Справа №2а-55/09/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Шварговському Д.Д.,
за участю представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия про стягнення з відповідача недовиплаченої пенсії як дитині війни,-
ВСТАНОВИВ:
05 січня 2009 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия Івано-Франківської області (далі - відповідач) про стягнення з відповідача недовиплаченої пенсії як дитині війни в період з 01.01.2007року до 01.01.2008року в сумі 1453,50грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період 01.01.2007року до 01.01.2008року протиправно не здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, установленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», права на пільги та державну соціальну підтримку за яким має позивач. Зазначено, що відповідачем протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за вказаний період на суму 1453,50 грн.
Позивач в судове засідання не з'явилась подала суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Коломия позов не визнав, подав суду письмове заперечення проти позову, мотивоване тим, що позивач має права на пільги та державну соціальну підтримку згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій за яким здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік. Посилається на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік. Крім того, наполягає на застосуванню наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, у відповідності до статті першої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням та паспортом громадянина України.
Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.
А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними.
У відповідності до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», тобто з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період 2007 року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.
За період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року позивачу належало до сплати 90,39 грн., з 01.08.2007 року до 31.09.2007 року - 243,6 грн., 01.10.2007 року до 31.12.2007 року - 396,9 грн., всього - 730,89 грн.
Фактично нарахування та виплата підвищення пенсії позивачу як дитині війни в 2007 році не проводилась, розмір недоплати позивачу за вказаний період становить 730,89 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представник відповідача у справі в судовому засіданні вказав на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення недовиплаченої надбавки до пенсії як дитині війни за 2007рік. У відповідності до ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача недовиплаченої пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року в розмірі 730,89 гривень відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Коломия на користь ОСОБА_1недовиплаченої пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007року по 01 січня 2008року в сумі 730,89грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя: (підпис) Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 18.03.2009 року.