Судове рішення #4629258
П О С Т А Н О В А

 

П О С Т А Н О В А

Іменем  УКРАЇНИ

 

22 квітня 2009р.                                                                        Справа № А11/479-07

 

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя       Юхименко О.В.,

суддя                              Коршун А.О.,

суддя                              Добродняк І.Ю.,

при секретарі              Резнікові Ю.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні                 

апеляційну скаргу        Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррейт»,

                                           вул. Бабушкіна, 64, м. Дніпропетровськ, 49000;

апеляційну скаргу       Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби

                                       Дніпропетровського міського управління юстиції,

на постанову               господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.08

у справі                        № А11/479-07

за позовом                      Відкритого акціонерного товариства «Міськшляхрембуд»,

                                           вул. Шинна, 27, м. Дніпропетровськ, 49107;

до відповідача             Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби

                                       Дніпропетровського міського управління юстиції,

                                           вул. 152-ої Дивізії, 4-А, м. Дніпропетровськ, 49033;

про                                 визнання неправомірними дій та скасування Актів,

 

встановили:  Відкритим акціонерним товариством «Міськшляхрембуд» подано позов до Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про:

визнання незаконними дій посадових осіб при винесенні Постанови про поновлення виконавчого провадження;

визнання незаконною Постанови в. о. начальника відділу від 01.08.2007р. про скасування постанови від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів Стягувачеві;

визнання незаконними Постанов про відновлення виконавчого провадження, винесених старшим державним виконавцем ОСОБА_1 - 02.08.2007р.;

визнання незаконною та скасування Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 11.09.2007р.;

зобов'язання закрити виконавчі провадження з виконання виконавчих написів № 3496 від 23.11.2006р. та № 3548 від 28.11.2006р., вчинених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення на підставі протесту векселів на користь ТОВ «Інтеррейт».

Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Мельниченко І.Ф.) своєю постановою від 07.02.2008р. в адміністративній справі № А11/479-07 позов задовольнив частково.

Визнав незаконною Постанову в. о. начальника Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 01.08.2007р. про скасування постанови від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві;

визнав незаконними Постанови від 02.08.2007р. про відновлення виконавчого провадження;

та визнав незаконною і скасував Постанову від 11.09.2007р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

    (Див. на звороті)

Рішення суду мотивоване тим, що скасування в. о. начальника Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції постанови від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві у зв'язку з відсутністю повноважень у представника, який подавав про це заяву, не відповідає приписам статті 241 Цивільного кодексу України. Про наступне схвалення угоди щодо повернення виконавчих документів (разом з векселями НОМЕР_1 та НОМЕР_2) свідчить послідуюча укладена Товариством угода від 22.12.2006р. про відступлення права вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданих апеляційних скаргах Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеррейт», Особа, яка не брала участі у справі, та Бабушкінський відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Відповідач, вказують на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.  

Судом при вирішенні спору не було з'ясовано обставин укладання, виконання чи припинення зобов'язань за договором про відступлення права вимоги. Не залучено до участі у справі учасників спірного правочину.

Просять постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008р. у справі № А11/479-07 скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2009р. № 264 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Коршун А.О., Добродняк І.Ю.

Процесуальним правом на участь представників в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:  Виконавчий напис № 3496 було видано 23.11.2006р. Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Міськшляхрембуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррейт» на підставі протесту векселя НОМЕР_2.  

Виконавчий напис № 3548 було вчинено 28.11.2006р. Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Міськшляхрембуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррейт» на підставі протесту векселя НОМЕР_1.  

Виконавчі написи надійшли до державного виконавця 27.11.2006р. та 05.12.2006р., відповідно. На підставі поданих документів державним виконавцем ОСОБА_3 було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

08.12.2006р. від представника ТОВ «Інтеррейт» Стольберга Р.Ф. надійшла письмова заява про повернення виконавчих документів стягувачеві.

11.12.2006р. державним виконавцем, з огляду на приписи п. 1. ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві.

При розгляді скарги директора Товариства «Інтеррейт» з'ясовано, що заяву від 08.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві було подано представником, строк дії довіреності якого закінчився 05.12.2006р.

01.08.2007р., в порядку статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, керівником органу державної виконавчої служби постанови старшого державного виконавця ОСОБА_3 від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві скасовані. Виконавче провадження передано до примусового виконання старшому державному виконавцю ОСОБА_1

02.08.2007р. старшим державним виконавцем ОСОБА_1 постановлено відновити виконавчі провадження з виконання виконавчих написів нотаріуса про стягнення з ВАТ «Міськшляхрембуд» на користь ТОВ «Інтеррейт» на підставі протестів векселів.

11.09.2007р. державним виконавцем Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 накладено на арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.

Визнання незаконними дій посадових осіб при винесенні Постанови про поновлення виконавчого провадження;

визнання незаконною Постанови в. о. начальника відділу від 01.08.2007р. про скасування постанови від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві;

визнання незаконними Постанов про відновлення виконавчого провадження, винесених старшим державним виконавцем ОСОБА_1 - 02.08.2007р.;

визнання незаконною та скасування Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 11.09.2007р.;

зобов'язання закрити виконавчі провадження з виконання виконавчих написів № 3496 від 23.11.2006р. та № 3548 від 28.11.2006р., вчинених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення на підставі протесту векселів на користь ТОВ «Інтеррейт»;

були предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд Дніпропетровської області, про що зазначено вище, позов задовольнив частково.

Визнав незаконною Постанову в. о. начальника Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 01.08.2007р. про скасування постанови від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві;

визнав незаконними Постанови від 02.08.2007р. про відновлення виконавчого провадження;

та визнав незаконною і скасував Постанову від 11.09.2007р. про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Рішення суду мотивоване тим, що про наступне схвалення угоди - відносно заяви представника щодо повернення виконавчих документів без виконання, вказує послідуюча укладена директором Товариства «Інтеррейт» угода від 22.12.2006р. про відступлення права вимоги за векселями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ТОВ «Сервісний центр «Автомир».

Така позиція суду першої інстанції видається колегії суддів помилковою.

Так, згідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В контексті наведеної норми йдеться про випадки неналежного представництва, коли порушення виражається у перевищенні повноважень.

Повноваження представника - це те коло прав і обов'язків, які покладаються на нього самою особою, яку представляють, при договірному представництві, або визначаються законом при законному представництві.

Зовнішній ефект представництва, тобто здійснення представником дій у відносинах з третіми особами, базується на повноваженнях представника, які повинні бути виражені в об'єктивній формі, доступній сприйняттю заінтересованою особою.

Представник зобов'язаний діяти в межах наданих йому повноважень.

«Перевищення повноваження» - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками того, кого представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з довірителем.

Перевищення повноважень можливе у кількісному і якісному відношенні.

Без повноважень немає представництва. Представництво без повноважень - це той випадок, коли одна особа виступає від імені іншої особи без повноважень.

За загальним правилом, правочини, здійснені особою без повноважень, юридичних наслідків для довірителя не породжують.  

При розгляді скарги директора Товариства «Інтеррейт» керівником органу державної виконавчої служби з'ясовано, що заяву від 08.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві подано представником, строк дії довіреності якого закінчився 05.12.2006р. Тобто, заяву подано представником без повноважень.  

Таким чином, державним виконавцем 11.12.2006р. винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві всупереч вимогам ст. ст. 12, 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Згідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом.

На підставі розпорядчого акту керівника (того ж самого наказу про покладання обов'язків), підставою якого слугує тимчасова неможливість керівника виконувати посадові обов'язки, повноваження виконуючого обов'язки тотожні із повноваженнями безпосереднього начальника.

01.08.2007р. керівником органу державної виконавчої служби постанови старшого державного виконавця ОСОБА_3 від 11.12.2006р. про повернення виконавчих документів стягувачеві скасовані.

Якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві, визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стаття 41 Закону «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.  

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копія якої не пізніше наступного дня надсилається до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Виконавче провадження передано до примусового виконання старшому державному виконавцю ОСОБА_1

02.08.2007р. старшим державним виконавцем ОСОБА_1 постановлено відновити виконавчі провадження з виконання виконавчих написів нотаріуса про стягнення з ВАТ «Міськшляхрембуд» на користь ТОВ «Інтеррейт» на підставі протестів векселів.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Виходячи з фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що виконавча служба діяла в межах повноважень, з метою, з якою це повноваження надано.

Схвалення дій представника, застосовано до спірного випадку відносно заяви представника щодо повернення виконавчих документів без виконання шляхом укладання директором Товариства «Інтеррейт» угоди від 22.12.2006р. про відступлення права вимоги за векселями слід вказати, що оцінка таких дій поза межами повноважень виконавчої служби.

Як і визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У відповідності зі статтею 90 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року N 3425-XII стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом, та пред'явлений до виконання до органу ДВС за належним місцем виконання рішення.

Щодо самого договору про відступлення права вимоги слід вказати, що заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, в той час як відносини, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, не мають характеру цивільно-правових у розумінні частини першої статті 1 Цивільного кодексу України, а управненою стороною в цих відносинах виступає не кредитор, а стягувач.

Що ж до заміни сторони на стадії виконання, то така заміна можлива не інакше як на підставах та в порядку, визначених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно з п. 6 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням постановки рішення судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1  ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

 

П О С Т А Н О В И В

 

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеррейт» та Бабушкінського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2008р. у справі                      № А11/479-07 скасувати.

У позові відмовити.

 

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 05.05.2009р.

 

                 Головуючий суддя                                                           О.В.Юхименко

 

                                                  Суддя                                                            А.О.Коршун

 

                                                  Суддя                                                            І.Ю.Добродняк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація