Справа  №11. -  2374,   2006  року                                          Головуючий  1   інстанції   Вовк Л.В.

Категорія   ч.І   ст.164   КК України                                                        Доповідач   Курило  О.М.

У     X      ВАЛА

І  М  Е  Н  Е  М        УКРАЇНИ

16 01 2007 року колегія суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Григорова П.О.,

суддів Курила O.K.,   Шевченка Ю.П.,

з участю прокурора Медяника О.А.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 15 11 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим , вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає АДРЕСА_1, раніше засуджений:

08 02 2006 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.З ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим стром 2 роки визначеним в порядку ст.75 КК України;

визнаний винним і засуджений:

- за ч.І ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 72 КК України на 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 08 02 2006 року і остаточно визначено 4, роки 2 місяці позбавлення волі.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 826 грн.26 коп.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він будучи раніше засудженим до позбавлення волі умовно, на шлях виправлення не став і скоїв новий злочин.

Так, за рішенням суду ОСОБА_1 зобов'язаний був виплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини заробітку на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, однак починаючи з 02 11 2005 року злісно ухилявся від їх сплати. Злісне ухилення полягало в тому, що він ніде не працював,

2

одержавши заробіток за випадкову роботу аліментів на утримання дитини не виплачував, на облік. у центрі зайнятості не став і ніякої допомоги  на  утримання  дитини  не  надавав  через  що  виникла заборгованість у розмірі 82 6 грн. 26 коп.

В апеляціях та доповненнях до них:

прокурор, посилаючись на добровільне відшкодування матеріальних збитків, просить вирок змінити і призначити засудженому покарання не пов'язане з позбавленням волі (а.с.57);

засуджений ОСОБА_1, посилаючись на те, що судом призначено надто суворе покарання з урахуванням його особи та відшкодування збитків, просить вирок пом'якшити (а.с.58).

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та засудженого які підтримали апеляції і просять пом'якшити' призначене покарання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню із наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч.З ст.299 КПК України і зазначеними у вироку.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і стосовно яких відповідно до вимог ч.І ст.299 і статті ЗО1-1 КПК України докази не досліджувалися, судом апеляційної інстанції не перевірялися.

Кваліфікація діянь ОСОБА_1 як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) підпадають під кваліфікацію за ч.І ст.164 КК України.

Однак, при призначенні покарання, у відповідності зі ст.65 КК України, суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті на які вказано в апеляціях і призначив ОСОБА_1 надто суворе покарання.

Зокрема суд не прийняв до уваги ту обставину, що заборгованість по виплаті аліментів виникла через те, що засудженому не була виплачена заробітна платня за місцем роботи, на момент розгляду справи він частково її погасив, а на момент розгляду справи апеляційним судом погасив її повністю.

При зазначених обставинах колегія суддів вважає що вирок суду необхідно змінити з призначенням покарання не пов'язаного з позбавленням волі. Перебування засудженого на волі буде сприяти виплаті ним в подальшому аліментів на утримання дитини та інших платежів на користь держави.

Тому колегія суддів, за наявності декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного призначити

з йому покарання нрскче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.І ст.164 КК України.

Виходячи з вищевикладеного,  керуючись ст.ст.  362,365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА  :

Апеляцію   прокурора   та   засудженого   ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 15 11 2006 року у відношенні ОСОБА_1 змінити.

Із застосуванням ст.69 КК України знизити призначене ОСОБА_1 покарання з ОДНОГО року обмеження волі до ШТРАФУ у розмірі П'ЯТИДЕСЯТИ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.

Враховуючи призначення покарання ОСОБА_1 не пов'язаного . з позбавленням волі даний вирок підлягає самостійному виконанню від вироку Краснокутськото районного , суду Харківської області за яким ОСОБА_1 засуджений за ч.З ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, встановленим в порядку ст.75 КК України.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.