Таким чином, судом не здобуто, а відповідачем не представлено належних та допустимих доказів, що засвідчують факт реалізації товариством за грошові кошти кулька, а відтак ДПІ не доведено обставин, наявність яких є обов'язковими для застосування до платника податків санкцій визначених п.6 статті 17 Закону.
3. Пунктом 13 статті 3 Закону суб'єктів підприємницької діяльності зобов'язано забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами ДПІ встановлено, що на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти в сумі 749, 92 грн., в той же час за даними поточного звіту РРО вказана сума становить 1311,99 грн. Викладене засвідчується і X- звітом (денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті –п.1 Наказу ДПАУ від 01.12.2000 № 614) , оригінал якого міститься в матеріалах справи, та записом продавця Рожко Н.О. на його звороті.
Статтею 22 Закону визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
За таких обставин, суд вважає, що в цій частині оспорюване рішення ґрунтується на приписах законодавства, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак підстави для визнання його нечинним відсутні.
Пояснення допитаної в якості свідка Рожко Н.О. та представників позивача в судовому засіданні про те, що вказана невідповідність виникла внаслідок того, що одному із покупців не вистачило готівкових коштів для розрахунку за придбані товари, що обумовило їх внесення через певний проміжок часу, суд оцінює критично, з огляду на наступне:
· посилання позивача у позовній заяві на те, що товар переданий покупцю не був, а знаходився у відокремленому місці, спростовуються поясненнями свідка, яка зазначила, що вказаний товар знаходився на місці проведення розрахунків;
· покази свідка про те, що кошти були повернуті покупцем в присутності перевіряючих, спростовуються як поясненнями посадових осіб ДПІ, що проводили перевірку, так і посадовими особами позивача, які вказали що акт перевірки оформлявся у окремому приміщенні, і перевіряючі при поверненні коштів покупцем присутні не були.
Крім того, суд враховує, що згідно з п.4.4 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 за № 614 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 ( з послідуючими змінами та доповненнями, далі –Порядок), реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією, а відповідно до статті 2 Закону, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів.
Порядок дій посадових осіб позивача у разі повернення товару, скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, відмови покупця від послуги та в інших випадках, чітко регламентований положеннями п.4.7 Порядку, які позивачем проігноровані, а відтак всі його доводи з приводу відсутності підстав у контролюючого органу для застосування фінансових санкцій згідно з статтею 22 Закону є непереконливими, матеріалами справи та поданими доказами не підтверджуються, з огляду на що в цій частині позову слід відмовити.
У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі позивачу відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 94, 98, 162, 163 КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Визнати нечинним рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.04.2006 року № 0000212303/0/20291 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 425 грн.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Тернопіль" ( вул. Промислова, 1, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області ідентифікаційний код 33282246 ) державне мито в сумі 0 ( нуль) грн. 44 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі –09.06.2006 року - до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.В. Руденко