АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Нагорняка В.А.
суддів: Пащенко Л.В., Мартьянової Л.І.
при секретарі: Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою УМВС України у Вінницькій області
на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1до УМВС України у Вінницькій області про визнання відмови надання статусу ветерана органів внутрішніх справ неправомірною та зобов'язання надати статус ветерана органів внутрішніх справ, -
заслухавши доповідача, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивував тим, що в період з вересня 1984 року по грудень 1996 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. В 1996 році був відряджений для подальшого проходження служби в податкову міліцію. Вислуга позивача складає в календарному обчисленні понад 23 роки, у пільговому понад 31 рік. Оскільки ст. 5 ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", визначено, що ветеранами визнаються громадяни, які бездоганно прослужили 25 і більше років у календарному або 30 і більше років у пільговому обчисленні, звернувся до відповідача про визнання його ветераном органів внутрішніх справ в чому позивачу було відмовлено, а тому звернувся з позовом до суду.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.10.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Справа № 22ас - 1823/06 р.
Категорія: 38
Доповідач - Нагорняк В.А.
постанова ухвалена підголовуванням судді Зайцева А.Ю.
2
У апеляційній скарзі відповідач просить вказану постанову скасувати і ухвалити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом при винесені постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду не відповідає обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без зміни з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з вересня 1984 року по грудень 1996 року. В 1996 році був відряджений для подальшого проходження служби в податкову міліцію з залишенням в кадрах МВС України. У 2005 році звільнений по ст. 64 п. "б". Вислуга позивача складає в календарному обчисленні понад 23 роки, у пільговому понад 31 рік.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ і ветеранами державної пожежної охорони визнаються громадяни України, які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ і державній пожежній охороні 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.
Згідно ст. 26 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 ЗУ "Про міліцію".
Ч. 2 ст. 27 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" регламентує, що пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. п. 76, 78, "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р. № 114, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, прикомандировані до інших міністерств і відомств або підвідомчих їм підприємств, установ і організацій, користуються правами і пільгами, встановленими для осіб начальницького складу, які проходять службу в органах внутрішніх справ УРСР.
Таким чином, вирішуючи спір, суд правильно дійшов висновку про надання позивачу права статусу ветерана органів внутрішніх справ.
Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
3
Керуючись ст. ст.-198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу УМВС України у Вінницькій області відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня його проголошення до Вищого адміністративного суду України.