Справа №2-а-6113/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2009 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
при секретарі Дутчак Л.В.
за участю представників:
від позивача : не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до відповідача: Управління ПФУ в м.Івано-Франківську
про стягнення з відповідача невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік в сумі 1453,50 грн.,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2звернулася в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про стягнення з відповідача невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік в сумі 1453,50 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що вона являється дитиною війни і тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» її пенсія повинна підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В позовній заяві позивачка вказує на пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки про рішення Конституційного Суду України, якими визнані неконституційними окремі положення законів, що обмежували її право щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, вона дізналася аж у 2008 році після висвітлення даних рішень у засобах масової інформації.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши суду клопотання про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. В обґрунтування посилається на те, що позивач отримує надбавку до пенсії як дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2008 року в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений ст.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 107-VI від 28.12.2007 року. Протягом 2007 року така надбавка позивачу як дитині війни не нараховувалась та не виплачувалась. При цьому вказує, що при призначенні надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не застосовується положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки цей закон застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Крім того, протягом 2007 року виплата позивачу надбавки як дитині війни не проводилась, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік” N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. На підставі цього просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із слідуючих підстав:
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2є дитиною війни, що підтверджується пенсійним посвідченням №б/н з відміткою «дитина війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» N 489-V від 19.12.2006 року з урахуванням статті 111 даного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп\2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” N 489-V від 19. 12.2006 року були визнані неконституційними, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. При цьому рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не мають, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача щодо отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни у 2007 році виникло з 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч згаданим рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України у м.Івано-Франківьку вказане підвищення пенсії позивачу протягом 2007 року не виплачувалось.
За таких обставин суд вважає, що порушено право позивача на отримання підвищення пенсії як дитині війни в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», - 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007р по 31.12.2007 р.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком встановлено на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому це не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» N 749-V від 15.03.2007 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в такому розмірі: з 01.01.2007р. - 380 грн., з 01.04.2007р. - 406 грн., з 01.10.2007р. - 411 грн.
Таким чином, пенсія позивача повинна бути підвищена на 30 % мінімальної пенсії за віком, а саме: за період з липня 2007р. по грудень 2007р. включно в сумі 735,30грн.
Щодо позовних вимог про визнання дій управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську неправомірними, то задоволенню підлягають вимоги про визнання дій відповідача такими, що не відповідають вимогам Конституції та законів України, тобто - неправомірними, щодо невиплати позивачеві за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. підвищення пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Оскільки, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з Управління пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на користь ОСОБА_2недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з липня 2007р. по грудень 2007р. в сумі 735,30грн.
На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст.ст. 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в АДРЕСА_1в користь ОСОБА_2заборгованість по виплаті щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з липня 2007р. по грудень 2007 року (включно) в сумі 735,30 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя /підпис/ В.В. Кафарський
Постанова в повному обсязі складена 20.02.2009 року