Справа 22-ц-2324 / 2008 р.                     

Категорія - трудове

                                                                    Головуючий 1 інстанції - Шмадченко C.I.

                                                                                           Доповідач - Хорошевський О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого судді - Табачної'Н.Г.,

суддів колегії - Хорошевського О.М., Зазулинської Т.П., при секретарі  Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника державної установи "Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 6 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до "Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути на його користь з відповідача заробітну плату в сумі 2 628 грн. 54 коп. При цьому посилався на те, що працював у відповідача з 1 листопада 2004 року до 1 жовтня 2007 року сторожем. Оплата його праці проводилась не по фактично відпрацьованому часу а за мінімальною ставкою простого робітника.

Порушення вимог законодавства при оплаті праці у надурочний час встановлена Харківським обласним управлінням охорони праці.

Вважав, що за час його роботи у відповідача він недоотримав заробітну плату в сумі 2 628 грн. 54 коп. з урахуванням подвійної оплати за надурочно відпрацьований час.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 позовні вимоги доповнив вимогою про відшкодування моральної шкоди в сумі 8 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 6 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з "Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України" (далі-Інститут) на користь позивача заробітну плату за роботу у надурочний час в сумі 1 391 грн. 83 коп. та на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.

В апеляційній скарзі представник Інституту просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

Вказав при цьому, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу сторожем. Згідно наказу № 24 від 1 листопада 2004 року ОСОБА_1 був призначений відповідальним за виконанням сторожами правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому саме він повинен був вести облік робочого часу.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В суді першої інстанції представник відповідача не заперечував проти виплати позивачу заробітної плати з урахуванням перерахунку зробленого за результатами перевірки додержання вимог законодавства про працю, проведеної Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати, суд першої інстанції виходив з розрахунку наданого відповідачем.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась на підставі обліку робочого часу, який вівся самим позивачем.

Вирішивши питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, мотивів, в порушення вимог ст. 215 ЦПК України, не навів.

За правилами ч.1 ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

ОСОБА_1 на надав доказів спричинення йому моральної шкоди, втрати нормальних життєвих зв'язків або здійснення додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, судова колегія вважає достатньою компенсацією моральної шкоди, спричиненої позивачу, самий факт визнання того, що його право на оплату праці було порушене.

Згідно вимог п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, 316, 319 ЦПК України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України" задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 6 березня 2008 року змінити.

Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.