Справа № 344/6582/15-ц

Провадження № 2/344/2928/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 серпня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

секретарів Костів О.М., Караїм Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів. Позов мотивовано тим, що відповідач ухиляється від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стягнуті з нього відповідно до рішення Тисменицького районного суду від 02.02.2007 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 20.04.2015 заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів становить 52124,75 грн. Відповідач є працездатний, матеріально забезпечений, має у власності земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок, що свідчить про умисну несплату аліментних платежів та є підставою для стягнення з нього неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. За таких обставин позивач просила стягнути з відповідача пеню, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати у загальній сумі 651460, 24 грн.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з’явилися, представник позивача подав суду письмову заяву, за змістом якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положень ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-НМ №034388 від 31.03.2009 вбачається, що шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_3 розірвано, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 (а.с.11), а з свідоцтва про шлюб серії 1-НМ №078205 від 10.12.2009 вбачається, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.12).

З копії виконавчого листа (справа №2-106 2007р.) вбачається, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 02.02.2007 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.01.2007 року до повноліття дитини. (а.с.9).

Відповідно до довідки-розрахунку ВДВС Івано-Франківського МУЮ №02-19/74 від 27.02.2015 вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 згідно виконавчого листа №2-106 від 02.02.2007 за період з січня 2007 до 01.02.2015 становить 50554,75 грн. (а.с.13-16), а довідкою №7895 від 20.04.2015 підтверджено заборгованість за цим виконавчим листом за лютий-березень 2015 у розмірі 1570 грн. (а.с.17).

За ст. 196 Сімейного кодексу України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

При цьому необхідно враховувати, що аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісяця, а неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час до добровільного погашення боргу або на момент стягнення.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосуванням судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3, передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції від 01.04.2015) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі №6-81 цс13 та від 01.10.2014 у справі №6-149 цс 14, зобов’язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне з цих зобов’язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

З розрахунку неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_3В за період з 01.02.2007 до 31.03.2015, що проведено позивачем за кожен місяць окремо та підсумовано, визначено загальну суму пені у розмірі 651460, 24 грн (а.с.18-20).

Будь-яких доказів на спростування поданого позивачем розрахунку неустойки (пені) чи щодо відсутності вини у виникненні заборгованості у сплаті аліментів відповідачем суду не надано. Зважаючи на вказане, виходячи з того, що відповідач ОСОБА_3 з 2007 року зобов’язання щодо сплати аліментів на утримання дитини не виконує, жодних платежів на дитину за вказаний період не здійснював, хоча є працездатним, суд вважає відповідача винним у виникненні заборгованості за сплати аліментів, а тому позивач як одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Відповідачем відсутність своєї вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів не доведено, оскільки жодні обставини, які б давали підстави вважати, що аліменти не сплачуються з поважних причин дослідженими у справі доказами не встановлені.

Таким чином, на підставі наданих сторонами доказів встановлено, що відповідач є винним у виникненні вищевказаної заборгованості зі сплати аліментів, оскільки відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а незалежних від відповідача обставин, в результаті яких дана заборгованість виникла, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 20 Сімейного кодексу України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 651460, 24 грн.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи матеріальне становище відповідача, розмір заборгованості по аліментам, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки (пені) за несплату аліментів до 50 000,00 грн. та задовольнити позовні вимоги саме в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені нею витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 20, 196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 224-226, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 Івано-Франківської міської ради, що фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, неустойку (пеню) за несплату аліментів у сумі 50 000,00 грн. (п’ятдесят тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 Івано-Франківської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 Івано-Франківської міської ради, що фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у сумі 500 грн. ( п’ятсот гривень).

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Зеленко