Справа №1-114/10 13.05.2010 13.05.2010

Справа №10-313-2010 Головуючий у 1-й інстанції:Тихоненко М.І..

Категорія: ч.2 ст.186 КПК України Доповідач у 2-й інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючого Царюка В.В.

суддів: Губи О.О., Значок І.С.

з участю прокурора Максимишина О.Л.

13 травня 2010 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого:

- 24 квітня 2007 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки на підставі ст. 75 КК України;

-29 вересня 2008 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 296 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.

Засуджено:

за ч. 2 ст. 186 КК України – до 5-ти років позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4. Миколаївської області,в силу ст.89 КК України не судимого,

Засуджено:

за ч. 2 ст. 186 КК України – до 4-х років позбавлення волі.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за те, що вони 22 травня 2009 року, близько 1200 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, з умислом на заволодіння чужим майном, зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_5 в с. Кумарі Врадіївського району Миколаївської області, де засуджені почали безпідставно вимагати у ОСОБА_5 гроші на спиртне або зерно ячменю, погрожуючи останньому застосуванням фізичного насильства. ОСОБА_5 відмовився віддати гроші чи зерно, після чого ОСОБА_4 з метою залякування наніс ОСОБА_5 один удар кулаком в обличчя. Потім ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, продовжуючи свої протиправні дії, відкрито заволоділи двома мішками ячменю загальною вагою 64 кг., спричинивши ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 47 грн. 80 коп. Викраденим розпорядилися на свій розсуд.

В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 на ч.1 ст.189 КК України, та пом’якшити призначене засудженому покарання. Вважає, що судом вірно встановлені фактичні обставини справи, однак, дана невірна юридична оцінка діям засудженого. На думку апелянта, суд не взяв до уваги пояснення потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали вимагати у нього зерно, після чого, потерпілий, побоюючись за своє здоров’я вимушений був передати ячмінь на вимогу засуджених, тобто, засуджені заволоділи майном потерпілого шляхом вимагання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2009 року, близько 1200 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, з умислом на заволодіння чужим майном, зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_5 в с. Кумари Врадіївського району Миколаївської області, де, погрожуючи застосуванням фізичного насильства та застосувавши насильство, що полягало у нанесенні ОСОБА_4 одного удару кулаком в обличчя потерпілого, незважаючи на заперечення останнього, відкрито заволоділи двома мішками ячменю загальною вагою 64 кг вартістю 47 грн.80 коп.

Такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

З урахуванням наведеного дії ОСОБА_3 судом першої інстанції кваліфіковано вірно, за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Доводи апелянта про невірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 є неспроможними, оскільки при відмежуванні вимагательства від грабежу належить виходити з того, що при грабежі насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання , які виражають намір застосувати фізичне насильство негайно.

З встановлених судом фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 вимагали у потерпілого негайно передати гроші або ячмінь, та щоб досягти цих намірів погрожували насильством та, крім того, ОСОБА_4 вдарив потерпілого. Довівши свій умисел про заволодіння чужим майном до кінця, засуджений залишив місце події злочину.

Отже, підстав для зміни кваліфікації дій ОСОБА_3 не вбачається.

Покарання засудженому ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обставин, що впливають на міру покарання.

Так, при призначенні покарання суд врахував характер злочинних дій ОСОБА_3, те, що він має постійне місце проживання та характеризується посередньо.

Обтяжуючими покарання обставинами суд обґрунтовано визнав рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, судом враховано як пом’якшуючі покарання ті обставини, на які вказує апелянт, а саме те, що ОСОБА_3 щиро покаявся та є інвалідом 3 групи.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для пом’якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постановлений вирок є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни та скасування немає.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Вирок Врадіївського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2009 року у відношенні ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, - залишити без задоволення.

Головуючий:

Судді: