Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-412/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року            смт. Народичі

Суддя Народицького районного суду Житомирської області Бруховського Є. Б. , розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про визнання дії протиправними,стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», - , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що є матір'ю малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, проте в розмірі, значно меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму. З цих підстав просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті державної допомоги по догляду за неповнолітньою дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 01.10.2007 року по 31.07.2009 року в сумі 8343,02 грн. та встановити розмір щомісячної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Сторони простять справу розглядати без їхньої участі. Представник відповідача заявлений позов не визнає.

Вивчивши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі по тексту - Закон) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім»ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. З ч. 1 ст. З Закону).

Згідно із ст.ст.13,14 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше, ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Стаття 15 Закону (у редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-Ш) визначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» п. З Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» викладений наступним чином: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між з 01.01.2008 року - 50 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з 1жовтня-557 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідно до ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 7 статті 23 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесено зміни в Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, де зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень .

Незважаючи на те, що Конституційний Суд України в своєму рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 не розглядав питання про визнання неконституційною статтю 23 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, однак дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, ст.ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.ч.1,2,3 ст.95 Конституції Україн. Закон про бюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з суб’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина

Свою правову позицію Конституційний Суд України ще раз підтвердив у Рішенні від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 у справі за конституційним поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення частини другої статті 95 Конституції України та словосполучення «збалансованість бюджету», використаного в частині третій цієї статті (справа про збалансованість бюджету) де зазначив, що розглядаючи порушене питання, Конституційний Суд України виходить з правових позиції, висловлених ним, зокрема, у рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян та у Рішенні від 22 травня 2008 року № 10- рп /2008 у справі щодо предмета та змісту Закону Про Державний бюджет України. Ці позиції полягають у тому, що Закон про Державний бюджет України, як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України; Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

Судом встановлено, що позивачка є матір'ю неповнолітньої дитини, ОСОБА_2.

Позивач отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, що підтверджується листом №1915 від 06.05.2011 року та довідками №2019/1,№2019/2,№2019/3 від 05.08.2009 року виданих управлінням праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації..

Всупереч вимогам ст.15 Закону така допомога виплачується позивачу не на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а сума за період з 01.10. 2007 року по липень 2009 року (включно) дорівнює 3039,62 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН від 05.08.2009 року, що не відповідає вимогам ст.15 Закону.

Суд вважає, що є невірним такий спосіб захисту порушених прав позивача як стягнення на її користь недоотриманої щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною у визначеній нею грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги. Разом з тим, для захисту порушеного її права суд вважає необхідним зобов»язати відповідача провести перерахунок належної їй допомоги з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року.

Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Тому, при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону є чинним тобто не скасовані, не змінені, і позивачка як мати неповнолітньої дитини віком до 3 років має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати або відмовляти у їх здійсненні.

Позивач звернулась з вказаним позовом до суду 06.08.2009 року. Згідно ч.2 ст.99 КАС України( в ред. 2005, ВВР №35-36, №37) для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому вимога про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10. 2007 року по 05 серпня 2008 року задоволенню не підлягає.

Суд виходить за межі позовних вимог та визнає відмову відповідача щодо виплати позивачу суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку неправомірною і вважає, що сума недоотриманої допомоги за період з 06.08 2008 року по 31.07.2009 року підлягає стягненню з УПСЗН Народицької РДА на користь позивачки в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України, ст. ст. 1,5, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ(в редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІП); ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року № 107-УІ; керуючись ст.ст. 158-163, 167, 267 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - неправомірною.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату належної ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у розмірі встановлених на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за період з 06.08.2008 року по 31.07.2009 року що розраховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням отриманих коштів за вказаний період.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: ОСОБА_3