ПОСТАНОВА Справа № 2-А-68/2009
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.
при секретарі – Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровськ адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної службиОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенняю,-
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІДПС ОСОБА_2., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на слідуюче: за місцем його проживання 19.03.2009 року він отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2009 року. Згідно якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУ пАП, яке було зафіксоване 06.03.2009 року приладом «Візир» № 0711197.
Взазначеній постанві допущена помилка , а саме вказаний дорожній знак 4.45 -Населений пункт. В той час як такого знаку взагалі не існує.
В постанові також зазаначається, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає в своїй роботі керування інспектором ДАІ, згідно ст. 14-1 КупАП. Тому виходить що швидкість руху, яка зазначена на фотознімку була зафіксована в ручному режимі. В цьому випадку повинен був складатись протокол в двох примірниках, один з яких повинен вручатись особі, що притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, протокол та фотознімок на місці скоєння правопорушення йому не показали, чим були порушені його права, а саме він не міг дати пояснення та скористатись правовою допомогою. Крім того відповідач не встановив особу, що керувала автотранспортом в момент скоєння правопорушення, а постанова виписана на його ім»я як власника транспортного засобу.
В постанові зазначається, що зйомка велася приладом «Візир», який не є приладом, що працює в автоматичному режимі, а передбачає в своїй роботі керування інспектором ДАІ. Тому виходить, що швидкість руху транспортного засосбу, яка зазначена на фото була зафіксована в ручному режимі. Проте згідно чинного законодавства до використання спеціальних приладів нагляду за дорожнім рухом, допускаються співробітники, які вивчили інструкції та склали залік з використання цих приладів. Нагляд за рухом автомобіля повинен здійснюватись з автомобіля спеціально розфарбованого та обладнаного спеціальними сигналами. Використання приватних транспортних засобів взагалі не допускається.
Відповідач не встановив ососбу , яка керувала транспортним засобом в момент скоення правопорушення, а виписав постанову про накладення штрафу на його ім»я як на власника автомобіля, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному об»ємі давши пояснення фактично установлені матеріалами справи
Відповідач позовні вимоги визнав частково. В частині невірного указання номеру знака в постанові про притягнення позивача до адміністративного правопорушення. В іншій частині позов не визнав вказуючи на правомірність своїх дій, а саме, що постанова про накладення адміністравниго стягнення направлена позивачеві вчасно протягом 3 днів з моменту постановлення. Позивач дійсно перевищив швидкість, встановлену в межах населеного пункту, що видно навіть на фотознімку, де позивач під час зйомки їде коло будинку. Що стосується особливостей фіксації приладом «Візир», то згідно інструкції є три види фіксації приладом «Візир»: в складі патрульної групи, проведення негласного контролю та в складі руху автопатрулю. В першому та останньому випадку, контроль здійснюється групою прцівників ДАІ, які дійсно повинні бути вдягнені в форменний одяг, рухатись на авторатспорті з розпізнавальними знаками, в цих випадках, при фіксації порушення ПДР, водій, що допустив порушення зупиняється інспектором та йому вручаються складені документи. У випадку з позивачем засосовувався негласний контроль працівником ДПС, при цьому допускається перебування працівника в цивільному одязі та автотранспорті без розпізнавальних знаків. Зупинення водія, що допустив порушення ДПР в цьому випадку не вчиняється, так як патрулювання здійснює один працівник і він не має можливості і проводити фіксацію, і складати документи та зупиняти водія і вручати йому протокол та постанову. Що стосується особи, відносно якої складений протокол, то згідно ст. 14-1 КУпАП до відповідальності притягуються власники транспортного засобу. Була проведена перевірка реєстрації транспортних засобів і встановлено, що власником даного автомобіля є позивач,тому стосовно нього і складений протокол. На власника покладається обов»язок надати докази протягом 10 днів з моменту вручення йому постанови про те, що правопорушення допущене іншою сосбою і тоді при перевірці всіх даних до відповідальності притягуватиметься саме виннан особа.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за такими підставами: 19.03.2009 року позивач за місцем свого проживання отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2009 року. Згідно якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУ пАП, яке було зафіксоване 06.03.2009 року приладом «Візир» № 0711197.
В постанові зазначається, що 06.03.2009 року о 12 год 24 хв в м. Верхньодніпровську по вул. Тітова водій керував автомобілем ЗАЗ 110307 д/н НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 4.45 (населений пункт) перевищив швидкість на 25 км.,. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» і становить 85 км/год.
На наданій суду копії знімку видно автомобіль дн НОМЕР_1 на фоні будинку, зазначена дата 06.03.2009 року, час 12:29:13 та його швидкість 085 км за год.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України в населених пунктах рух транспортних засобі дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно додатку до Правил дорожнього руху знак початок населеного пункту зазначений під № 5.45, а дорожнього знаку під № 4.45 не існує.
Таким чином судом встановлено, що позивачем дійсно допущене порушення Правил дорожнього руху, що виражається в перевищені швидкості. Але в складеній постанові про притягнення позивача до відповідальності допущене неправильне посилання на підставу притягнення до відповідальності, чим порушено абзац 3 п.2.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення від 26.12.2001 року № 1175.
Тому суд вважає, що за даними підставами постанова від 06.03.2009 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню
Що стосується вимоги про поновлення строку для звернення позивача з адміністративним позовом до суду, суд вважає, що дана вимога також підлягає задоволенню. Згідно оглянутої в судовому засіданні книги реєстрації та відправки вихідної кореспонденції Постанова про притягнення до адмінітсративної відповідальності ОСОБА_1 зареєстрована під № 23 07.03.2009 року та відправлена 09.03.2009 року. Однак в поштовому штемпелі на конверті вбачається дата отримання 19.03.2009 року. Позивач звернувсяз адміністративним позовом до суду 25.03.2009 року. Тобто в межах встановленого 10 денного строку з моменту, коли він дізнався про наявність такої постанови. В зв»язку з чим на думку суду пропустив строк з причин, що не залежали від нього.
Що стосується правомірності дій працівника ДПС ОСОБА_2., то суд вважає, що його дії вчинені відповідно до вимог закнодавства. Так як він вчиняв негласний контроль за дотриманням Правил дорожнього руху приладом «Візир», то це допускало перебування його без форменного одягу та на автомобілі без розпізнавальних знаків, та не передбачало вручення складеного протоколу та постанови ОСОБА_1.
ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису, притягуються власники транспортних засобів.
Таким чином постанова вірно винесена у відношенні до позивача як власника вищевказаного транспортного засобу.
ч. 2 ст. 14-1 КУпАП передбачається, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, іншою особою, власник транспортного засобу може протягом 10 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини орган, що виніс постанову, про накладення адміністративного стягнення.
Позивач з таким зверненням до відповідача не звертався та суду також не надав доказів про те, що транспортним засобом управляв не він, а інша особа.
На основі ст. 14-1, 122 ч. 1 287, 288, 289 КупАП, п. 12.4 пп. Правил дорожнього руху України керуючись ст. 6,17, 71, 86, 100, 122,159, 161 КАС України , - суд
ПОСТАНОВИВ:
Відновити ОСОБА_1строк на адміністративне оскарження.
Скасувати постанову іспектора дорожньо - патрульної служби ОСОБА_2 АЕ № 052673 від 06.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви протягом десяти днів з моменту її проголошення . Скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Головуючий: