Єдиний унікальний № 500/5929/14-к

Провадження № 1-кп/500/440/14

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову у скасуванні ухвали про накладення грошового стягнення

08 грудня 2014 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,

учасники судового провадження:

прокурор Лепетюк М.В.,

захисник ОСОБА_1,

обвинувачений ОСОБА_2,

розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування ухвали від 28.10.2014 р. в частині накладення на нього грошового стягнення у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_2, що народився 04 червня 1981 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

До Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про накладення на нього грошового стягнення від 28.10.2014 р., в якому він посилається на те, що він не зміг з'явитися у судове засідання, оскільки з 28 жовтня 2014 року по 06 листопада 2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КЗ «ЦМЛ м. Кіровоград» з діагнозом «Гипертонічна хвороба та Хроничний ерозивний гастродуоденит в стадії нремісії», тому не мав змоги ані повідомити про неможливість неявки в судове засіданні, ані бути присутнім в судовому засіданні.

Прокурор, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином. На адресу суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, яким вони просять суд здійснити судовий розгляд у їх відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 147 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

У зв’язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому проваджені, то в силу ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали провадження, вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК обвинувачений зобов’язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КПК грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов’язків.

Так, при постановленні ухвали від 28.10.2014 р. про накладення грошового стягнення судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 не виконав покладений на нього процесуальний обов’язок та, будучи викликаним у встановленому КПК порядку (наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик до суду), не тільки не з’явився за викликом суду, а й заздалегідь не повідомив суд про причину свого неприбуття, оскільки відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 28 жовтня 2014 року по 06 листопада 2014 року були надані суду лише 21.11.2014 р. разом із клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Судове засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 було призначене на 28 жовтня 2014 року на 10:45 годину.

Згідно копії епікризу із медичної кратки стаціонарного хворого № 7671/1853, ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні КЗ «ЦМЛ м. Кіровограда» з 28 жовтня 2014 року по 06 листопада 2014 року.

Відповідно до п. 5 ст. 138 КПК України, поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Однак, по-перше, обвинуваченим ОСОБА_2 не надані будь-які докази, які б обґрунтовували неможливість тимчасово залишити цей заклад, а, по-друге, не наведено обставин, які б свідчили про відсутність у нього будь-яких засобів зв'язку, за допомогою яких він міг би як безпосередньо, так і через свого захисника повідомити суд про неможливість з'явитися за викликом до суду у призначений час.

Крім того, суд звертає увагу на те, що обвинуваченим ОСОБА_2 не додані належним чином завірені копії документів, якими він обґрунтовує неможливість прибути за викликом суду, адже копія вищенаведеного епікризу стаціонарного хворого не місить позначки, що вона згідна з оригіналом, а також прізвища та підпису особи, яка виконала цю копію, відсутній також відбиток печатки лікувального закладу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2 з поважних причин не прибув у судове засідання 28.10.2014 р., оскільки перебував у лікувальному закладі, але він зобов’язаний був відповідно до наведеного п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК завчасно повідомити суд про неможливість прибути за викликом у призначений строк. Обвинуваченим ОСОБА_2 не доведено поважність причини завчасного неповідомлення ним суд про причину свого неприбуття в судове засідання, у зв’язку з чим в його клопотанні про скасування ухвали суду про накладення грошового стягнення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 42, 144, 147 КПК України, суд –

ухвалив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.10.2014 р. про накладення на нього грошового стягнення відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_3