Справа № 2-2794/2008 р.

    № 2-297/2009 р.                        

                                      ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди та за позовом юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та  стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                                                                                                                          ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 97 220 (дев»яносто сім тисяч двісті двадцять) грн. 81 коп.для задоволення вимог кредиторів за кредитними договором ата договором поруки, матеріальні збитки в сумі 1800 грн. та заподіяну моральну шкоду  в сумі 20 000 грн.

    Свої вимоги позивач мотивував тим, що на протязі 2006-2007 років між ним та відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості щодо надання останньому грошових коштів у позику для особистих потреб. З метою виконання зазначеної вище домовленості 13 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю  «Житловий Альянс» як кредитором, ОСОБА_2 як боржником та ОСОБА_1 як поручителем було укладено договір поруки, за умовами якого позивач ОСОБА_1 взяв насебе зобов»язання відповідати перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов»язань за кредитним договором. Окрім того, з метою отримання грошових коштів для надання їх в позику ОСОБА_2 позивачем було здійснено наступне: 7 грудня 2007 року укладено кредитний договір № Коф912а з кредитною спілою «Аккорд» про надання в кредит грошових коштів в сумі 11 000 грн.на строк 12 місяців зі сплатою процентів та інших платежів, передбачених договором; 18 грудня 2007 року укладено кредитний договір № 107107-CRED з Кременчуцькою філією філії «Полтавське головне регіональне управління» закритого акціонерного товариства «Приватбанк» на відкриття карткового рахунку на суму 10 000 грн. зі сплатою відсотків, штрафів, пені, винагороди в строк та в обсязі, обумовленому договором; 27 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 500076937 з закритим акціонерним товариством «Альфа-банк» на строк до 27 лютого 2009 року на суму 3 000 доларів США зі сплатою 30 % річних; 28 лютого 2008 року укладено кредитний договір № 014/0058/82/101068 з відкритим акціонерним товариством «Райффазен банк Аваль» на суму 15 150 грн. зі строком користування до 28 лютого 2010 року. Отримані за вказаними вище договорами грошові кошти ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2, а останній, в свою чергу зобов»язався надавати грошові кошти для виконання взятих на себе ОСОБА_1 зобов»язань за вище переліченими договорами. Однак, в порушення досягнутої домовленості, відповідач ОСОБА_2 грошових коштів позивачу не надав, у зв»язку з чим на даний час у позивача виникла заборгованість перед кредиторами на загальну суму 97 220 грн. 81 коп. Окрім того, позивачем було надано відповідачу грошові кошти в сумі 3 000 грн., з яких відповідач повернув лише 1 200 грн., а решту 1 800 грн. залишився винен, у зв»язку з чим позивач відносить зазначену суму коштів до суми збитків, заподіяних йому відповідачем. Окрім того, на думку позивача, внаслідок ситуації, що склалася відповідачем заподіяно йому також і моральну шкоду у вигляді душевних страждань та порушення нормальних життєвих зв»язків, яку позивач оцінює в 20 000 грн. та просить стягнути з відповідача.

    Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовільнити в повному обсязі, ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 97 220 грн. 81 коп., 1800 грн. в рахунок відшкодування заподіяних матеріальних збитків та 20 000 грн. заподіяної моральної шкоди.   

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

    Представники третіх осіб відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», закритого акціонерного товариства «Приватбанк» ,  товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс», закритого акціонерного товариства «Альфа-банк»  при вирішенні даного спору покладаються на розсуд суду.

    Представник третьої особи без самостійних вимог крединтої спілки «Аккорд» в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином увідомлений про час та місце слухання справи.

    За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та представника третьої особи без самостійних вимог кредитної спілки «Аккорд» на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

    Вислухавши позивача ОСОБА_1, представників третіх осіб без самостійних вимог відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», закритого акціонерного товариства «Приватбанк», товариства з обмеженою відповідальністю  «Житловий Альянс», закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк», ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.       

    30 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» як кредитором, ОСОБА_2 як боржником, ОСОБА_3, ОСОБА_1 як поручителями укладено договір поруки, за умовами якого останні зобов»язалися відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов»язань за кредитним договором № 003527 від 30 січня 2006 року.

    Як вбачається з платіжної вимоги від 10 жовтня 2008 року, направленої товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий Альянс» на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_2 не виконав своїх зобов»язань за кредитним договором, у зв»язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано сплатити всю суму заборгованості, яка складає 33 049 грн. 92 коп. та штраф в розмірі 11 180 грн. 97 коп. в добровільному порядку протягом 14 днів з дня отримання платіжної вимоги.

    7 грудня 2007 року між кредитною спілкою «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Коф912а, за умовами якого кредитна спілка надала ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 11 000 грн. на строк 12 місяців, а останній, в свою чергу зобов»язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

    Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов»язань за зазначеним вище кредитним договором, між кредитною спілкою «Аккорд» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого останній зобов»язався відповідати за виконання ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором.

    Згідно розписки від 18 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 9 800 грн.  

      18 грудня 2007 року між Кременчуцькою філією закритого акціонерного товариства «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 107107-CRED, згідно якого банк надав ОСОБА_1 в кредит в розмірі 10 000 грн.  шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок.

    Як вбачається з розписки від 18 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 10 000 грн. та отримав в користування кредитну картку картку Приватбанк Gold.

    27 лютого 2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 500076937, згідно якого останньому було надано кредит в сумі 3 000 доларів США на картковий рахунок зі сплатою 30 процентів річних.

    Згідно розписки від 27 лютого 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику 2 500 доларів США та картку.

    28 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1  було укладено кредитний договір № 014/0058/82/101068, згідно якого останньому надано кредит в сумі 15150 грн. зі строком користування до 28 лютого 2010 року.

    Згідно розписки від 28 лютого 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в позику грошові кошти в сумі 15 000 грн.

    Окрім того, як достовірно встановлено судом, 3 серпня 2008 року позивачем ОСОБА_1 було надано відповідачу ОСОБА_2 в позику грошові кошти в сумі 3 000 грн., з яких відповідачем повернуто лише частину, а саме грошові кошти в сумі 1200 грн., решту грошових коштів в сумі 1800 грн. відповідач ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 не повернув до цього часу.

    Відповідно до положень статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

    Частиною 2 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

    Аналізуючи наведені вище вимоги чинного цивільного законодавства України, а також враховуючи той факт, що сторонами в справі досягнуто домовленості щодо надання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів відповідачу ОСОБА_2 в позику, а останнім, в свою чергу, надано розписки про отримання грошових коштів від позивача, суд вважає достовірно доведеним факт укладення між сторонами в справі договору позики, у зв»язку з чим до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню положення чинного цивільного законодавства з приводу договору позики.

    Вимогами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Частиною 2 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред»явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред»явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

    Згідно статті 1050 Цивільного кодексу , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

    Як достовірно встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про повернення отриманих в позику грошових коштів, однак відповідач, в порушення вимог чинного цивільного законодавства та досягнутих усних домовленостей з позивачем ОСОБА_1, своїх зобов»язань щодо повернення грошових коштів не виконав, у зв»язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 99 020 грн. 81 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком суми позовних вимог.   

    Враховуючи викладене, а також те, що, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не виконано своїх зобов»язань за договором позики щодо повернення наданих йому ОСОБА_1 грошових коштів у строки та в розмірах передбачених чинним цивільним законодавством України, внаслідок чого у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 99 020 грн. 81 коп., суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в сумі 99 020 грн. 81 коп., у зв»язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

    Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь заподіяної йому моральної шкоди в сумі 20 000 грн., суд виходить з наступних міркувань.

    Згідно роз'яснень які містяться в пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі  моральної (немайнової шкоди)  розглядаються судами, зокрема : коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 7,440-І ЦК України (1963 р.) та іншим законодавством , яким встановлено відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону від 12 травня 1991 року «про захист прав споживачів» чи інших законів, якими врегульовано такі зобов'язання і передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Правовідносини, що виникли між сторонами в даній справі є договірними, тому відшкодування моральної шкоди у випадку їх порушення законом не передбачено,  в зв'язку з чим вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди не підлягають задоволенню.

    11 лютого 2009 року до суду звернувся позивач відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»  з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким розірвати кредитний договір № 014/0058/82/101068 від 28 лютого 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 4017 грн. 30 коп., прострочену заборгованість по несплаченгим відсоткам в розмірі 2005 грн. 75 коп., суму нарахованої пені за прострочення погашщення кредитних коштів в розмірі  2203 грн. 30 коп, поточну заборгованість за кредитом в розмірі 8609 грн. 79 коп., а всього 16 836 грн. 14 коп.

    Свої вимоги позивач мотивував тим, що  28 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 кредитний договір № 014/0058/82/101068 про надання кредиту в сумі 15 150 грн. зі строком користування до 28 лютого 2010 року. 28 лютого 2008 року з метою забезпечення взятих на себе ОСОБА_1 зобов»язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов»язань за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до прострочення платежів за кредитом та за процентами, у зв»язку з чим позивач звернувся до суду для вирішення виниклого спору.

    20 лютого 2009 року судом винесено ухвалу, якою цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди та цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та  стягнення заборгованості за кредитним договором об»єднано в одне провадження.

    Представник позивача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила суд ухвалити рішення, яким  розірвати кредитний договір № 014/0058/82/101068 від 28 лютого 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»  прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 4017 грн. 30 коп., прострочену заборгованість по несплаченгим відсоткам в розмірі 2005 грн. 75 коп., суму нарахованої пені за прострочення погашщення кредитних коштів в розмірі  2203 грн. 30 коп, поточну заборгованість за кредитом в розмірі 8609 грн. 79 коп., а всього 16 836 грн. 14 коп.

    Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні протии задоволення позовних вимог не заперечував.

    Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повіомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

    Вислухавши представника позивача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», відповідача ОСОБА_1, ретельно вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

    28 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку було укладено кредитний договір № 014/0058/82/101068.

Відповідно до умов зазначеного вище договору банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 15 150 грн. зі строком користування до 28 лютого 2010 року, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов»язався погашати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

28 лютого 2008 року в забезпечення виконання взятих на себе ОСОБА_1 зобов»язань між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого останній взяв на себе зобов»язання перед банком відповідати по борговим зобов»язанням боржника ОСОБА_1, зокрема повернути кредит у визначеному договором розмірі, сплатити процента за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, у строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

  Згідно статті 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язхання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

    Згідно частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов»язаний виконати свій обов»язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов»язання чи звичаїв ділового обороту.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Однак в порушення зазначених вище положень чинного цивільного законодавства України відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконали взятих на себе перед позивачем зобов»язань, внаслідок чого за кредитним договором утворилась заборгованість в розмірі 16 836 грн. 14 коп., в тому числі прострочена заборговаінстиь за кредитом становить 4017 грн. 30 коп., прострочена заборгованість по несплаченим процентам становить 2005 грн. 75 коп., сума нарахованої пені за прострочення погашення кредитних коштів становить 2203 грн. 30 коп. та поточна заборгованість за кредитом становить 8609 грн. 79 коп.

Враховуючи викладене, аналізуючи матеріали справи, документи, приймаючи до уваги пояснення представника позивача, суд вважає достовірно доведеним факт неналежного виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов'язань перед позивачем відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» щодо своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статями 526, 527, 530, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) шкоди»                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 суд,-

    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 99 020  (дев»яносто дев»ять тисяч двадцять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 990 грн. 20 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

 Позовні вимоги юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 014/0058/82/101068 від 28 лютого 2008 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 4017 грн. 30 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 2005 грн. 75 коп. простроченої заборгованості по несплаченим процентам, 2203 грн. 30 коп. пені за прострочення погашення кредиту, 8609 грн. 79 коп. поточної заборгованості за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 168 грн. 38 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідачем ОСОБА_2 може бути подано заяву про перегляд заочного рішення на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя :