Справа № 1-46/2009р.

                                 В И Р О К

                І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И              

    18 березня 2009 року                                   Бориславський міський суд

                                      Львівської області

в складі: головуючого судді:                                Посисень Л.М.

при секретарі:                                                         Олійник О.В.

з участю прокурора:                                               Крамара Ю.М.

потерпілого:                                                            ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,  18.11.1985р.н., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не військовозобов»язаний, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3,  не працює,  раніше не судимий,

                                                        за ч.1 ст.185  КК України

                    В С Т А Н О В И В:

    Підсудний ОСОБА_2 06.12.2008 року, близько 20 години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, присів на диван поблизу ОСОБА_1, після чого непомітно для нього та інших осіб, присутніх в згаданій квартирі, викрав шкіряний чохол для мобільного телефону, який розміщався на поверхні обшивки дивану, вартістю 40 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 980 гривень, тобто таємно викрав майно ОСОБА_1 на загальну суму 1020 грн., чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 в  інкримінованому йому умисному, таємному викраденні чужого майна – чохла від мобільного телефону вартістю 40 грн. та грошей в сумі 980 грн. потерпілого ОСОБА_1  свою вину визнав повністю і показав, що він дійсно 06.12.2008 року біля 20 год.30 хв. перебував в стані алкогольного сп»яніння і зайшов до квартири ОСОБА_3 в будинок № 687 по вул.Дрогобицькій в м.Бориславі, де був потерпілий ОСОБА_1 ОСОБА_1 сидів на дивані і розмовляв по мобільному телефоні. Він присів на диван біля потерпілого ОСОБА_1, взяв чохол від мобільного телефону в якому замітив гроші, який лежав на дивані біля ОСОБА_1 та вийшов на вулицю і на куті будинку заховав цей чохол з грошима та пішов додому. Через деякий час вийшов з дому і вирішив подивитися в чохол та перерахувати гроші, які були в ньому. Однак, не перераховуючи грошей, витягнув із чохла 500 грн. однією купюрою та пішов на автозаправку, купив пачку сигарет, здачу приніс і поклав назад у чохол до грошей, які там знаходилися. Чохол з грошима переховав та пішов додому.

    Через деякий час його до себе покликав ОСОБА_3 та запитував чи не брав він чохол з грошима, однак, він сказав, що не брав.

    Крім визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджена показаннями потерпілого, показаннями свідків, протоколами слідчих дій та  іншими документами.

    Зокрема, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 06.12.2008 року він на прохання ОСОБА_3  разом із своєю дівчиною ОСОБА_4 приїхали біля 18 години до ОСОБА_3 в кв.№ 2, що у будинку № 687 по вул.Дрогобицькій в м.Бориславі, допомогти останньому відремонтувати скутер. Після закінчення ремонту скутера, сиділи з ОСОБА_3 в кімнаті і чекали вечерю. Він сидів на дивані і, взявши зі стола журнал «Робота», зі свого мобільного телефону передзвонював на зазначені в журналі номера телефонів в пошуках роботи. Чохол від свого мобільного телефона, в якому знаходилось 980 грн. поклав на дивані біля себе з лівої сторони. В кімнату зайшов підсудний, який присів біля нього на дивані, перекурив і пересів напроти нього,  посидівши ще декілька хвилин, підсудний вийшов із кімнати. Він, закінчивши розмову по мобільному телефону, вирішив покласти телефон назад у чохол, однак, чохла з грошима не було. Пошукавши чохол з грошима, зрозумів, що його викрав підсудний, оскільки саме підсудний сидів біля нього на дивані. ОСОБА_3 покликав в кімнату підсудного, запитував чи не брав підсудний чохол з грошима. Підсудний сказав, що не брав і що викличе міліцію.

    Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 06.12.2008 року вона разом із потерпілим приїхали на вул.Дрогобицьку, 687 до ОСОБА_3О, де потерпілий допомагав ОСОБА_3 ремонтувати скутер, а вона на кухні допомагала  ОСОБА_5 -  дружині ОСОБА_3 готовити вечерю. Біля 20 год. 30 хв. потерпілий та її брат ОСОБА_3 закінчили ремонт скутера, зайшли в квартиру. Потерпілий присів на диван і зі свого мобільного телефону дзвонив на номера телефонів, зазначених в журналі «Робота» в пошуках роботи. Через деякий час в квартиру зайшов підсудний, який привітавшись зі всіма, присів на дивані з лівої сторони біля потерпілого. Посидівши біля потерпілого, підсулний встав і пересів за стіл на крісло напроти потерпілого, а через декілька хвилин вийшов із квартири.

    На її зауваження потерпілий ОСОБА_1 закінчив розмову по мобільному телефону та почав шукати чохол від мобільного телефону, який залишив на дивані. Потерпілий повідомив, що у чохлі було 980 грн. Всі хто був у кімнаті допомагали потерпілому шукати чохол з грошими, однак, не знайшли. Вони прийшли до висновку, що чохол з грошима міг викрасти тільки підсудний, який  сидів біля потерпілого, тому ОСОБА_3 покликав підсудного і потерпілий запитав у підсудного, де чохол з грошима. Підсудний заявив, що він нічого не брав і що він викличе працівників міліції та вийшов з квартири.

    Аналогічні дані встановлено і із оголошених і оцінених судом в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, даних ними під час проведення досудового слідства.

                    / а.с.43, 44/

    Із оголошених і оцінених судом в судовому засіданні показань свідка  ОСОБА_6, даних ним під час проведення досудового слідства встановлено, що 06.12.2008 року біля 23 год на АЗС по вул.Дрогобицькій, 280Б в м.Бориславі, де він в цей час працював оператором, прийшов підсудний, який купив пляшку горілки та пачку сигарет, за що розрахувався однією 500 гривневою купюрою. Отримавши здачу, підсудний пішов з АЗС.

    Із довідки директора МКЦ «Ринок» встановлено, що станом на 06.12.2008 року вартість шкіряного чохла для мобільного телефону становить 40 грн.

                 / а.с.10/

    Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

    Вина підсудного ОСОБА_2 в тому, що він 06.12.2008 року, близько 20 години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, присів на диван поблизу ОСОБА_1, після чого непомітно для нього та інших осіб, присутніх в згаданій квартирі, викрав шкіряний чохол для мобільного телефону, який розміщався на поверхні обшивки дивану, вартістю 40 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 980 гривень, тобто таємно викрав майно ОСОБА_1 на загальну суму 1020 грн., чим спричинив останньому матеріальної шкоди на вказану суму.

    Тому суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України.

    Призначаючи  покарання  підсудному, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину;

•   щире каяття підсудного в скоєному злочині,  добровільне відшкодування ним потерпілому завданого злочином збитку, думку потерпілого суворо не карати підсудного, як обставини, які пом»якшують покарання підсудного;

•  

•   вчинення злочину підсудним, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, як обставину, яка обтяжує відповідальність підсудного.

         Разом з тим суд враховує і особу підсудного, що він по місцю проживання характеризується  позитивно, судиться вперше.

    З врахуванням наведеного суд і прийшов до висновку, що підсудному слід призначити покарання у виді штрафу, яке є необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередженням скоєння ним нових злочинів.

                Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,

                                     суд, -

                                  З А С У Д И В:

    ОСОБА_2   визнати винним  за ч.1 ст.185  КК України і призначити   ОСОБА_2  покарання за ч.1 ст.185 КК України   600 грн. штрафу.

    Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили  засудженому ОСОБА_2 залишити без змін.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення..

        СУДДЯ: