ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.15р. Справа № 904/1204/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 34 058 286,12 доларів США

Головуючий колегії Рудь І.А.

Судді Назаренко Н.Г.

Кеся Н.Б.

Представники:

від позивача: Зінченко Г.В., дов. № 432 від 06.03.13р.;

від відповідача: Снітько Е.В., дов. № 10-01/15 від 12.01.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" заборгованість у розмірі 34 058 286, 12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р. становить 800 575 197 грн. 46 коп., з яких:

- 24 955 292, 24 долари США, що еквівалентно 586 599 922 грн. 92 коп. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 140 720, 12 доларів США, що еквівалентно 3 307 771 грн. 78 коп. - поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р.;

- 5 263 190,07 доларів США, що еквівалентно 123 716 719 грн. 47 коп. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015рр.;

- 2 226 227,09 доларів США, що еквівалентно 46 855 027 грн. 57 коп. - поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р.;

- 428 373,52 доларів США, що еквівалентно 9 015 905 грн. 50 коп. - поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р.;

- 893 612,80 доларів США, що еквівалентно 21 005 291 грн. 97 коп. - 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.;

- 112 244,46 доларів США, що еквівалентно 2 638 422 грн. 00 коп. - 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р., відповідно до умов кредитного договору № 13ВД від 24.05.2011р. з подальшими змінами.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредиту.

Заявою від 13.07.2015р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" заборгованість у розмірі 31 365 059, 69 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р. становить 737 268 128 грн. 14 коп., з яких:

- 24 955 292, 24 долари США, що еквівалентно 586 599 922 грн. 92 коп. - прострочена заборгованість по кредиту;

- 140 720, 12 доларів США, що еквівалентно 3 307 771 грн. 78 коп. - поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р.;

- 5 263 190,07 доларів США, що еквівалентно 123 716 719 грн. 47 коп. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р.;

- 893 612,80 доларів США, що еквівалентно 21 005 291 грн. 97 коп. - 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.;

- 112 244,46 доларів США, що еквівалентно 2 638 422 грн. 00 коп. - 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.;

а також 19 076 388 грн. 97 коп. поточної пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р.; 4 928 574 грн. 85 коп. поточної пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р., відповідно до умов кредитного договору № 13ВД від 24.05.2011р. з подальшими змінами.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності та порушено приписи ч. 6 ст. 232 ГК України при нарахуванні пені. Крім того, не погодився з розрахунком банку щодо нарахування відсотків за користування кредитом, зазначивши, що банк неправомірно підвищував процентну ставку, посилаючись на порушення пунктів договору, які відповідачем допущені не були. У зв'язку із чим надав до матеріалів справи контррозрахунки пені та процентів за користування кредитом. Водночас, відповідно до акту звірки розрахунків за спірним договором станом на 08.04.2015р., доданого відповідачем до відзиву, останній підтвердив наявність простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 24 955 292,24 доларів США

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2015р. вирішено розглядати справу № 904/1204/15 колегіально.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.04.15р. № 384 призначено проведення повторного автоматичного розподіл справи № 904/1204/15 та згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 30.04.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Петренко Н.Е., Кеся Н.Б.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015р. справу прийнято до розгляду в колегіальному складі.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.06.15р. № 541 у зв'язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/1204/15 та згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 25.06.2015р. визначений склад колегії: головуючий суддя - Рудь І.А., судді Кеся Н.Б., Назаренко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2015р. справу прийнято до розгляду в новому колегіальному складі.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський завод мінеральних добрив" (позичальник) укладений кредитний договір № 13ВД (надалі - Договір).

Протягом дії зазначеного кредитного договору, його умови змінювалися сторонами шляхом укладення договорів про внесення змін до кредитного договору № 13ВД від 24.05.20011р., а саме: договір №1 від 25.06.2011р.; договір №2 від 22.07.2011р.; договір №3 від 28.09.2011р.; договір №4 від 31.10.2011р.; договір №5 від 18.11.2011р.; договір №6 від 30.12.2011р.; договір №7 від 01.02.2012р.; договір №8 від 23.08.2012р.; договір №9 від 14.05.2012р.; договір №10 від 25.05.2012р.; договір №11 від 14.11.2012р.; договір №12 від 28.12.2012р.; договір №13 від 25.03.2013р.; договір №14 від 29.03.2013р.; договір №15 від 24.05.2013р.; договір №16 від 15.08.2013р.; договір №17 від 11.06.2014р.

Згідно п. 1.1. Договору, в редакції договору про внесення змін № 16 від 15.08.2013р., банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 30 квітня 2014 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені Договором.

Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеному відповідно до зазначеного нижче графіку:

- з дати укладання цього Договору по 30.04.2012р. - ліміт кредитування 30 000 000, 00 доларів США;

- з 01.05.2012 по 31.05.2012 року - ліміт кредитування 29 000 000, 00 доларів США;

- з 01.06.2012 по 30.06.2012 року - ліміт кредитування 28 000 000, 00 доларів США;

- з 01.07.2012 по 31.07.2012 року - ліміт кредитування 27 000 000, 00 доларів США;

- з 01.08.2012 по 31.08.2012 року - ліміт кредитування 26 000 000, 00 доларів США;

- з 01.09.2012 по 30.09.2013 року - ліміт кредитування 24 955 542, 39 доларів США;

- з 01.10 2013 по 31.10.2013 року - ліміт кредитування 24 205 542, 39 доларів США;

- з 01.11.2013 по 30.11.2013 року - ліміт кредитування 23 455 542, 39 доларів США;

- з 01.12.2013 по 31.12.2013 року - ліміт кредитування 22 705 542, 39 доларів США;

- з 01.01.2014 по 31.01.2014 року - ліміт кредитування 21 955 542, 39 доларів США;

- з 01.02.2014 по 28.02.2014 року - ліміт кредитування 5 625 000, 00 доларів США;

- з 01.03.2014 по 31.03.2014 року - ліміт кредитування 3 750 000, 00 доларів США;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 року - ліміт кредитування 1 875 000, 00 доларів США;

- з 01.05.2014 - ліміт кредитування 0, 00 доларів США;

Згідно п. 2.1 Договору надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою Додатку № 1 до Договору в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок позичальника, за умови виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим Договором. Надання кредиту може здійснюватися окремими частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, в межах ліміту кредитування

Пунктом 2.4. Договору, в редакції договору про внесення змін № 16 від 15.08.2013р., передбачено, що позичальник зобов'язався повернути кредит відповідно до такого графіку:

- до 30.04.2012р. - сума, що перевищує 29 000 000, 00 доларів США;

- до 31.05.2012р. - сума, що перевищує 28 000 000, 00 доларів США;

- до 30.06.2012р. - сума, що перевищує 27 000 000, 00 доларів США;

- до 31.07.2012р. - сума, що перевищує 26 000 000, 00 доларів США;

- до 31.08.2012р. - сума, що перевищує 24 955 542, 39 доларів США;

- до 30.09.2013р. - сума, що перевищує 24 205 542, 39 доларів США;

- до 31.10.2013р. - сума, що перевищує 23 455 542, 39 доларів США;

- до 30.11.2013р. - сума, що перевищує 22 705 542, 39 доларів США;

- до 31.12.2013р. - сума, що перевищує 21 955 542, 39 доларів США;

- до 31.01.2014р. - сума, що перевищує 5 625 000, 00 доларів США;

- до 28.02.2014р. - сума, що перевищує 3 750 000, 00 доларів США;

- до 31.03.2014р. - сума, що перевищує 1 875 000, 00 доларів США;

- до 30.04.2014р. - сума, що перевищує 0, 00 доларів США;

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору, в редакції договору про внесення змін № 1 від 25.06.2011р., плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: цим Договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього Договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Договору/нового договору.

Проценти за користування кредитом, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 9,5% відсотків річних.

Пунктом 3.1.3 Договору, в редакції договору про внесення змін № 10 від 25.05.2012р., сторони встановили підвищений розмір процентів річних при настанні визначених у ньому обставин.

За умовами п. 3.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 іноземна валюта, факт/365 - гривня. При нарахуванні процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п. 3.3 Договору сплата процентів здійснюється позичальником в валюті кредиту на рахунок обліку/сплати плати за користування кредитом, зазначений в пункті 11.1 Договору, у наступному порядку:

3.3.1 проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно сплачуються щомісяця з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно.

3.3.2 залишок нарахованих процентів сплачується в день повного повернення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 9.4 Договору він вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 30 000 000, 00 доларів США, що підтверджується долученим до матеріалів справи меморіальними ордерами № 49614 від 24.05.2011р., № 20680 від 29.09.2011р., № 42514 від 28.09.2011р. та банківськими виписками по рахунку відповідача (т.1, а.с.66-109, 110-112).

Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови Договору та не дотримано встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 5.3 Договору банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події (за винятком виникнення несприятливої події, вказаної в п. 5.1.16 цього Договору) та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена (припинена) позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1. цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит (окрім комісійної винагороди за зміну умов Договору) і неустойку (штраф, пеню), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно умов цього Договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням несприятливої події, вказаної у п. 5.1.11. цього Договору, та, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення відповідної вимоги у зв'язку з виникненням будь-якої несприятливої події (окрім несприятливої події вказаної у п.5.1.11. цього Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист-вимогу від 31.01.2014р. № 587/1-2, відповідно до якої вимагав виконати порушене зобов'язання та повністю повернути всю суму кредиту в розмірі 24 955 292,24 долара США, а також сплатити відсотки за користування кредитом та пеню. Про отримання 10.02.2014р. вказаного листа-вимоги відповідачем свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про отримання кореспонденції (том 1, а.с. 122-124).

За умовами п. 4.3.6 Договору позичальник зобов'язаний достроково сплатити боргові зобов'язання у повному обсязі відповідно до умов п. 3.7 цього Договору, а також у разі надходження вимоги банку щодо дострокового виконання боргових зобов'язань у випадках, передбачених п. п. 5.3, 6.1.12 цього Договору.

В порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та сплаті нарахованих процентів в повному обсязі не виконав, вимога банку залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, прострочена заборгованість по кредиту станом на 08.04.2015р. становить 24 955 292, 24 долари США, поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р. - 140 720, 12 доларів США, прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р.- 5 263 190,07 доларів США.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 893 612,80 доларів США, що еквівалентно 21 005 291 грн. 97 коп. 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р. та 112 244,46 доларів США, що еквівалентно 2 638 422 грн. 00 коп. - 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.

На підставі п. п. 7.1, 7.2 Договору, якими передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та погашення плати за кредит, позичальник сплачує банку пеню в гривні за офіційним курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості, враховуючи день сплати з розрахунку факт/365, позивач нарахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту за загальний період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р. в розмірі 19 076 388 грн. 97 коп. та пеня за несвоєчасне повернення процентів за загальний період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р. в сумі 4 928 574 грн. 85 коп.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умови Договору та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що відповідач, отримавши лист-вимогу банку жодних заходів, щодо добровільного погашення заборгованості по вищевказаному кредитному договору не здійснив, позивач набув право вимоги до відповідача, щодо погашення заборгованості по спірному договору, тому суд вважає, що порушення ПрАТ „Дніпровський завод мінеральних добрив" зобов'язань за договором є підтвердженим матеріалами справи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені та 3% річних відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені Договором, зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31 365 059, 69 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р. становить 737 268 128 грн. 14 коп., з яких: 24 955 292, 24 долари США, що еквівалентно 586 599 922 грн. 92 коп. - прострочена заборгованість по кредиту; 140 720, 12 доларів США, що еквівалентно 3 307 771 грн. 78 коп. - поточна заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р.; 5 263 190,07 доларів США, що еквівалентно 123 716 719 грн. 47 коп. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р.; 893 612,80 доларів США, що еквівалентно 21 005 291 грн. 97 коп. - 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.; 112 244,46 доларів США, що еквівалентно 2 638 422 грн. 00 коп. - 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р.; а також 19 076 388 грн. 97 коп. - поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р.; 4 928 574 грн. 85 коп. - поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо неправомірного підвищення банком процентної ставки по кредиту за порушення пунктів договору, які відповідачем допущені не були, судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, поясненнями позивача та обґрунтованим розрахунком суми нарахованих відсотків (т.2, а.с. 90-113).

Водночас, господарський суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності згідно заяви відповідача від 25.05.2015р. № 10-01/792, оскільки, з урахуванням уточненого перерахунку пені, доданого позивачем до заяви про зменшення позовних вимог від 16.06.2015р., останнім вказані строки не порушено.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 11.02.2015р., в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, які будуть виявлені в ході виконавчого провадження при виконання ухвали про забезпечення позову, що належить відповідачу на користь позивача в межах ціни позову в сумі 32 955 553, 45 доларів США.

Вказана заява позивача мотивована тим, що існує очевидна небезпека невиконання рішення у цій справі, у зв'язку з погіршенням фінансового стану відповідача та наявністю можливості відчуження ним своїх активів, що свідчить про ймовірне порушення майнових інтересів позивача.

Так, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Як зазначено у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати її. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява позивача ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена жодним належним доказом.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна б. 179, код ЄДРПОУ 31980517) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, б-р. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) прострочену заборгованість по кредиту в сумі 24 955 292, 24 долари США (двадцять чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто два долари США 24 цента), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 586 599 922 грн. 92 коп.; поточну заборгованість по сплаті процентів за період з 25.03.2015р. по 07.04.2015р. в сумі 140 720, 12 доларів США (сто сорок тисяч сімсот двадцять доларів США 12 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 3 307 771 грн. 78 коп.; прострочену заборгованість по сплаті процентів за період з 25.09.2013р. по 24.03.2015р. в сумі 5 263 190, 07 доларів США (п'ять мільйонів двісті шістдесят три тисячі сто дев'яносто доларів США 07 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 123 716 719 грн. 47 коп.; 3% річних по кредиту за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р. в сумі 893 612,80 доларів США (вісімсот дев'яносто три тисячі шістсот дванадцять доларів США 80 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 21 005 291 грн. 97 коп.; 3% річних по процентам за період з 01.10.2013р. по 07.04.2015р. в сумі 112 244, 46 доларів США (сто дванадцять тисяч двісті сорок чотири долари США 46 центів), що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 08.04.2015р., становить 2 638 422 грн. 00 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 12.02.2014р. по 15.08.2014р. в сумі 19 076 388 грн. 97 коп. (дев'ятнадцять мільйонів сімдесят шість тисяч триста вісімдесят вісім грн.. 97 коп.); пеню за несвоєчасне повернення процентів за період з 12.02.2014р. по 12.02.2015р. в сумі 4 928 574 грн. 85 коп. (чотири мільйони дев'ятсот двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн.. 85 коп.); витрат по сплаті судового збору в розмірі 73 080 грн. 00 коп. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн.. 00 коп.)

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Головуючий колегії І.А. Рудь

Суддя Н.Г. Назаренко

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено -10.08.15р.