Справа № Провадження №10-57/12 10/1090/2562/12 Головуючий у І інстанціїОСОБА_1

КатегоріяДоповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

30.03.2012

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого, судді:ОСОБА_3,          

суддів:           Матюшка М.П., Миколюка О.В.,

за участю прокурора : Ільїна Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2012 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не судимого, офіційно не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4,

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчий СГ ЛВ на ст. Біла Церква ОСОБА_5 звернувся з поданням, яке погоджено з прокурором з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області про обрання підозрюваному у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26.01.2012 року за вказаним фактом незаконного збуту невстановленою слідством особою наркотичного засобу слідчий СГ ЛВ на ст. Біла Церква порушено кримінальну справу № 29-1505 за ст. 307, ч. 2 КК України.

15.03.2012 року ОСОБА_6, як видно з матеріалів справи, перебуваючи на алеї неподалік бул. № 46 по вул. Некрасова у м. Білій Церкві, повторно незаконно збув тій же особі під вигаданим прізвищем «Петраківська Н.1.»4 млл. наркотичного засобу - опію (ацетильованого).

16.03.2012 року за даним фактом порушено кримінальну справу за ст. 307 ч. 2 КК України безпосереденьо щодо ОСОБА_6

У своєму поданні слідчий, у провадженні котрого перебуває вказана кримінальна справа, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи подання тим, що ОСОБА_6 ніде не працює та не має постійного заробітку, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у справі, ухилятися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність.

20.03.2012 року постановою суду у задоволенні подання слідчого СГ ЛВ на ст. Біла Церква ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 –відмовлено. Свій висновок суд обґрунтував тим, що ОСОБА_4 не судимий, не ухилявся від слідства, не перешкоджав проведенню процесуальних дій і не вчиняв інший злочинів, має сім’ю та постійне місце проживання.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції просить, постанову про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту скасувати. Справу за поданням слідчого СГ ЛВ на ст. Біла Церква ОСОБА_5 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повернути на новий судовий розгляд. Обгрунтувуючи апеляцію, прокурор зазначає, що ОСОБА_4 не працює, не має постійного джерела доходів, веде паразитичний спосіб життя. Його твердження про те, що він неофіційно підробляє по найму та має доходи нічим не підтверджуються. Крім того, судом не взято до уваги, що ОСОБА_4 вчиняв незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів з корисливих мотивів, отримував за це кошти, які в подальшому витрачав на прожиття.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності даних вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність. При вирішенні питання про застосування запобіжного засобу згідно ст. 150 КПК України також враховується тяжкість злочину в якому обвинувачується особа, дані про особу.

Належним чином дослідивши надані матеріали, вивчивши дані про особу обвинуваченого та інші обставини, які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність даних, які б указували на те, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджатиме встановленню істини у справі. Матеріали справи також не містять даних, які б указували на те, що він, перебуваючи на волі, продовжить злочинну діяльність. Із урахуванням наведеного суд першої інстанції прийняв рішення, яке ґрунтується на вимогах закону, про недоцільність обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Апеляція прокурора не містить належних доводів які б указували на незаконність постанови суду першої інстанції. Сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Твердження прокурора про те, що суд при відмові в задоволенні подання слідчого не обрав ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу не є підставою для скасування постанови суду, оскільки орган досудового слідства сам має можливість обрати такий запобіжний захід.

Постанова суду першої інстанції про відмову в обранні щодо ОСОБА_4С запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відповідає вимогам закону, підстав для її зміни або скасування колегія суддів не вбачає в зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 березня 2012 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_4 –без зміни.

Судді: 1.________________ 2.__________________ 3._________________

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_7