Справа № 2а – 1317/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 10 квітня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Панасюка С.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про перерахунок щорічної разової грошової допомоги
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про перерахунок щорічної разової грошової допомоги.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що він має статус учасника війни і відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на виплату щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач у 2007-2008 роках виплатив цю допомогу у меншому розмірі, ніж передбачено вказаною нормою. Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними і стягнути з нього 2541 грн. недоплаченої допомоги.
Відповідач позов не визнав, заперечивши його тим, що він мав право проводити позивачу виплати лише в межах бюджетних асигнувань.
Вимоги позивача обґрунтовані і їх слід задовольнити.
Позивач має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Дію частини 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 пункт 13 статті 71 названого Закону, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Крім цього, визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) стаття 29 названого Закону, за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється для учасників війни у розмірі 55 гривень.
Таким чином, частина 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відновила свою дію, а отже, розмір щорічної разової грошової допомоги позивачу у 2007 році мав становити три мінімальні пенсії за віком.
Натомість, позивачу виплачено у 2007 році лише 55 грн.
Згідно підпункту "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI текст частини 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» був викладений у новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі №1-28/2008 згаданий підпункт був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), і втратив чинність з дня ухвалення вказаного рішення. Оскільки дія попередньої редакції частини 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відновилася, розмір щорічної разової грошової допомоги позивачу у 2008 році мав становити три мінімальні пенсії за віком.
Натомість, позивачу виплачено у 2008 році лише 65 грн., які були виплачені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Юридична сила цієї постанови поступається закону, а тому, відповідач мав керуватися саме законом.
До того ж, зменшення розміру такої виплати суперечить ч.2,3 ст.2 названого Закону, згідно яких права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України, колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Та обставина, що передбачених бюджетом коштів не вистачило б для фінансування виплати допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, нічого не змінює - відповідач повинен був взяти на себе зобов'язання виплатити допомогу у встановленому законом розмірі і нарахувати її, виплата ж допомоги у повному розмірі могла бути проведена після збільшення бюджетних асигнувань або ж у наступних бюджетних періодах.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків пенсіонерам за місцем отримання пенсії.
Таким чином, відповідач, не врахувавши зміни до законів, які відбулися у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України рішень від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року, порушив право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги у 2007-2008 роках у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком , тобто діяв неправомірно.
Суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, вважає, що для відновлення останнього необхідно і достатньо зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги, виплата якої передбачена частиною 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у 2007 та 2008 році, визначивши цю допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених у вказаних періодах, і виплатити позивачу різницю між перерахованою і отриманими ним сумами допомоги.
Позивач не пропустив строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Немає жодних підстав для висновку, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів раніше, ніж за рік до моменту звернення його до суду. Доказів щодо цього відповідач не подав. Позивач мав усі підстави вважати, що для додаткового фінансування виплати допомоги за 2007 рік потрібен час і такі його сподівання були обґрунтованими.
Керуючись ч.7 ст.9, ст. 11, 71, 86, 94, ч.2 ст.99, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.2 ст.19 Конституції України, на підставі ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 , рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі №1-28/2008, суд
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про перерахунок щорічної разової грошової допомоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації в частині ненарахування ОСОБА_1 у 2007 та 2008 році щорічної разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком як це передбачено частиною 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги, виплата якої передбачена частиною 5 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у 2007 та 2008 році, визначивши цю допомогу у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановлених у вказаних періодах, і виплатити позивачу різницю між перерахованою і отриманими ним сумами допомоги.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд в такому порядку:
заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови;
апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
ГОЛОВУЮЧИЙ: С.Л.ПАНАСЮК