ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.08.2015 Справа № 905/143/15

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Купченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», м.Добропілля, Донецька область

про: стягнення штрафу у розмірі 19195грн.00коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача: Білей Ю.О. (довіреність №31 від 11.04.2013р.);

від Відповідача: Лисак Т.Г. (довіреність №ББУ/КД85/ББ/14 від 01.01.2015р.);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця»,м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», про стягнення штрафу у розмірі 19195грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у липні 2014р. зі станції Кумшацький Донецької залізниці відповідач згідно накладної № 51587269 у вагоні №53503322 відправив вантаж на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці. Під час прибуття на станцію призначення проведено перевірку маси вантажу, за наслідками якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 19195грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 25.06.2015р. строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України був продовжений на п'ятнадцять днів.

З метою надання відповідачу права на захист, справа слуханням відкладалась, востаннє на 04.08.2015р.

Відповідач вимоги ухвал суду в частині надання письмового відзиву на позов не виконав. Під час судового засідання 04.08.2015р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що товариство правильно зазначило масу вантажу у спірній накладній. У підтвердження позиції зі спору відповідач посилається на довідку начальника станції Кумшацкий б/н та дати. Крім того, представник відповідача під час засідання заявив усне клопотання відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів по справі.

Представник позивача у судове засідання 04.08.2015р з'явився, підтримав позовні вимоги, вважає, що представлена відповідачем довідка не є належним доказом по справі.

Суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через наступне.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Процесуальним законодавством встановлено принцип оперативності господарського процесу. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, встановлено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд приймає до уваги, що процесуальний строк розгляду даного спору закінчується 12.08.2015р. Як встановлено судом, у відповідача було достатньо часу для надання суду доказів у підтвердження своєї правової позиції по суті спору та надання доказів у її підтвердження. Також відповідач не вказує причину, за якою він не мав можливості завчасно надати через канцелярію суду або поштою документи у підтвердження позиції по суті спору.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

26.07.2014р. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», (вантажовідправник) зі станції Кумшацький Донецької залізниці на станцію Зелене Поле Придніпровської залізниці відвантажило на адресу ДТЕК Криворіжська ТЕС ПАТ «ДТЕК Днепроєнерго» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №51587269 у вагоні №53503322 вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий, у вологому стані.

При оформленні вказаної залізничної накладної відповідачем у спірному вагоні вказано масу вантажу: нетто - 69000кг. В накладній також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах. Відповідно до накладної вантаж маркірований катком ущільнювачем.

Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

При прибутті вантажу на станцію призначення, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України згідно акту загальної форми станції Зелене Поле №3038 від 26.03.2015р. було проведено контрольне переваження вагону №53503322, за результатами якого виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній № 51587269.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом РА № 001763/92 від 26.03.2015р., де зазначено, що при зважуванні на справних 100-ти тонних тензометричних вагах, перевірених органами Держстандарту 13.02.15р. виявилось вага брутто - 96000кг, тара з документу - 22000кг, нетто - 74000кг, що більш ваги зазначеної у документі та більше вантажопід'ємності вагону на 5000кг. Вагон в технічному та комерційному відношенні без порушень. В комерційному акті містяться відомості про те, що у технічному стані вагон справний. В акті є відомості про те, що начальника вантажного району немає за штатним розкладом.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА № 001763/92 від 26.03.2015р. підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.

Такі ж саме відомості щодо результатів зважування спірного вагону містять і складений станцією Зелене Поле акт загальної форми № 3038 від 26.03.2015р., виписка з книги переважування.

Відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №0124 станції Зелене Поле Придніпровської залізниці, державна повірка вказаних ваг здійснена 13.02.2015р., ваги визнані придатними для застосування.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом РА № 001763/92 від 26.03.2015р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі, вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р.").

Надана відповідачем довідка бд та номеру за підписом начальника станції відправлення Кумшацький не може бути оцінена судом як належний та допустимий доказ по справі, оскільки остання не завірена належним чином, а саме не скріплена печаткою ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу».

У будь-якому разі вказана довідка не спростовує факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу.

ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» не спростовано належними доказами, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, що відповідач скоїв порушення зобов'язання щодо правильності зазначення маси вантажу у накладній та не надав доказів того, що маса, визначена ним є правильною у порівнянні з тією, що була встановлена на станції призначення.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, так як спростовуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні зазначена у накладній №51587269 та складає 3839грн. 00коп. Позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 51587269 масу вантажу у вагоні №53503322 нарахований штраф відповідачу в загальному розмірі 19195грн.00коп. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 138кг., виявлений надлишок - 5000кг.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Враховуюче вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», м.Добропілля, про стягнення штрафу у розмірі 19195грн.00коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (адреса: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Київська, буд. 1, ідентиф. код 05508186; р/р 26007962490466 у ПАТ ПУМБ, МФО 334851) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (адреса: 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828; р/р 2600409892901 в Дніпропетровському регіональному відділенні АБ «Експрес-Банк», МФО 322959) суму штрафу у розмірі 19195грн.00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1827грн. 00коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 04.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, у строки, встановлені ст. 93 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2015р.

Суддя Ю.В. Макарова