Справа №22-а-6345/2006р. Головуючий 1 інст.- Клименко A.M.,
категорія -трудові_________________________________________ Доповідач - Пономаренко Ю.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Макарова Г.О.
суддів - Кружиліної О.А., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Каплаух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2006 року по цивільній справі за позовом Харківської міської Ради Конфедерації Праці України в інтересах ОСОБА_1 до Інституту радіофізики та електроніки ім.О.Я. Усикова Національної академії Наук України та директора цього інституту Яковенко В.М. про визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі, встановлення розміру середнього заробітку та стягнення його за час вимушеного прогулу, стягнення з директора інституту на користь позивача середнього заробітку
ВСТАНОВИЛА:
Харківська міська Рада Конфедерації Праці України звернулася до суду в інтересах свого члена -ОСОБА_1 з позовом до Інституту радіофізики та електроніки ім.О.Я. Усикова Національної академії Наук України та директора цього інституту Яковенко В.М. про визнання звільнення ОСОБА_1 незаконним та поновлення його на роботі, встановлення розміру його середнього заробітку та стягнення на користь останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення з директора інституту на користь позивача середнього заробітку посилаючись на те, що на підставі рішення суду 23.07. 2004р. ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді начальника відділу оптико-фізичних та радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань ІРЕ НАН. 14.04.2005р. його було звільнено з посади в зв'язку зі скороченням штату. Підставою звільнення була відсутність в штатному складі ІРЕ НАН посади, на яку ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Разом з тим, відповідач мав достатній час, а саме 9 місяців, для введення в штатний розклад такої посади. Під час реорганізації Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом ІРЕ НАНУ, з якого ОСОБА_1 раніше незаконно звільнили, шляхом приєднання до ІРЕ НАН, не було передбачено скорочення якихось посад, і усі працівники колишнього СКТБ були працевлаштовані у ІРЕ НАН. Крім того, у Постанові Бюро відділення фізики та астрономії НАН України від 6.07.2004 р. вказано основний, але не виключний перелік напрямків діяльності відповідача, який мав можливість звернутися до НАН України з пропозицією про розширення цього переліку. Приймаючи до уваги ці обставини первинна профспілкова організація та ХМР КПУ відмовили в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1, як голови первинної профспілкової організації Конфедерації Праці України ІРЕ НАН, але його все одно було звільнено
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2006 року в задоволенні позову було відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає рішення незаконним, необгрунтованим, та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. В скарзі зазначає, що судом було порушено вимоги ст.309 ЦПК України, оскільки суд не застосував закон, який повинен був застосувати, а саме: не застосував вимоги ст.ст.252, 43 КЗпП України, якими встановлено, що власник, або уповноважений ним орган не може звільнити робітника, який є членом чи керівником виборчого профспілкового органу, без згоди вищестоящого виборчого органу. ОСОБА_1 є керівником виборчого профспілкового органу- головою Первинної профспілкової організації ІРЕ НАН України Конфедерації Праці України, а Харківська міська Ради Конфедерації Праці України згоди на звільнення ОСОБА_1 не надавала.
2
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд, відмовляючи в задоволенні позову Харківської міської Ради Конфедерації Праці України виходив з того, що адміністрація ІРЕ мала право звільнити ОСОБА_1 при відсутності згоди первинної профспілкової організації та її вищого виборчого профспілкового органу.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний, обґрунтований та відповідає вимогам діючого законодавства, Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 6.11.1992р. із змінами.
Згідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі надання сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2001 року наказом директора СКТБ з ОП ІРЕ НАНУ № 12/ОК Булавіна А за п.4 ст.40 КЗпП України було звільнено з посади начальника відділу оптико -фізичних та радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань СКТБ з ДВ ІРЕ НАНУ. Звільнення було оскаржено ОСОБА_1 до суду.
Під час розгляду справи судом позову ОСОБА_1, Постановою Бюро Президії Національної Академії наук України № 249 від 28 вересня 2001 року зі змінами, внесеними до нього постановою Бюро Президії НАНУ № 233 від 2 жовтня 2002 року, СКТБ було реорганізовано шляхом приєднання його до ІРЕ НАНУ ім.О.Я. Усикова.
На підставі рішення Судової колегії судової палати по цивільним справам апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2004 року наказом в.о. директора ІРЕ НАНУ № 103 - ОК від 13 липня 2004 року ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 21 червня 2004 року на вакантній посаді завідуючого експлуатаційно- технічним відділом №132 інституту. ОСОБА_1 не погодився з виконанням рішення суду і 23 липня 2004 року наказом директора ІРЕ НАНУ НОМЕР_2 його було поновлено на роботі на посаді з якої його було незаконно звільнено, а саме - начальника відділу оптико- фізичних та радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань ІРЕ НАНУ.
Судом було правильно встановлено, що в дійсності, такої посади в штатному розкладі ІРЕ НАНУ не існувало і до теперішнього часу не існує, що підтверджується матеріалами справи.
Після поновлення ОСОБА_1 на роботі, і в зв'язку з відсутністю його посади в штатному розкладі, адміністрацією ІРЕ НАНУ 23 липня 2004 року п.З того ж наказу НОМЕР_2 ОСОБА_1 було попереджено про його звільнення за скороченням штатів з 26 вересня 2004 року. З цим наказом ОСОБА_1 був ознайомлений. 23 та 27 липня 2004 р. ОСОБА_1 було двічі запропоновано зайняти одну з вакантних в інституті посад: оптика 2-6 розряду чи завідуючого експлуатаційно- технічним відділом ІРЕ, але він від цих пропозицій відмовився. Та обставина, що в ІРЕ були вакантні лише саме ці посади і ні яких інших, підтверджується звітами про наявність вільних робочих місць, наданими ІРЕ до Служби зайнятості Київського району м.Харкова. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 була надана відпустка за період 2001- 2004 років, наказом № 109/ОК від 26 липня 2004 року день звільненя ОСОБА_1 був перенесений на 10 листопада 2004 року.
Матеріали справи містять дані про те, що 23 вересня 2004 року адміністрація ІРЕ НАНУ звернулася до первинної профспілкової організації ІРЕ НАНУ Ради Конфедерації праці України, головою якої є ОСОБА_1, та Харківської міської Ради Конфедерації Праці України з листами про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 в зв'язку зі скороченням штатів за п.1 ст.40 КЗпП України. В зв'язку з хворобою ОСОБА_1 це питання тривалий час не розглядалося.
16 лютого 2005 року первинна профспілкова організація ІРЕ НАНУ Ради Конфедерації Праці України звернулася до адміністрації ІРЕ НАНУ з листом, в якому просила надати копію наказу про попередження ОСОБА_1 про звільнення за скороченням штатів 10 листопада 2004 року, копії актів, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 з наявними вакантними посадами в ІРЕ, копії Постанов Бюро Президій НАНУ від 28 вересня 2001 року № 249 та від 2 жовтня 2002 року № 233, Постанови Президій НАНУ від 6 грудня 1995 року № 326, Постанови Бюро Відділення фізики та астрономії від 6 липня 2004 p., плану науково - дослідних робіт інституту на 2004 - 2006 роки, Статуту інституту та колективного договору. ХМР КПУ також звернулася до адміністрації з проханням надати ці документи. За винятком планів науково - дослідних робіт ІРЕ, які згідно розпорядження № ЗО від 19 січня 2005 року Президії НАНУ і доданого до нього Переліку є конфіденційною інформацією, та Статуту інституту і колективного договору, які не регламентують порядок звільнення працівників, усі запитані документи адміністрацією ІРЕ були надані.
15 березня 2005 року було проведено засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Конфедерації Праці України ІРЕ НАНУ, на якому у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП адміністрації ІРЕ було відмовлено, про що було повідомлено
3
листом від 18 березня 2005 року. ХМР КПУ листом від 21 лютого 2005 року повідомила адміністрацію ІРЕ, що не вважає обґрунтованим звільнення за скороченням штатів голови первинної профорганізації ОСОБА_1
Згідно витягу з протоколу засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КПУ ІРЕ НАНУ і листа ХМР КПУ в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 було відмовлено тому що, на думку членів профспілки, оскільки в Постановах Бюро Президії НАНУ № 249 від 28 вересня 2001 року і № 233 від 2 жовтня 2002 року не вказано, що в зв'язку з реорганізацією СКТБ ... будь - які посаді підлягають скороченню, крім того в них йде мова про злиття двох організацій: СКТБ ... з ІРЕ НАНУ, а, тому мова йде про повне зберігання наявних посад. Згідно листа НОМЕР_1 від 15 липня 2002 року "всі співробітники СКТБ, крім названих вище і тих, хто звільнився за власним бажанням у зв'язку з його реорганізацією, працевлаштовані в наукових та інших підрозділах ІРЕ.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що таке ствердження є завідомо неправдивим, і таким, що не відповідає дійсності, бо в у вищезгаданих постановах Бюро Президії НАНУ: по- перше, ніде не йде мова про повне збереження в ІРЕ при реорганізації усіх посад, які були передбачені штатним розкладом СКТБ; по- друге, п.2 Постанови №249 адміністрації ІРЕ доручено створити комісію для проведення заходів, пов'язаних з зазначеною реорганізацією, а відповідно до п.3.4.1 Статуту ІРЕ "Інститут для виконання своїх наукових завдань самостійно розробляє та затверджує згідно встановленого НАН України порядку структуру та штатний розклад у межах наявних коштів", що свідчить про те, що питання відносно штатного розкладу ІРЕ є його виключною компетенцією і не відноситься до компетенції НАН України; по- третє, дійсно, усі співробітники СКТБ, яки виявили на це бажання, були працевлаштовані в ІРЕ, але ж зовсім на інших посадах, ніж вони займали в СКТБ, що було реально запропоновано адміністрацією ОСОБА_1, але ж він від цього відмовився.
Доводи позивача про те, що за час судового розгляду справи про незаконне звільнення ОСОБА_1 з СКТБ протягом 2001- 2004 років, адміністрація ІРЕ повинна була передбачити для нього саме ту посаду, з якої його було у 2001 році незаконно звільнено, чи їй подібну, для чого розширити перелік напрямків наукової діяльності інституту, шляхом відповідного звернення до Бюро Відділення Фізики та Астрономії НАН України, і відповідно до цього внести в штатний розклад додаткову посаду саме для ОСОБА_1 неспроможні, та не відповідають положенням протоколу № 7 Постанови Бюро Відділення Фізики та Астрономії НАН України від 6 липня 2004 року, яким затверджений вичерпний перелік напрямків наукової діяльності ІРЕ, відповідно до яких створення відділу оптико- фізичних та радіотехнічних засобів -спеціальних вимірювань - не передбачено.
Згідно витягу з протоколу засідання Ученої Ради ІРЕ від 17 березня 2005 року створення науково - дослідного відділу оптико - фізичних та радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань в ІРЕ одноголосно визнано членами Ученої Ради недоцільним. Згідно висновків комісії, яка вивчала наданий ОСОБА_1 проект Положення про відділ оптико-фізичних та радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань, підставами відмови ОСОБА_1 у створенні особисто для керівництва ним такого відділу стало те, що тематика запропонованих ОСОБА_1 наукових досліджень не відповідає напрямкам наукової діяльності ІРЕ, відсутні джерела фінансування, матеріально-технічної бази, а для її створення необхідно не менше 1 млн. доларів США, що не спроможний не тільки інститут, але навіть і держава, нема кадрового забезпечення.
Правильні висновки суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про те, що адміністрація Інституту повинна була знайти застосування великому досвіду наукової роботи ОСОБА_1, що підтверджується записами в його трудовій книжці та науковими роботами.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання Вченої Ради ГРЕ від 17 березня 2005 року сам ОСОБА_1 під час його проведення визнав, що ніякого вченого ступеня чи звання він взагалі не має, його останні наукові публікації були до 1995 року, починаючи з 1997 р, коли він прийшов працювати на СКТБ, ніякою науковою діяльністю він фактично не займається, за результатами його роботи ніяких наукових результатів отримано не було.
Відповідно до п.5.1,5.3 Положення про порядок заміщення посад керівного складу та утворення вченої ради в наукових установах НАН України, затвердженого Постановою Президії НАН України від 12 лютого 1999 року, "завідуючий науковим відділом заміщує посаду за результатами конкурсу (атестації) в порядку, встановленому для наукових працівників. Дійсні члени (академіки) та члени -кореспонденти Національної академії наук України заміщують посади завідуючих науковими відділами без конкурсу(атестації) за рішенням Президії НАН України
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1, як особа, яка не має ніякого звання чи вченого ступеня, не може бути віднесена до наукових працівників, взагалі і не може займати в ІРЕ посаду завідуючого науковим відділом.
4
На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що всі наведені підстави відмови первинної профспілкової організації та її вищого виборного органу в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 повністю безпідставні, не відповідають фактичним обставинам справи та діючому законодавству.
Згідно ч.7 ст.43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник чи уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що адміністрація ІРЕ мала право звільнити ОСОБА_1 при відсутності згоди первинної профспілкової організації та її вищого виборного органу.
Приймаючи до уваги, що з часу ознайомлення ОСОБА_1 з наказами НОМЕР_2 і - НОМЕР_3, він до 10.11.2004 р. знаходився в відпустці, а потім з 8.11.2004р. до 4.02.2005 р. хворів, наказом НОМЕР_4 від 7.02.2005 року було уточнено процедуру його звільнення і ОСОБА_1 було повідомлено про нову дату його звільнення за скорочення штатів, а саме -14 квітня 2005 року.
14 квітня 2005 року наказом НОМЕР_5 ОСОБА_1 було звільнено з 14 квітня 2005 року з посади начальника відділу № 132 "Оптико - фізичних і радіотехнічних засобів спеціальних вимірювань" за п. 1 ст.40 КЗпП України, в зв'язку зі скороченням штату.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_1 з ГРЕ НАНУ було проведено адміністрацією відповідача у повній відповідності до діючого законодавства, і тому підстав для визнання звільнення ОСОБА_1 незаконним і поновлення його на роботі не має.
Правильні висновки суду, що в зв'язку з відмовою в задоволенні позову про визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 і поновлення його на роботі, в задоволенні позовних вимог про встановлення розміру середнього заробітку та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення з директора інституту стягнутого на користь позивача середнього заробітку, також слід відмовити
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А ЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.