У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого - судді |
Присяжнюк Т.І., |
|
суддів |
Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф., |
|
за участю прокурора |
Морозової С.Ю., |
розглянувши в судовому засіданні 13 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2005 року та на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2005 щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
встановила:
зазначеним вироком засуджено:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 15 і ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ст.304 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки .
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2народження,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 15 і ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,
раніше не судимого,
- за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;
- за ч.2 ст.15 і ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів йому визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст.76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 11.06.2004року близько 1 год. проникли в гараж, що розміщений по АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно ОСОБА_4 на суму 160 грн.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно 19.06.2004 року близько 23 год. проникли в підсобне приміщення МПП “УкрБудПроект”, що розміщене на території будівельного майданчика по вул.. Васильківська, 55 у м. Києві, звідки таємно викрали майно на суму 947 грн.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно 25.06.2004 року близько 23 год. шляхом злому навісних замків проникли в гараж №НОМЕР_1, що розміщений на АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно ОСОБА_5 на суму 1350 грн..
ОСОБА_1 12.07.2004 року близько 23 год. 50хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 і ОСОБА_3, повторно шляхом злому навісного замка проникли у гараж НОМЕР_2 який розміщений на АДРЕСА_3, проте дії по заволодінню майном ОСОБА_6 не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки майна в гаражі не було; при цьому, згідно з розподілом ролей, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спостерігали за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повторно 12.07.2004 року близько 00год. 10хв. шляхом злому навісного замка проникли в гараж НОМЕР_3 який розміщений на АДРЕСА_3, де з автомобіля ГАЗ-2410 таємно викрали авто-магнітолу “Kansai”, що належить ОСОБА_7, вартістю 225 грн., при цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_2 спостерігав за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повторно 12.07.2004 року близько 00 год. 30хв. шляхом розбиття скло-пакету проникли в гараж АДРЕСА_4, звідки таємно викрали майно ОСОБА_8 на суму 418 грн.; при цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_2 спостерігав за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1 15.07.2004 року близько 1 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повторно шляхом злому навісного замка проникли в гараж АДРЕСА_5, звідки таємно викрали майно ОСОБА_9 на суму 3200 грн..
ОСОБА_1 15.07.2004 року близько 1 год. 30хв. за попередньою змовою з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повторно шляхом злому навісного замка проникли в гараж АДРЕСА_6, звідки таємно викрали майно ОСОБА_10 на суму 980 грн..
ОСОБА_1 07.08.2004 року близько 3 год. повторно шляхом злому замка передніх дверей автомобіля “Опель-Кадет”, який належав ОСОБА_11, проник в салон автомобіля, звідки таємно викрав авто-магнітолу “Опель”, вартістю 350 грн..
ОСОБА_1 26.08.2004 року близько 3 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно, шляхом злому навісного замка проник в гараж, що належить ОСОБА_12 і який розміщений по АДРЕСА_7, де з автомобіля ВАЗ-2110 таємно викрав авто-магнітолу “SONY XR-4890”, вартістю 270 грн., при цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_3 спостерігав за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 28.08.2004 року близько 4 год. повторно шляхом вирізання заднього скла автомобіля “ВАЗ-2101”, який знаходився на АДРЕСА_8 у м. Києві, проник в салон автомобіля, звідки таємно викрав майно ОСОБА_13 на суму 400 грн., при цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_3 спостерігав за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 31.08.2004 року близько 1 год. повторно шляхом вирізання резинки, що тримає скло, проник в салон автомобіля “ПежоJ5”, який знаходився на АДРЕСА_9, звідки таємно викрав майно ОСОБА_14 на загальну суму 920 грн., при цьому згідно з розподілом ролей ОСОБА_3 спостерігав за оточуючою обстановкою.
ОСОБА_1 31.08.2004 року близько 17 год., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в АДРЕСА_10 намагався викрасти з автомобіля авто-магнітолу, однак був помічений потерпілою ОСОБА_15, після чого наніс їй декілька ударів по голові, закрив її у підсобному приміщенні та відкрито заволодів майном ОСОБА_16 на суму 2100 грн.
ОСОБА_1 повторно 02.09.2004 року близько 1 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3 проникли у гараж, який розміщений по АДРЕСА_11, проте свій умисел на заволодіння майном ОСОБА_17 не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки майна в гаражі не було.
Окрім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, втягнув його у злочинну діяльність, в результаті чого вони разом здійснили крадіжки майна з МПП “УкрБудПроект”, у потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і вчинили замах на крадіжку майна ОСОБА_17
Також ОСОБА_1 і ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, втягнули його у злочинну діяльність, в результаті чого вони разом здійснили крадіжки майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і вчинили замах на крадіжку майна ОСОБА_6
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 14 липня 2005 року апеляцію засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_18 залишено без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 27 січня 2005 року - без зміни.
Засудженим ОСОБА_1 була подана касаційна скарга на постановлені щодо нього судові рішення, однак до початку касаційного розгляду справи засуджений у порядку ст.390 КПК України відкликав свою касаційну скаргу по вказаній справі, а тому вона не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва стверджує про неправильне застосування судом кримінального закону в частині кваліфікації дій засуджених, оскільки зазначає, що викрадення майна ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 із салонів їх автомобілів не містить кваліфікуючої ознаки проникнення у приміщення, а тому дії ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за цими епізодами підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, а судові рішення в цій частині підлягають зміні. Окрім того, доводить, що дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не містять складу злочину, передбаченого ст. 304 КК України, а тому судові рішення в цій частині підлягають скасуванню, а справа - закриттю.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність винуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні крадіжок майна за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаних з проникненням у приміщення ( підсобне приміщення МПП і гаражі) та у вчиненні замаху на крадіжку майна за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднану з проникненням у приміщення (гаражі), а ОСОБА_1 додатково ще й у грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, за обставин, зазначених у вироку, у касаційному поданні не заперечується.
Також суд, правильно установивши фактичні обставини справи по епізодах крадіжок майна ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 з їх автомобілів, що не оспорюється у поданні, неправильно кваліфікував ці дії ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за ознакою проникнення у приміщення, оскільки салон автомобіля, звідки було здійснено крадіжки, не є приміщенням.
За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у цій частині підлягають зміні з перекваліфікацією дій ОСОБА_1 за цими трьома епізодами з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України, і дій ОСОБА_3 за двома епізодами (викрадення майна з автомобілів ОСОБА_13 і ОСОБА_14) - з ч.3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки їх дії містять кваліфікуючі ознаки цього злочину - вчинення крадіжок повторно та за попередньою змовою групою осіб.
Окрім того, суд неправильно застосував кримінальний закон та безпідставно визнав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ст.304 КК України.
Так, визнаючи винними ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у втягненні неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність, суд у вироку вказав, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, із корисливих спонукань вступили з ним у змову, попередньо розподіливши ролі, в результаті чого разом здійснили крадіжки майна МПП “УкрБудПроект”, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і замах на крадіжку майна ОСОБА_6.
Тобто, суд установив наявність попередньої змови ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вчинення крадіжок чужого майна і при цьому не встановив у діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і не вказав у вироку жодної ознаки злочину, передбаченого ст.304 КК України.
Як правильно зазначено у касаційному поданні, по справі немає достовірних доказів спрямованості умислу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на втягнення неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність та в якій формі і яким способом це ними здійснено, а наявні докази щодо того, хто був ініціатором крадіжок - ОСОБА_3 чи вони, є суперечливими.
За таких обставин є недоведеною винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 304 КК України, а тому судові рішення щодо них в цій частині підлягають скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в їх діях складу цього злочину.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3. суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу засуджених, обтяжуючі та пом'якшуючі покарання обставини і призначив їм покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України. Це покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2005 щодо ОСОБА_1і ОСОБА_2в частині їх засудження за ст.304 КК України - скасувати, а справу в цій частині провадженням закрити за відсутністю в їх діях складу цього злочину.
Ці ж судові рішення щодо ОСОБА_1і ОСОБА_3 - змінити: перекваліфікувати дії ОСОБА_1 за епізодами викрадення майна ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_14, а також дії ОСОБА_3 за епізодами викрадення майна ОСОБА_13 і ОСОБА_14 з ч.3 ст.185 КК України на ч.2 ст.185 КК України, призначивши за цей злочин кожному покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 і ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15 і ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 і ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_3. визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
У решті судові рішення залишити без зміни.
С у д д і:
Присяжнюк Т.І. Кліменко М.Р. Школяров В.Ф.