Справа №22-ас-1652/2006р.                                Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 14                                                                                 БілоусаО.В.

                      Доповідач Матківська М.В.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 22 грудня   2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Копаничук С.Г. Суддів : Матківської М.В., Оніщука В.В. При секретарі: Шевчук Л.В. За участю: позивача ОСОБА_1,представника відповідача Самойліченка В.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і управління Служби безпеки України у Вінницькій області

на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 2 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Служби безпеки України у Вінницькій області про перерахунок пенсії як учаснику бойових дій, -

Встановила:

Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 2 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано управління Служби безпеки України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: підвищення пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком, яка в 2005 році становила 332 гр., з 20.09.2005 року по 01.01.2006 року; підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком, яка в 2006 році становила 350 гр., з 01.01.2006 року по 01.04.2006 року; підвищення пенсії на

2

150% мінімальної пенсії за віком, яка в 2006 році становила 359 гр., з 01.04.2006 року по 20.09.2006 року, тобто по день звернення позивача до суду, щомісячно.

Зобов'язано управління Служби безпеки України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою пенсією.

Стягнуто з управління Служби безпеки України у Вінницькій області 51 гр. судового збору на користь держави.

В решті позовних вимог в задоволенні відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду в частині відмови йому в подальшому перерахунку пенсії та виплаті пенсії з підвищенням її на 150% мінімальної пенсії за віком та ухвалити нову постанову, якою зобов'язати управління Служби безпеки України у Вінницькій області провести перерахунок його пенсії, як учасника бойових дій, з урахуванням підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2003 року по 31.12.2006 року і зобов'язати відповідача виплатити йому різницю між нарахованою та отриманою пенсією й виплачувати в подальшому перераховану пенсію з підвищенням її на 150 % мінімальної пенсії за віком з моменту винесення даного судового рішення.

Позивач зазначив, що він згоден із рішенням суду в частині перерахунку пенсії з урахуванням підвищення на 150 % мінімальної пенсії за віком, а не на 150 % прожиткового мінімуму, про що він просив в позові, проте в решті судове рішення вважає незаконним, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального права. Зокрема, суд застосував положення ст. 51, а не ч. 2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", за якою він має право на відшкодування недоотриманої частини пенсії без обмеження будь-яких строків, оскільки неправильне нарахування йому пенсії сталося з вини відповідача. Також суд не зобов'язав відповідача в подальшому здійснювати відповідний перерахунок його пенсії з урахуванням її підвищення з кожним збільшенням мінімальної пенсії за віком.

В апеляційній скарзі Управління Служби безпеки України у Вінницькій області просить скасувати постанову суду і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Зазначило, що судове рішення вважає незаконним і таким, що не відповідає обставинам справи оскільки воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального закону, зокрема; Закону України "Про Державний бюджет України" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" які є чинними і підлягають обов'язковому виконанню в питаннях, які стосуються видатків з державного бюджету України.

3

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу, з якої звільнений 29 жовтня 1999 року, маючи вислугу при виході на пенсію - 30 років 4 місяці 15 днів і є учасником бойових дій, в зв'язку з чим має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком. Перерахунок і виплата йому даного підвищення проводилась в меншому розмірі, ніж передбачено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". При цьому відповідач підвищення розміру пенсії вираховував відповідно до положення Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України", згідно якого встановлено, що з розміру 19 гр. 91 коп. обчислюються додаткові пенсії, які передбачені окремими законами, в тому числі і Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

              Апеляційні скарги не підлягають до задоволення за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та являється учасником бойових дій ( а. с. 9, 7), а тому має право на підвищення розміру пенсії.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії учасникам бойових дій, зазначеним в п. 1 ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підвищуються на 150 % мінімальної пенсії за віком.

В частині 4 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції, яка діяла до 01.07.2006 року передбачено підвищення учасникам бойових дій пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови № 9 від 1.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в ч. 2 ст. 51 "Строки перерахунку призначених пенсій" передбачає,   що   перерахунок   пенсій,   призначених   зазначеним   особам,

4

провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Отже, виходячи із наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок розміру підвищення до пенсії як учаснику бойових дій, підлягають до задоволення за період з 20.09.2005 року по 20.09.2006 року, тобто по день звернення позивачем до суду.

Суд першої інстанції вірно застосував положення ст. 51, а не ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" , оскільки ст. 51 цього закону регулює строки перерахунку призначених пенсій, а ст. 55 регулює строки виплати пенсії за минулий час. Як вбачається із позовних вимог ОСОБА_1 він звернувся з вимогами про проведення перерахунку призначеної пенсії, право на що він набув з часу виходу на пенсію та нарахування пенсії. Тому цим спростовуються доводи його апеляційної скарги.

Викладені в апеляційній скарзі управління Служби безпеки України у Вінницькій області підстави для скасування судового рішення спростовуються таким.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із положень ст. 8 Конституції України, згідно яких в України визнається і діє принцип верховенства права та Конституція України має найвищу юридичну силу, враховуючи встановлені по справі обставини та на підставі ст. 2 КАС України, порушене право позивача ОСОБА_1 підлягає судовому захисту.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи, правильно застосувавши матеріальний закон, підкріплений рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.2004 року, прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі відповідача на незастосування судом норм Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року "Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та інших, не заслуговують на увагу.

Виходячи із вищенаведеного постанова суду є законною, а тому не підлягає до скасування. Апеляційні скарги не підлягають до задоволення, оскільки не спростовують висновків суду.

5

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198 , 200 , 205 , 206 КАС України , колегія суддів , -

Ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Служби безпеки України у Вінницькій області відхилити.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 2 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий : /підпис/

Судді: /підписи/

Копія вірна: