КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-13665/08 Головуючий 1-ої інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Маслія В.І
Дурицької О.М.
при секретарі Поліщук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради з позовом про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 2080,00 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих належних сум щорічної допомоги на оздоровлення відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що дія статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинялася відповідно до ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», а тому позивач права на отримання вказаних сум у розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати не мав. Однак, це не є скасування гарантованих Конституцією прав і свобод. Крім того, позивачем пропущено річний строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду, і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1. є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 2 групи .
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС евакуйованим із зони відчуження учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виплачується в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Судом першої інстанції встановлено розмір недоотриманої грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік в сумі 2080,00 грн.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати у період виплати допомоги за 2006 рік становить 375,00 грн.
Пунктом 37 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було прийняте рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст..200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: