КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2009 року                                                                               м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до УПФ України в м. Білій Церкві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2007 року позов задоволено частково.

УПФ України в м. Білій Церкві Київської області зобов'язано провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1. згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 09 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 гривень щомісячно.

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач УПФ України в м. Білій Церкві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального права, а також просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в УПФ України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер. ОСОБА_1. зареєстрована та постійно проживає в м. Білій Церкві Київської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно із ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату, тобто відповідно до ч.1 ст.39 Закону.

До пенсії позивача проводиться доплата відповідно до ч.2 ст.39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 5,20 грн.

Відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено на 2007 рік дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. 

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне. 

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Тому, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Разом з тим, судовою колегією враховується, що Конституційним Судом України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 09.07.2007 право позивача на отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на територіях радіоактивного забруднення, було порушено, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку про необхідність проведення перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1. з розрахунку мінімальної заробітної плати.

 Відповідно до положення пп. 5 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону  проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам.

Отже, згідно Порядку, виплати, які передбачені ст.39 Закону №796 мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації Позивача.

Однак, згідно Додатку «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2007 рік» №3 до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 №489 передбачено, що Пенсійному фонду України виділено дотацію у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, що  також передбачено і законами України про Державний бюджет на 2005 та на 2006 роки.

Зокрема, однією із програм, згідно Фінансового звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 квітня 2008 р. № 8-1 є виплата пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надбавок та підвищень до пенсій, на фінансування яких витрачено у 2007 році за рахунок коштів Державного бюджету України 12771,4 млн. грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Законом України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 №489 передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного Фонду України для виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, то у даній справі саме він має бути відповідачем.

А відтак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити доплату до пенсії з 09.07.2007 відповідно до ст. 39 Закону № 796 з розрахунку однієї мінімальної заробітної плати, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу УПФ України в м. Білій Церкві Київської області слід залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2007 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві залишити без задоволення, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2007 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.