Справа № 2- 1609/09      

                                            З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

        8 травня  2009 року                                                                        м.Харків

       Червонозаводський районний суд м.Харкова в складі:

                                                               головуючого  - Сорока О.П. ,

                                                               при секретарі – Баженової Н.Є.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві власності та виселення ,

                                                                   в с т а н о в и в:

        ОСОБА_1 звернулась до Червонозаводського районного суду м.Харкова з позовом про виселення ОСОБА_4, вказала, що вона зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_5 є власниками кв.41, буд.22-б, вул. Достоєвського м.Харкова на підставі свідоцтва від 27.12.2004р. В їх квартирі без правових підстав мешкає ОСОБА_4, якого позивачка просить виселити.

         В судовому засіданні позивачка підтримала позов, пояснила, що в 2007 році ОСОБА_4 здійснював ремонт в її з сином квартирі АДРЕСА_1, вз,язку з чим йому були передані ключи. В листопаді 2008 року ОСОБА_1 вимагала повернути ключи та звільнити її квартиру, але ОСОБА_4 поміняв замки та досі там незаконно мешкає.

         Відповідач в попередньому судовому засіданні пояснив, що в 2007 році  здійснив ремонт в кв. 41, буд.22-б, вул. Достоєвського м.Харкова, смета відсутня. ОСОБА_6, який був цивільним чоловіком ОСОБА_1, за її згоди  надав дозвіл проживати у вищевказаній квартирі в залік оплати за ремонт за період з січня 2008 року по 20 липня 2009 року. При цьому оплата за січень, лютий, квітень, травень, липень, вересень, листопад 2008 року, січень, березень, травень, липень 2009 року здійснюється окремо у розмірі 8600 грн., які ОСОБА_7 передав ОСОБА_6, про що свідчить розписка.

           Відповідач в судове засідання розгляду позову по суті неодноразово не з,являвся, про час та місце повідомлений належним чином. За згодою позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі ст..224 ЦПК України.

           Заслухавши позивача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно свідоцтва про право власності на житло, виданого ДП «ХЗТУ» за № 255 від 27.12.2004 року (а.с.9)   власниками кв.41, буд.22-б, вул. Достоєвського м.Харкова є ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_8. В 2007 році у вказаній квартирі ОСОБА_4 здійснював ремонт та залишився проживати в рахунок коштів, витрачених на ремонт та 8600 грн., наданих за розпискою ОСОБА_6, який не є власником квартири та немає права розпоряджатися нею на свій розсуд. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що надала згоду на проживання ОСОБА_4 до січня 2009р., письмового договору найму житла з ним не укладала. ОСОБА_4 наполягав, що згода йому надавалась до 20 липня 2009 року включно та надав суду розписку про надання 8600 грн. ОСОБА_6 за оренду АДРЕСА_2 за січень, лютий, квітень, травень, липень, вересень, листопад 2008 року, січень, березень, травень, липень 2009 року.

          Відповідно ст..158 ЖК України, ст.ст.810,811 ЦК України договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов,язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

            Письмовий договір найму між власником квартири ОСОБА_1 та наймачем ОСОБА_4 не укладався. Позивачка не заперечувала факт надання дозволу мешкати ОСОБА_4м. до січня 2009 року. Відповідач не надав належних доказів для  підтвердження дозволу на проживання  в квартирі до 20 липня 2009 року.

        При вирішенні позову суд враховує, що у листопаді 2008 році  ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_4 висилитися бо їй з сином ніде проживати, але останній квартиру не звільнив, а поміняв замок. Даний факт підтверджує постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.11.2008 року (а.с.14). Відповідач також не заперечував, що з листопаду 2008 року позивачка неодноразово просила звільнити її квартиру.

        Виходячи з наведеного, суд вважає проживання відповідача є порушенням прав власників ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_8  на користування та розпорядження своєю власністю. Тому на підставі ст..ст.15,16 ЦК України порушені права позивачки підлягають захисту шляхом усунення перешкод в користування та розпорядженні житлом, т.т. ОСОБА_4 підлягає виселенню із займаної квартири АДРЕСА_3.

                 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, ст..ст.15,16 ЦК України суд,-

                                                            в и р і ш и в:

        ОСОБА_9 Вікторівни до ОСОБА_4 ОСОБА_3 про усунення перешкод в праві власності та виселення - задовольнити.

        Виселити ОСОБА_4 ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_3  без надання іншого житла.

        Рішення може бути оскаржене  в апеляціному порядку через Червонозаводський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

                         Суддя                                                                    О.П. Сорока