КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-13244/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2009 року Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Коваля М.П., суддів Бабенка К.А., Межевича М.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача сплатити недоплачену суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік у сумі 1880 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2007 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до посвідчення № 446852 серії А від 23.10.2003 року позивач є потерпілою 1-ї категорії від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.4) і є інвалідом 2-ї групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою (а.с.5).
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що інвалідам 2-ї групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з аварією на ЧАЕС щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
На думку колегії суддів, відповідач правомірно керувався п. 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено на 2006 рік дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволені позову було відмовлено обґрунтовано.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним та є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-13244/08 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.
Суддя-доповідач Коваль М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2009 року Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді - Коваля М.П., суддів Бабенка К.А., Межевича М.В. при секретарі Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Відповідно до вимог ст.ст. 158, 160 КАС України залежно від складності справи складання судового рішення у вигляді ухвали у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини ухвали підписуються всім складом суду, проголошуються в судовому засіданні та приєднується до справи.
Роз'яснити сторонам, що з обґрунтованим текстом ухвали суду вони зможуть ознайомитися 31 березня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: