у х в а л а

І м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: 

головуючого судді: Старунського Д.М.

суддів: Каралюса В.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

за участю осіб:

від позивача - ОСОБА_1- позивач

від відповідачів - Ключник Л.Й., Ходосевич З.М. - представники

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром»

на постанову Франківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2007 року у справі №2а-129/07/1326

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром»

про призначення та виплату наукової пенсії, -

в с т а н о в и л а:

08 листопада 2006 року  позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача ВАТ «Укравтобуспром» анулювати лист №230 від 07.04.2005 року та визнати за ним право на призначення наукової пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність», а також зобов'язати Пенсійний фонд Франківського району м. Львова з 01.05.2005 року поновити йому виплату зазначеної пенсії.

 Позов мотивує тим, що має право на отримання такої пенсії, оскільки в період з 02.07.1970 року по 21.04.2003 рік він працював на ВАТ «Укравтобуспром» на посадах провідного конструктора з основного напряму діяльності наукової установи, керівника (завідуючого) сектору, керівника (завідуючого) відділу, провідного конструктора сектору архітектури відділу технічної естетики, завідуючого сектору архітектури відділу художнього конструювання, завідуючого відділу дизайну. Загальний стаж на вказаних посадах становив 32 роки і 10 місяців. Вказані посади вважаються посадами наукових працівників. Його робота була пов'язана з науково-технічною діяльністю. Крім цього підрозділи в яких він працював були науковими підрозділами, які виконували наукові і науково-технічні роботи, що відносились до основної діяльності ВАТ «Укравтобуспром».

З червня 2002 року до травня 2005 року він користувався правом на отримання пенсії згідно ст.24 Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність» та постанови КМУ від 04.03.2004 року за №257 «Про перелік посад наукових (науково-педагогічних працівників) підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги». Однак листом ВАТ «Укравтобуспром» №230 від 07.04.2005 року була відкликана довідка №965 від 20.05.2002 року «Про підтвердження науково-технічної діяльності», яка була підставою для нарахування вказаної пенсії у зв'язку з її недостовірністю. Зокрема, у вказаному листі зазначено, що позивач не має статусу наукового працівника, не підтверджував свою кваліфікацію результатами атестації і не виконував обов'язки наукового працівника згідно ст.6, 21 Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність».

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 23.11.2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено, зобов'язано ВАТ «Укравтобуспром» анулювати лист №230 від 07.04.2005 року та визнати за позивачем право на призначення наукової пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і наукову-технічну діяльність», а також зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова поновити позивачу з 01.05.2005 року виплату зазначеної пенсії.

Прийняте рішення мотивоване тим, що позивач працював на підприємстві, основною діяльністю якого була наукова та науково-технічна діяльність, а також займав посади, які надають йому право на нарахування та отримання наукової пенсії, так ВАТ «Укравтобуспром» включений в перелік головних наукових організацій Мінпромполітики України. Вказане товариство було створене на базі Всесоюзного конструкторського-екпериментального інституту автобусобудування і стало його правонаступником (а.с. 10-11).

У поданій апеляційній скарзі ВАТ «Укравтобуспром», до якого приєдналося Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме ст.ст.1, 2, 22-1, 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року за №257 «Про перелік посад наукових (науково-педагогічних працівників) підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги». Вважають, що згідно із вказаним Законом та Постановою право на наукову пенсію мають керівники (завідувачі) та заступники керівника наукового підрозділу, провідний конструктор наукового підрозділу наукової установи. ВАТ «Укравтобуспром» науковою установою не вважають. Також покликаються на те, що позивач не приймав участь в дослідних, проектно-конструкторських та інших наукових роботах впродовж 20-ти років.

Під час апеляційного розгляду справи представники апелянта та пенсійного Фонду повністю підтримала вимоги за апеляційною скаргою та надали суду пояснення відповідно до її змісту.

Позивач в апеляційному суді вимоги апелянта заперечив, доповнивши свої заперечення додатковими доказами, зокрема Положенням про Укравтобуспром, як головної наукової організації Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Тому вважає оскаржувану постанову суду законною і обгрунтованою, просить таку залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку, чоловікам - за наявності стажу наукової роботи не менше 20 років. До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Постановою КМ України від 04.03.2004р. №257 затверджено Перелік посад наукових /науково-педадогічних/ працівників підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначеня наукової пенсії.

Згідно з вказаним переліком посад наукових /науково-педадогічних/ працівників право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» має провідний конструктор /інженер, технолог тощо/ з основного напрямку діяльності наукової установи, організації, керівник, заступник керівника, головний конструктор, провідний конструктор /інженер, технолог тощо/ наукового підрозділу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції на підставі огляду записів трудової книжки позивача /а.с.30-37/, Положення про відділ компоновки і художнього конструювання /а.с.20-25/, довідки відповідача №965 від 20.05.2002 року (а.с. 26-27), свідоцтв та патентів позивача (а.с. 40-58) зробив правильний висновок про те, що вищевказаний відділ, в якому працював позивач, є науково-технічним підрозділом і передбачає зайняття його працівниками науково-технічною діяльністю.

З врахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про те, що позивач понад 20 років працював на посадах, які віднесені до Переліку посад наукових працівників, має право на призначення пенсії відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» є обґрунтованим і підставним; позивачу правильно була призначена пенсія на підставі довідки №965 від 20.05.2002 року і правових підстав для відміни такої виплати не було.

Доводи відповідача про те, що позивач не займався науковою роботою впродовж 20-ти років спростовується багаточисельними свідоцтвами та патентами, отриманими позивачем внаслідок зайняття науковою діяльністю: за №2723 від 20.12.1971 року, за №5665 від 27.01.1975 року, за №7339 від 14.09.1976 року, за №8190 від 0б.07.1977 року, за №10103 від 20.02.1979 року, за №10817 від 05.07.1979 року, за №12167 від 03.07.1980 року, за №15081 від 15.06.1981 року, за №23936 від 07.04.1987 року, за №25427 від 17.11.1987 року, а також патентами за №469 від 31.03.1994 року, свідоцтвами виданих позивачу, як учаснику спеціалізованих виставок (а.с.40-58).

Відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та п.2 Переліку посад наукових /науково-педагогічних/ працівників підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення наукової пенсії, право на таку пенсію залежить не тільки від посади, яку займав працівник, але й від статусу підприємства.

Як вбачається з доданого позивачем Положення про Укравтобуспром, то згідно наказу Мінмашпрому №98 від 31.07.1992 року Укравтобуспром є головною науковою організацією Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України по пасажирських транспортних засобах. ВАТ «Укравтобуспром», як правонаступник Укравтобуспрому і головна наукова організація Міністерства промислової політики України в галузі автомобілебудування зберіг основні напрямки наукової та науково-технічної діяльності, яка складає біля 80% річного обсягу робіт (а.с. 10-11), а згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області №15-06/121 від 21.08.2006 року - більше 95%. (а.с. 12).

За таких обставин, коли і установа і відділ та посада, де працював позивач відноситься до наукових, доказів наукової діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що право на наукову пенсію позивача було порушено відповідачами, а тому підставно захистив це право.

Колегія суддів також погоджується з обраним в розглядуваній справі способом захисту прав позивача, в тому числі зобов'язання ВАТ «Укравтобуспром» анулювати довідку №230 від 07.04.2005 року, якою була відкликана довідка №965 від 20.05.2002 року «Про підтвердження науково-технічної діяльності», яка була підставою для нарахування вказаної пенсії, оскільки такі дії підприємства перебувають у нерозривному зв'язку з призначенням і виплатою органами пенсійного фонду наукової пенсії позивачу.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» - залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2007 року у справі №2а-129/07/1326 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, Відкритого акціонерного товариства «Укравтобуспром» про призначення та виплату наукової пенсії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.