ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

01 жовтня 2014 року м. Київ № 2а-9310/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П. в порядку письмового провадження розглянувши заяву Державної судової адміністрації України про встановлення способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до третя особа, 1. Державної судової адміністрації України, 2. Апеляційного суду міста Києва, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду міста Києва, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2013 року (суддя Гарник К.Ю.) в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 27 вересня 2013 року скасовано, ухвалено нову, якою задоволено позов частково.

По вказаній справі видано виконавчий лист від 15 липня 2013 року.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав подану заяву. В її обґрунтування посилається на те, що виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року є неможливим, оскільки виконання вказаного рішення залежить від виконання зобов'язань іншими суб'єктами владних повноважень. Зокрема, представник відповідача 1 зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Тобто, як зазначає, представник відповідача 1, таким органом є Державна казначейська служба України.

Водночас, в своє обґрунтування, представник відповідача 1 також звертає увагу, що відповідно до пп. 2 п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 року № 845, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» визначена бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» у сумі 10 млн грн., головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

У зв'язку з цим виконання рішення суду має здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» Державною казначейською службою України.

Більш того, відповідач 1 зазначає, що Державною казначейською службою України на підставі звернень стягувачів (суддів), на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунку 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» здійснюється безспірне списання коштів, і, як наслідок призупинено проведення платежів ДСА України за відповідним кодом програмної класифікації видатків державного бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Отже, блокування Державною казначейською службою України рахунку ДСА України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» робить неможливим виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 у справі № 2а-9310/11/2670.

Таким чином, на думку представника відповідача 1, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Позивач, його представник, а також представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви Державної судової адміністрації України, що в силу ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Розглянувши заяву та надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача 1 та позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Аналіз вказаних вище норм чинного законодавства свідчить про те, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а у разі відсутності такого способу - про його встановлення.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Водночас, при вирішенні питання про зміну встановлення способу виконання суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів вказаної адміністративної справи, ОСОБА_1 при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва просив суд:

- визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 заробітної плати починаючи з 01 січня 2011 року, а також перерахунку заробітної плати за період з 01 листопада по 31 грудня 2010 року та довічного грошового утримання за листопад 2010 року;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок заробітної плати позивача ОСОБА_1, за період з 01 листопада по 31 грудня 2010 року, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року № 2а-16526/10/2670, яка набрала законної сили 11 квітня 2011 p., в сумі 29 832 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 50 коп. та довічного грошового утримання за листопад 2010 року в сумі 14 742 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 45 коп.;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити нарахування та виплату на користь позивача ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 січня по 30 червня 2011 року, з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року № 2а-16526/10/2670, яка набрала законної сили 11 квітня 2011 р. та зобов'язати відповідача здійснювати нарахування та виплату заробітної плати позивачу починаючи з 01 липня 2011 року і до часу його працевлаштування у відповідності до вимог, передбачених п. 4 Розділу XIII. Перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нову про часткове задоволення позову, якою зобов'язано Державну судову адміністрацію України перерахувати на відповідні розрахункові рахунки Апеляційного суду міста Києва для виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 січня 2011 року по 28 вересня 2011 року в сумі 52 335,06 грн., щомісячного грошового утримання за період з 01 січня 2011 року по 28 вересня 2011 року в сумі 47 482,70 грн. та щомісячне грошове утримання за грудень 2010 року в сумі 8 432,52 грн., а всього 108 250 (сто вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 28 коп.

Як вбачається з заяви відповідача 1, він просить встановити спосіб виконання судового рішення з урахуванням обставин, які викладені в його заяві.

Разом з тим, з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року вбачається, що такий спосіб та порядок виконання судового рішення визначено, а зазначені обставини Державної судової адміністрації України не є такими, що ускладнюють його виконання останнім.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для встановлення способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року, у зв'язку із чим заява представника відповідача 1 задоволена бути не може.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви представника Державної судової адміністрації України про встановлення способу і порядку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у адміністративній справі № 2а-19310/11/2670.

2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О.Іщук

В.П. Шулежко