справа № 1007/152/2012

справа №1007/152/2012

Провадження № 4/1007/8/2012

ПОСТАНОВА

10 січня 2012 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

говуючого судді - Рабець М.Д.

при секретарі - Гривко А.В.

з участю прокурора - Нагарного М.П. слідчого - Марущак А.С.

розглянувши в м.Бровари в приміщенні суду подання слідчого СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області за згодою заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ст. 185ч.З КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області за згодою заступника Броварського міжрайонного прокурора Київської області вніс до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, обвинуваченому у вчинені злочину, передбаченого ст. 185ч.З КК України, тобто в таємному викрадені чужого майна(крадіжці) вчинену з проникненням в приміщення.

Ознайомившись з наданими слідчим матеріалами кримінальної справи, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, який вказав, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, вчинив крадіжку мобільного телефону в дитячій лікарні, куди зайшов погрітися, за себе повідомив, що є сиротою, проживає з бабусею та молодшим неповнолітнім братом, працює неофіційно, зароблені кошти віддає бабці, також вказав, що був раніше судимим в Росії, в зв'язку з тим, що не було коштів виїхати від вітчима додому в Україну то він вчинив крадіжку кольорового металу і був засуджений, після повернення з Росії постійно працює на різних роботах, наркотичних засобів не вживає, має постійне місце проживання, інших злочинів не вчиняв, приводів в міліцію не мав, розкаюється у вчиненому на даний час отримав паспорт і може офіційно працевлаштуватись, заперечує проти задоволення подання та заслухавши слідчого і прокурора які підтримали подання, вказали що обвинувачений може не з'являтися до слідчого і може ухилитись від органів слідства, а тому суд з урахуванням всіх вказаних обставин приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання на підставі слідуючих обставин.

Кримінальна справа порушена 07 січня 2012 року слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо ОСОБА_1 по факту таємного викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_2, поєднану з проникненням в приміщення за ознаками злочину передбаченого ст.185ч.З КК України.

ОСОБА_1 затриманий, як підозрюваний за ст.185 ч.З КК України 07 січня 2012р. о 18 год. 15 хв. відповідно до ст.115 КПК України.

09 січня 2012 року ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ст. 185ч.З КК України і при допиті в цей же день він повністю визнав вину, в скоєному розкаявся, дав детальні обставини щодо обставин вчинення крадіжки мобільного телефону.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а згідно ст..150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст..148 КПК України, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Згідно із ст.ст.3,29 Конституції України, глави 13 КПК України та п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обгрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого при проведені досудового слідства.

Проте в поданні і наданих матеріалах кримінальної справи, а також в судовому засіданні ні слідчий ні прокурор не навели таких обґрунтувань і такі не встановлені судом.

Зокрема, в поданні зазначається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і знаходячись на волі може перешкодити встановленню об'єктивної істини по справі та виконанню процесуальних рівень, може ухилитися від органів досудового слідства та суду, оскільки раніше був судимий в Російській Федерації. Перераховані обставини допускають на майбутнє настання негативних наслідків при незадоволенні подання, а щодо теперішніх обставин, то матеріалами справи встановлено, що обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, має постійне місце проживання, мешкає із бабушкою та меншим неповнолітнім братом, працює неофіційно на різних роботах.

Інших доводів в поданні не наведено і в суді не встановлено переконливих фактів, які свідчили б про перешкоджання з боку обвинуваченого ОСОБА_1 встановленню істини у цій кримінальній справі.

Згідно наданих матеріалів кримінальної справи майже всі слідчі дії щодо інкримінованого злочину слідчим вже виконані.

Крім того, суд виходить з того, що взяття під варту є найбільш суворий запобіжний захід і він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2ст. 148 КПК України і його неналежної поведінки. В поданні і матеріалах кримінальної справи, а також в судовому засіданні слідчий і прокурор не навели таких підстав і такі не встановлені судом.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, а також враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на волі буде намагатися ухилятись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, суд відмовляє в задоволенні подання про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Оскільки ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, то суд обирає йому міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, вважаючи, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків на період досудового слідства.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.. 148,150, 151, 165,165-1,165-2 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в поданні слідчому СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області про обранння запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченому за ст.185 ч.З КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженому, офіційно не працюючому, зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_4, із-за відсутності на даний час для цього підстав та обрати йому запобіжний захід підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти та роз'яснивши в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на нього в зв'язку із його застосуванням, а також попередити, що у разі порушення покладених на нього обов'язків та неналежної поведінки до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 доручити слідчому СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, звільнивши ОСОБА_1 з під варти з відібранням підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Контроль за виконанням постанови покласти на Броварського міжрайонного прокурора Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом 3-х діб з дня її винесення до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції.

Суддя М.Д. Рабець