Справа № 2а - 347/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 10 квітня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Панасюка С.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що вона має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач у періоді з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року мав виплатити названу допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак, виплатив у меншому розмірі. Позивач просить зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги за вказаний період і виплатити недоплачену суму.
Відповідач позов не визнав, заперечивши його тим, що він мав право проводити позивачу виплати лише в межах бюджетних асигнувань.
Вимоги позивача обґрунтовані і їх слід задовольнити.
Позивач мала у періоді з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визнано відповідачем.
Згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, яка діяла з 08 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Позивач є застрахованою особою, що підтверджено довідкою про розмір виплаченої допомоги, виданою їй відповідачем.
Отже, вирішуючи спір позивача з відповідачем, слід застосовувати норми зазначеного вище Закону, а не Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції, яка діяла з 08 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки цей Закон регулював тоді виплату допомоги особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, яка діяла з 08 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 , справа N 1-29/2007, пункт 7 статті 71 названого Закону в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Крім цього, визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 56 названого Закону щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, положення ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, яка діяла з 08 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року відновили свою дію і зберігали свою дію до 31 грудня 2007 року – до внесення до них Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI змін.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У періоді з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року єдиними нормами, які прямо визначали розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб, була стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Інших норм не було.
Щодо положень, передбачених пунктом 5 розділу IX Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», то ці положення не містять вказівки про розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який має безпосередньо застосовуватися, а, натомість, містять вказівку на те, що розмір вказаної допомоги щороку визначається Верховною Радою України не нижче відповідного
рівня і з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму.
Однак, протягом періоду з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року склалося так, що встановлений Верховною Радою України на 2007 рік розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб не міг бути застосований, оскільки норма, яка його містила, була визнана неконституційною і втратила силу. Іншого ж розміру на цей період Верховна Рада України не встановила.
За таких обставин відповідач, визначаючи розмір допомоги, який мав бути нарахований позивачу, мав керуватися нормою закону, який продовжував діяти, а саме, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Діяти в інший спосіб в силу ч.2 ст.19 Конституції України він не міг, оскільки це означало б, що він самостійно, поза законом, визначає розмір виплачуваної позивачам допомоги.
Нічого у такій ситуації не змінює та обставина, що в такому разі передбачених бюджетом коштів не вистачило б для фінансування виплат, - відповідач повинен був взяти на себе зобов'язання виплатити допомогу у встановленому вказаними нормами розмірі і нарахувати її, виплати ж допомоги у повному розмірі могли бути проведені після збільшення бюджетних асигнувань або ж у наступних бюджетних періодах.
Стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не визначає вид прожиткового мінімуму за колом осіб.
Однак, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» такий вид містить, а саме, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідачу належало, використавши аналогію закону, нарахувати позивачу, яка була застрахована, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відмовити позивачу з підстави, що нормою закону не визначений вид прожиткового мінімуму за колом осіб, відповідач не міг.
Таким чином, відповідач, не врахувавши зміни до законів, які відбулися у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року, порушив право позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у періоді з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто діяв неправомірно.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визначивши цю допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який діяв у вказаному періоді, і виплатити позивачу різницю між перерахованою і отриманою нею сумами допомоги.
Позивач не пропустила строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Немає жодних підстав для висновку, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів раніше, ніж за рік до моменту звернення його до суду. Доказів щодо цього відповідач не подав. Позивач мав усі підстави вважати, що для додаткового фінансування виплати допомоги за 2007 рік потрібен час і такі його сподівання були обґрунтованими.
Керуючись ч.7 ст.9, ст. 11, 71, 86, 94, ч.2 ст.99, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст.19 Конституції України, на підставі ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, яка діяла з 08 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року, р ішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 , суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради провести ОСОБА_1 перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, визначивши цю допомогу у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який діяв у вказаному періоді, і виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою і отриманою нею сумами допомоги.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд в такому порядку:
заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови;
апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК