Справа №2-а-118 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Притуло Л.В.
при секретарі - Бондаренко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги інваліду війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 6769,52 гривень недоплаченої одноразової щорічної допомоги як інваліду війни, посилаючись на те, що він є інвалідом війни другої групи та відповідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй щорічно до 5-го травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Таким чином, розмір разової грошової допомоги складає: у 2004 році - 2277,52 гривень (284,69 гривні х 8); у 2005 році - 2656,00 гривень (332, 00 гривень х 8) та у 2006 році - 2656,00 гривень (332,00 гривень х 8). Однак всупереч вимогам Закону йому було виплачено лише: у 2004 році - 160 гривень; у 2005 році - 330 гривень, у 2006 році - 330 гривень разової грошової допомоги. Таким чином, протягом 2004-2006 років йому була недоплачена разова грошова допомога на загальну суму: (2277,52-160,00)+(2656,00-ЗЗО,00)+(2656,00-330,00) = 6769,52 гривень.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що по-перше, норми законів про Держбюджет на відповідний рік є законами не про внесення змін до закону про статус, які б порушували ст. 22 Конституції, а навпаки реалізують права ветеранів війни та інших соціально незахищенних верств населення на соціальну підтримку. Якщо управління виплатить допомогу позивачу у заявлених сумах, інші соціальні виплати управління вже не зможе бути виконати, будуть порушені права інших громадян. По-друге, даний вид правовідносин регулюється Законом України „Про Держбюджет" на певний рік, який приймається щорічно, тобто виплата грошової допомоги для ветеранів війни потребує фінансування за рахунок коштів Держбюджету. Але усі суспільні потреби мають бути задоволені і виходячи тільки з фінансових можливостей держави. По-третє, Законом України „Про пенсійне забезпечення" не застосовується визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, що слід зазначити, що поняття мінімального розміру пенсії за віком для призначення допомоги чинним законодавством не врегульоване. По-четверте, управління бере на себе зобов'язання проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, що виділяються Мінфіном, а не встановлює розмірі цих витрат.
Вислухав пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи (а.с.4).
Згідно ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам другої групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Таким чином, при визначені розміру разової грошової допомоги слід керуватися саме
Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії/fx соціального захисту" та виходити з
розмірів мінімальної пенсії за віком.
2
Згідно ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, позовна давність для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи становить 1 рік з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав - свобод чи інтересів є безпідставними. Тому в данному випадку стягненню підлягає сума разової щорічної грошової допомоги за 2006 рік.
Мінімальна пенсія за віком на 05.05.2006 року склала 332,00 гривні.
Таким чином, розмір разової грошової допомоги у 2006 році склав 2656,00 гривень (332,00
х 8).
Однак, позивач у 2006 році отримував разову грошову допомогу не в повному обсязі, а лише у розмірі 330,00 гривень.
Таким чином, у 2006 році позивачу не було виплачено разової грошової допомоги на суму 2326,00 гривень (2656,00-330).
В частині позовної заяви про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2004-2005 роки слід відмовити у зв'язку з пропущенням сроку позовної давності.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1. підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 163 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд
ПОСТАНОВИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги інваліду війни задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інваліду війни за 2006 рік в розмірі 2326 (дві тисячі триста двадцять шість) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення в Мелітопольський міськрайонний суд та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.