Справа № 22-ас-1631/2006 р.                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 14                                                                                    Байдака В.Г.

Доповідач Матківська М.В.

ПОСТАНОВА

Апеляційного суду Вінницької області

від 22 грудня  2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів : МатківськоїМ.В., ОніщукаВ.В.

При секретарі: Шевчук Л.В.

За участю представників сторін: ОСОБА_1, Філімонова В.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А2502

на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А2502 про стягнення недосплаченого грошового забезпечення, -

Встановила:

В серпні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до військової частини А2502 про стягнення недосплаченого грошового забезпечення, мотивуючи свої вимоги тим, що він проходить дійсну військову службу в Збройних Силах України. Указом Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" встановлено щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення.

На момент введення в дію цього Указу він мав 20 років 09 місяців вислуги, а тому йому повинна виплачуватися надбавка в розмірі 70 %

2

грошового забезпечення. Проте, такий розмір надбавки йому не нарахований і не виплачений, за виключенням листопада і грудня 2003 року. Надбавка, передбачена зазначеним Указом йому виплачувалася в заниженому розмірі. Вважає, що її повне отримання він має право, оскільки прослужив в Збройних Силах понад 15 та 20 років.

Просив визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті йому надбавки за безперервну службу в заниженому розмірі незаконними і зобов'язати провести йому доплату між фактично виплаченою надбавкою та надбавкою в розмірі 70 % і 90 % у відповідний період, з урахуванням індексу інфляції, допустивши рішення суду до негайного виконання.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 жовтня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано дії командування військової частини А2502 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України за № 389 від 05.05.2003 року в заниженому розмірі незаконними.

Зобов'язано військову частину А2502 провести ОСОБА_2 доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірі 70 %, передбаченою Указом Президента України за № 389 від 5 травня 2003 року, за період з 1 травня 2003 року до 5 серпня 2005 року та надбавкою в розмірі 90 % за період з 5 серпня 2005 року до 1 січня 2006 року з урахуванням індексу інфляції та стягнути з військової частини А2502 на його користь суму доплати за вказаний період.

Стягнуто з військової частини А2502 судовий збір на користь держави в сумі 51 гр.

В апеляційній скарзі військова частина А2502 просить скасувати постанову і ухвалити нову , якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Зазначило, що судове рішення вважає незаконним і необгрунтованим, винесеним з порушенням норм процесуального і матеріального права. При ухваленні рішення судом не повно з'ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права.

Позивач ОСОБА_2 заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити, а постанову залишити без зміни.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_2 проходить службу в Збройних Силах України і має вислугу понад 25 календарних років, в зв'язку з чим мав право на отримання надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України № 389 від 05.05.2003 року в розмірі до 70 %, а в подальшому - до 90 %. Дана надбавка в такому розмірі йому не нараховувалася і не виплачувалася, а проводилася в меншому розмірі. Тому суд задоволив позовні вимоги ОСОБА_2.

Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України суди при розгляді справ щодо оскарження рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень мають перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у

3

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно і своєчасно.

Відповідно до Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу роботи в таких розмірах: понад 15 років - до 50 %, понад 20 років - до 70 %, понад 25 років - до 90 %. Порядок і умови виплати цих надбавок визначаються Міністром оборони України. Виплата цих надбавок повинна здійснюватися з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.

Отже, визначення розміру надбавок в межах встановлених Указом, являється правом, а не обов'язком Міністра оборони України, який вправі встановити розмір такої надбавки залежно від стажу служби в любому відсотковому виразі і до 70% чи 90% за відповідний період вислуги років військовослужбовця. Тому, висновок суду про проведення позивачеві доплати до розміру 70 % і до 90 % за відповідний період, без визначення її саме в такому розмірі Міністром оборони України, не відповідає змісту нормативного акту, що регулює її виплату.

Міністр оборони України на виконання Указу Президента України № 389/2003 від 05.05.2003 року видав наказ № 149 від 26.05.2003 року, яким затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, зареєстровану Міністерством юстиції України 28.05.2003 року за №411/7732. Розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України згідно затвердженої Інструкції, щорічно встановлюються, виходячи із наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра Оборони України.

Відповідно до п. 1 вказівки Міністра оборони України №1038 від 26.05.2003 року, виходячи із наявного фонду грошового забезпечення на 2003 рік розмір такої надбавки для осіб, стаж служби яких понад 20 років - 15 %, понад 25 років - 20% ( а. с. 23).

За розпорядженням Міністра оборони України № 146/11/26 надбавка за безперервну військову службу виплачувалась відповідно стажу військової служби в наступних розмірах: понад 20 років - в травні-жовтні 2003 року - 15% щомісячно; в листопаді-грудні 2003 року - 70 % щомісячно; січень-серпень 2004 року - 15% щомісячно; вересень-грудень 2004 року -50%) щомісячно; січень-лютий 2005 року - 15 % щомісячно; березень-грудень

4

2005 року - 65 % щомісячно; понад 25 років - серпень-грудень 2005 року -85 % щомісячно ( що стосується років військової служби позивача по справі ОСОБА_2 ( а. с. 9).

Позивач надбавку в таких розмірах фактично отримував, що підтверджується довідкою військової частини А2502 НОМЕР_1 (а.с.8).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Міністра оборони України, що виконані командуванням військової частини, прийняті на підставі, в межах їх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому безпідставно вважати дії командування військової частини А2502 по невиплаті надбавки ОСОБА_2 в розмірі 70% і 90 % за відповідні роки військової служби, протиправними.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є незаконним і підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції допущено помилку при застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення на підставі СТ.202 КАС України підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 202, 207 КАС України , колегія суддів , -

Постановила:

Апеляційну скаргу військової частини А2502 задоволити. Постанову  Замостянського  районного   суду  м.   Вінниці  від   16 жовтня 2006 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до військової частини А2502 про стягнення недосплаченого грошового забезпечення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. На постанову    може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Копія вірна: