Справа № 1-57/ 2009 р.

П О С Т А Н О В А

І м е н е м    У к р а ї н и        

05 травня  2009 року              Хустський районний суд Закарпатської  області

                                              в особі головуючого судді:  Кемінь  В.Д.

                                                          при секретарі: Озарук О.І.

                                              з участю прокурора: Дорошевич –Джумурат Н.Й.

                      адвоката: ОСОБА_1

розглянувши   у   відкритому   судовому  засіданні   в  залі  суду  в  місті  Хуст кримінальну справу   про   обвинувачення:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Бороняво вул. Молодіжна 10, Хустського району, Закарпатської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді інженера по охороні праці Тарасівського ЛДК філії Київського КЕВЗ, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2, 367 ч.2 КК України  

                                                        В С Т А Н О В И В :

    Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він будучи на посаді голови Боронявської сільської ради, всупереч вимогам п. 13-14 « Порядку визначення майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення» затвердженого Постановою КМ України № 177 від 28.02.2001 року, в інтересах ОСОБА_3, не витребувавши від сільськогосподарського  підприємства список осіб, які мають право на майновий пай та рішення комісії по реформуванню з приводу передачі будівлі пайовику, 26.02.2003 року в приміщенні Боронявської сільської ради, на засідання виконкому виніс заяву останнього та ініціював  прийняття завідомо незаконного рішення  про оформлення за ОСОБА_3 права власності на автогараж в с. Бороняво вул. Колгоспна № 40, який ніби – то вирішено передати останньому відповідно до майнових сертифікатів рішенням загальних зборів пайовиків КСП « Бороняво», хоча таке питання на вирішення загальними зборами пайовиків КСП « Бороняво»  не виносилося, видав ОСОБА_3 завірені його підписом та печаткою виконкому протокол  засідання та рішення виконкому від 26.02.2003 року, оформив свідоцтво серії ЗК № ХІІІ 115930 про право власності ОСОБА_3 на пайовий фонд в сумі 34067 грн. майна КСП « Бороняво», хоча ОСОБА_3 має право на майновий пай в сумі 4000 грн., внаслідок чого ОСОБА_3 незаконно набув права власності на належний правонаступнику КСП « Бороняво» - агро торговому орендному підприємству « Бороняво» автогараж в с. Бороняво вул. Колгоспна № 40 вартістю 33860 грн., чим даному підприємству заподіяно тяжкі наслідки.

    Крім того, ОСОБА_2, знаючи про прийняття 12.02.2001 року сесією Боронявської сільською радою рішення про виділення земельної ділянки площею 1 га. в урочищі « Боронявка» для розміщення сміттєзвалища та необхідність оформлення технічної документації , з 12.01.2001 року по 11.04.2006 року не вживав заходи для її виготовлення та без правовстановлюючих документів, без зміни цільового призначення землі, надав можливість невстановленим особам розміщувати побутові відходи на сільськогосподарських угіддях – пасовищі, площею 1 га., чим вчинив бездіяльність, яка призвела до фактичного незаконного вилучення вказаної земельної ділянки з сільськогосподарського обороту, внаслідок чого не було сплачено до бюджету втрати сільськогосподарського виробництва на суму 42235 грн., чим державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.  

    Під час судового слідства прокурором заявлено клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

    Підсудний, та адвокат ОСОБА_1 не заперечили проти задоволення клопотання, прокурора та повернення справи на додаткове розслідування.

    Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів істотної неповноти і неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.  

    Як на досудовому  слідстві , так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому злочинах не визнав. Суду пояснив, що рішення про оформлення власності на автогараж за ОСОБА_3 оформлено на законних підставах  і в порядку передбаченому законом. ОСОБА_3І, звернувся до виконкому із заявою про оформлення права власності на дане майно, на засідання виконкому було представлено рішення комісії з реформування , згідно якого будівля авто гаража в рахунок майнового паю передана ОСОБА_4, договір дарування майнового паю, згідно якого ОСОБА_4 подарував свій майновий пай ОСОБА_3, акт передачі будівлі автогаражу ОСОБА_3 Відносно відведення земельної ділянки під сміттєзвалище в с. Бороняво пояснив, що  рішенням сесії від 12.02.2001 року визначено про влаштування сміттєзвалища в урочищі «Боронявка» на площі 1 га. Після прийняття вказаного рішення, складено та погоджено з відповідними службами акт вибору та обстеження вказаної земельної ділянки, однак виготовлення відповідної технічної документації не було завершено і не було введено в експлуатацію  сміттєзвалище через відсутність бюджетних коштів, хоча він неодноразово звертався до різних інстанцій про їх виділення. Земельна ділянка реально під сміттєзвалище не вилучалася, дозволу на використання її під сміттєзвалище він не надавав, а навпаки ним приймались міри про недопущення її використання під сміттєзвалище до належного введення його в експлуатацію. Вивезення сміття з території здійснювалось згідно з укладеними договорами з Хустським « Райкомунремсільбуд» і відповідним перерахуванням сільською радою коштів. Крім того, дана земельна ділянка не є землею сільськогосподарського  виробництва, як це зазначено в обвинуваченні.            

Відповідно до ст. 22, 74 КПК України слідчий зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об’єктивного дослідження обставин справи, виявити які її обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого; перевірити показання обвинуваченого щодо пред’явленого йому обвинувачення.

    Досудове слідство, як зазначено у п.8 ППВС України від 11.02.2005 року № 2 „Про практику застосування судами України законодавства , що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22,64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Показання підсудного ОСОБА_2 щодо обставин події злочинів належним чином не перевірено, повно, всебічно не досліджено обставини, які мають істотне значення по справі.

Зокрема в обвинуваченні зазначено,  що внаслідок незаконних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 незаконно набув права власності на належний правонаступнику КСП  „Бороняво” - АТОП „Бороняво” автогараж вартістю 33860 грн., чим даному підприємству заподіяно тяжкі наслідки. Однак, досудовим слідством належним чином не з’ясовано чи є АТОП „Бороняво” правонаступником КСП „Бороняво” і на яких правових підставах належала зазначена будівля автогаражу АТОП „Бороняво”, чи існувало на час розслідування справи АТОП „Бороняво”, хто є його правонаступником, оскільки слідчим в повідомленні (а.с.254) зазначено, що матеріальна шкода злочином завдана СВК „Бороняво” і саме СВК „Бороняво” роз’яснено право на пред’явлення позовних вимог по справі.

     В постанові про пред’явлення обвинувачення ОСОБА_2 (а.с.259-262) обвинувальному висновку не зазначено і досудовим слідством не з’ясовано, з достатньою повнотою, яке конкретно службове зловживання та службове підроблення вчинено підсудним щодо оформлення права власності на будівлю автогаража за ОСОБА_3, які конкретно службові обов’язки використав в даному випадку ОСОБА_2 всупереч інтересам служби, кому саме і чи спричинена реальна шкода, чи знаходиться дії підсудного ОСОБА_2 у причинно – наслідковому зв’язку із завданою шкодою, яка зазначена в обвинуваченні.

    Характер та розмір шкоди завданої злочином, відповідно до ст. 61 п.4 КПК України є обставиною, яка підлягає доказуванню при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи.          

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 суду пояснив, що земельна , яка рішенням сільської ради виділена під сміттєзвалище, не входить до складу земель сільськогосподарського виробництва. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5Д, суду пояснив, що згідно обліку Хустського райвідділу земельних ресурсів земельна ділянка, яка виділена під сміттєзвалище, не входить до складу земель сільськогосподарського призначення, ним у грудні 2002 року, як спеціалістом Хустського районного відділу земельних ресурсів, подавався звіт і ця земельна ділянка не рахується, як сільськогосподарські угіддя і тому не можуть бути нараховані сільськогосподарські втрати.

    Досудовим слідством не з’ясовано і до матеріалів справи не долучено даних, які б вказували на правовий статус землі, яка виділена під сміттєзвалище, чи є дана земельна ділянка сільськогосподарського призначення. Наведені обставини мають істотне значення по справі.

Досудовим слідством взагалі не з’ясовувалось питання чи мав підсудний ОСОБА_2, як службова особа, реальні можливості і яким чином, за рахунок яких джерел фінансування, для будівництва і введення в експлуатацію сміттєзвалища.

      З достатньою повнотою досудовим слідством не перевірено і не з’ясовано чи призвела бездіяльність ОСОБА_2 до фактичного незаконного вилучення зазначеної земельної ділянки з сільськогосподарського обороту та її використання під сміттєзвалище і спричинення шкоди держаним інтересам в розмірі 42235 грн., як це зазначено в обвинуваченні, оскільки як підсудний ОСОБА_2 протягом досудового та судового слідства, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в суді ствердили, що дозволу на використання земельної ділянки під сміттєзвалище ОСОБА_2 не давав, сміттєзвалище існувало стихійно, ОСОБА_2 самостійно організував вивіз сміття з території.

    Підсудним ОСОБА_9 в судовому засіданні представлено копії договорів, укладених Боронявською сільською радою і Хустським „Райкомунремсільбуд” про вивіз сміття, копії актів виконаних робіт, рахунків про оплату за вивезення сміття (а.с.303-308, 321-330). Наведені обставини підлягають ретельній перевірці, шляхом відшукування оригіналів зазначених документів, їх виїмки і їх дослідження, оскільки мають істотне значення по справі.

    З наявних і суперечливих по справі доказів, суд не може правильно встановити фактичні обставини справи, зробити категоричний висновок про винність або невинність підсудного в інкримінованих йому злочинах без усунення вказаних недоліків і неповноти досудового слідства.

    Неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно проведення значного обсягу ряду слідчих та інших дій, в тому числі і оперативно - розшукових заходів, спрямованих на усунення вищезазначеної неповноти і суперечностей, які не можуть бути проведені в судовому засіданні з врахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду справи.

При проведенні додаткового розслідування слід усунути наведені порушення вимог закону.  

Керуючись ст. 281 КПК України суд, -

П О С ТА Н О В И В :

      Клопотання прокурора – задовольнити

      Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2, 367 ч.2 КК України направити Хустському міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

    Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

      На постанову протягом 7 діб з моменту її проголошення може бути подана апеляція в апеляційний суд Закарпатської області.

Головуючий:           підпис         ОСОБА_10

            З оригіналом вірно:

Суддя Хустського районного суду                 Кемінь В.Д.