Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #46273336


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


06 серпня 2015 року Справа № 876/7223/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Курильця А. Р., Мікули О. І.;

за участю:

секретаря судового засідання - Волошин М. М.;

представника відповідача - Боднарука Я. С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій, -


ВСТАНОВИВ:


12 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у зарахуванні до вислуги років для пенсії стажу роботи на виборних посадах в комсомольських організаціях з 01 жовтня 1986 року по 24 жовтня 1990 року та зобов'язання зарахування до вислуги років для пенсії стажу роботи на виборних посадах в комсомольських організаціях з 01 жовтня 1986 року по 24 жовтня 1990 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 118 Кодексу законів про працю України період роботи у партійних, профспілкових та комсомольських органах зараховується до стажу державної служби.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_2 період роботи на виборних посадах в Тисменицькому районному комітеті ЛКСМ України Івано-Франківської області з 01 жовтня 1986 року по 10 травня 1990 року до вислуги років для призначення пенсії. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_2 період роботи на виборних посадах в комсомольський органах: з 01 жовтня 1986 року по 14 лютого 1989 року - на посаді завідуючого відділом Тисменицького районного комітету ЛКСМ України Івано-Франківської області та з 14 лютого 1989 року по 10 травня 1990 року - на посаді другого секретаря Тисменицького районного комітету ЛКСМ України Івано-Франківської області до вислуги років для призначення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову мотивовано тим, що виходячи із змісту ст. 118 Кодексу законів про працю України до стажу державної служби зараховується робота на виборних посадах, у тому числі в комсомольських органах республік колишнього СРСР.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем недотримано встановлених ст. 99 КАС України строків звернення до суду. Крім того, відсутні визначені законом умови для зарахування до вислуги років позивача стажу роботи на виборних посадах у комсомольських та партійних організаціях.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Судом апеляційної інстанції заслухано суддю-доповідача, пояснення представникі сторін, досліджено матеріали справи та проаналізовано доводи апеляційної скарги, внаслідок чого суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати, а адміністративний позов - залишити без розгляду.

25 червня 2014 року Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області отримано заяву ОСОБА_2 від 19 червня 2014 року щодо вирішення питання про зарахування до вислуги років для пенсії стажу роботи на виборних посадах в комсомольських організаціях до 24 жовтня 1990 року.

15 липня 2014 року за вихідним № 60/Б-170/7/11-5887 Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи на виборних посадах у комсомольських та партійних організаціях до 24 жовтня 1990 року.

Листом від 18 лютого 2015 року за вихідним № 60/Б-46/7/16-1782 Управлінням Служби безпеки України в Івано-Франківській області повторно відмовлено позивачу у здійсненні нового розрахунку вислуги років

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що поважними причинами є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, а існування таких причин підтверджується достатньою кількістю належних та допустимих доказів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Висновок суду першої інстанції про поважність пропущення позивачем строку звернення до суду мотивовано тим, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що позивача звільнено з військової служби в органах Служби безпеки України за станом здоров'я у зв'язку з інфарктом. Після звільнення позивач тривалий час проходив лікування та реабілітацію, що підтверджується дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами, зокрема, оригіналом медичної книжки військовослужбовця ОСОБА_2, свідоцтвом про хворобу від 24 вересня 2012 року № 62, виписками з історії хвороби та медичної карти стаціонарного хворого від 16 березня 2012 року № 858/2012, від 21 серпня 2012 року № 3125/2012, від 16 лютого 2015 року № 585/2015. Згідно з довідкою МСЕК від 26 грудня 2013 року серії 10 ААБ № 594132 ОСОБА_2 є інвалідом другої групи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року та рішенні в справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» від 22 жовтня 1996 року Європейським Судом з прав людини вказано на те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.

На думку суду апеляційної інстанції, досліджені судом першої інстанції письмові докази не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позивачем реалізовано право на звернення до суду з позовом 12 березня 2015 року, в той час як про порушення його прав йому стало відомо з листа відповідача від 15 липня 2014 року за вихідним № 60/Б-170/7/11-5887.

Суд апеляційної інстанції вважає, що свідоцтво про хворобу від 24 вересня 2012 року № 62, виписки з історії хвороби та медичної карти стаціонарного хворого від 16 березня 2012 року № 858/2012, від 21 серпня 2012 року № 3125/2012 не можуть підтверджувати поважність пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки не стосуються періоду протягом якого позивач повинен був звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України.

Факт перебування позивача в Івано-Франківському обласному клінічному кардіологічному диспансері у період з 09 лютого 2015 року по 16 лютого 2015 року, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого від 16 лютого 2015 року № 585/2015, на думку суду апеляційної інстанції, не є тою обставиною, яка об'єктивно перешкоджала позивачу звернутись до суду в межах встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

Поряд з цим, сам факт наявності у позивача статусу інваліда ІІ групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК від 26 грудня 2013 року серії 10 ААБ № 594132, також не відповідає вказаним вище критеріям визнання певних обставин поважними причинами.

Можливість реалізації позивачем права на звернення до суду з даним позовом в межах визначених законом строків, на думку суду апеляційної інстанції підтверджується копією постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2014 року у справі № 344/15397/14-а, відповідно до змісту якої позивачем оскаржено до суду відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у вчиненні дій від 08 серпня 2014 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне вказати, що під час проведення бесіди 14 вересня 2012 року між керівництвом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області та позивачем, останньому було повідомлено про відсутність законних підстав для зарахування до вислуги років стажу роботи стажу роботи на виборних посадах у комсомольських та партійних організаціях до 24 жовтня 1990 року.

Інших об'єктивних підстав, які б перешкоджали зверненню до суду з даним позовом в межах строку звернення до суду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно із ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 99, 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд, -


УХВАЛИВ:


Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року в справі № 344/3703/15-а - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.


Головуючий суддя: С. І. Богаченко


Судді: А. Р. Курилець


О. І. Мікула


Постанову складено в повному обсязі 07 серпня 2015 року




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація