Апеляційний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді - Ковалевича С.П. суддів: Григоренка М.П, ОСОБА_1 при секретарі - Омельчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Радивилівського районного суду від 25 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про заборону проводити будь-яке відчуження майна шляхом накладення на нього арешту до вирішення питання по суті та про повернення із незаконного володіння ОСОБА_4 майна на суму 5329 грн.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Радивилівського районного суду від 25 листопада 2009 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про заборону проводити будь-яке відчуження майна шляхом накладення на нього арешту до вирішення питання по суті та про повернення із незаконного володіння ОСОБА_4 майна на суму 5329 грн.

У поданій на дане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на його незаконність через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводить, що частину майна, яке було забране позивачем в рахунок майнового паю, а саме : склад міндобрив, культиватор, сівалку та ін., отримав ОСОБА_4 як довірена особа від громадян, що підтверджується актом прийомки-передачі.

Факт передачі частини майнового паю ОСОБА_3 для ОСОБА_4 випливає також із акту прийомки-передачі техніки від 30.05.2002р., рішення Радивилівського районного суду від 20.05.2008р. та повідомлення прокуратури Радивилівського району від 26.12.2007р., згідно якого ОСОБА_3 значиться у списку пайовиків, які передали своє майно ОСОБА_4

Вважає, що вищевказані докази повністю доводять той факт, що відповідач безпідставно і неправомірно користується майновим паєм позивача, а тому просить рішення Радивилівського районного суду від 25 листопада 2009 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 як на підставу задоволенні її вимог посилається на те, що відповідач по справі - ОСОБА_4 безпідставно та неправомірно користується її майновим паєм на суму 5329 грн. Проте, в той же час вона не заперечує, що відповідно до акту прийму - передачі власниками майнових паїв техніки у використання ОСОБА_4 вона добровільно передала своє майно в користування останнього (а.с. 13,14).

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_4 правомірно користується майновими паями членів бувшого АВОП "Колос".

Крім того зі списку власників майнових паїв, які дали згоду здати в оренду майнові паї голові селянського (фермерського) господарства "Івсід" ОСОБА_2 від 25.01.2000р. вбачається, що позивачка передала свій пай на суму 2311 грн. в користування останнього. ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_3

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємства проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2001р. прийнята постанова № 177 "Про врегулювання питань, щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору, економіки" та Порядок розподілу та використання мана реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. відповідно до яких особи, що бажають виділити майнові паї в натурі мають подати відповідну заяву і комісія по розпаюванню майна та землі розглядає дану заяву та готує проект рішення на збори співвласників майна. Останні розглядаючи вказану заяву встановлюють перелік майна, яке запропоновано для виділення у натурі в рахунок майнових паїв та приймають відповідне рішення.

З вище вказаного випливає, що особа має право в першу чергу вимагати виділення їй майнового паю в натурі, а потім вже в грошовому виразі або в іншій формі.

Ставлячи вимогу в позовній заяві про виділ їй майна в натурі, позивачка ні суду першої інстанції ні апеляційному суду не надала відомостей про те, яка саме майно їй виділено за його структурою, не довела, чому в порушення вище вказаного закону вона має право вимагати грошового його еквіваленту та чому гроші за майно повинен сплатити саме ОСОБА_4, який не являється власником отриманого майна, а лише його користувачем.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Радивилівського районного суду від 25 листопада 2009 відхилити.

Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двох місяців з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий: Судді: