Справа № 2а – 212/ 09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня  2009 року                                                                                      смт.Народичі

                                Народицький районний суд Житомирської області

у складі: головуючого – судді            Бруховського Є.Б.,

               при секретарі                        Пивовар К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Народичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення  невиплачених коштів, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

                                                             ВСТАНОВИВ:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

 ОСОБА_1  звернулася з вказаним позовом до суду і просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА не виплачені кошти, посилаючись на те, що  за період з 01.09.1996 року по 31.10.2001 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам, які працюють  на територіях радіоактивного забруднення (ст.39) позивач  визначила в розмірі 19745,01 грн. Посилалася на те, що отримувала відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених  Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній  заробітній платі у відповідні періоди.

 Позивач просить справу розглядати без її участі.

 Представник відповідача  в судове засідання не з’явився, надіслав лист, в якому просить справу розглядати без їх участі, позов не визнають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  з таких підстав.

Встановлено, що позивач працювала з вересня 1996 року по жовтень 2001 року включно в ТОВ «Норинцівське» с.Норинці Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії.

Відповідно до ст.39 Закону, заробітна плата особам, які працюють на території гарантованого добровільного відселення, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати.

 Проте в  спірний період часу вказані доплати  та допомоги  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.  

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою  доплат  в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року,  порушені права позивача.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.09.1996 року по 31.10.2001 року.

Крім того, позивачем не надано доказів щодо отримання нею у відповідача зазначених коштів, передбачених ст.39 ЗУ «Про статус…» за грудень 1996 року, за лютий, грудень 1997 року, за лютий, листопад, грудень 1998 року, за квітень, травень 2000 року, за листопад, грудень 2001 року.

Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України  незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці”  є складовою  структури заробітної плати.

З врахуванням викладеного вище та розмірів мінімальної заробітної плати  в Україні в спірний період часу, а саме :

Розмір мінімальної заробітної плати становив:    

 з вересня 1996 року – 15 грн., з січня 1998 року – 45 грн., з липня 1998 року – 55 грн., з січня 1999 року - 74 грн., з квітня 2000 року – 90 грн., з з липня 2000 року – 118 грн., з січня 2002 року – 140 грн.

Заборгованість перед ОСОБА_1 за період з 01 вересня 1996 року по 31 жовтня 2001 року становить ( по ст..39 Закону):

  - за вересень-грудень 1996 року – 90 грн. (15 грн.х2х3=90 грн.);

  -  за січень-грудень 1997 року – 300 грн. (15 грн.х2х10=300 грн.);

  -  за січень-червень 1998 року – 450 грн. (45 грн.х2х5=450 грн.);

  -  за липень-грудень 1998 року – 440 грн. (55 грн.х2х4=440 грн.);

  - за січень-грудень 1999 року – 1776 грн. (74 грн.х2х12=1776 грн.);

  - за січень-березень 2000 року – 444 грн. (74 грн.х2х3=444 грн.);

  -  за квітень-червень 2000 року – 180 грн. (90 грн.х2х1=180 грн.);

  -  за липень-грудень 2000 року – 1416 грн. (118 грн.х2х6=1416 грн.);

  -  за січень-жовтень 2001 року – 2360 грн. (118 грн.х2х10=2360 грн.);

а всього  6935,13 грн. ( 7456 грн. – 520,87 грн. (отриманих згідно ПКМ України)).

Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів, передбачених  Законом України  "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобилської катастрофи" діяв всупереч Закону, а тому відповідно до  ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

             Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації, суд стягує заборгованість з нього.

             Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.18 ч.4 Декрету КМУ «Про державне мито», а відповідач - на підставі рішення двадцять сьомої сесії 5 скликання  Народицької селищної ради № 486 від 23.01.2009 року.              

            Керуючись ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. ст. 94, 158 –163, 167, 254  КАС України, суд -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації  щодо виплати ОСОБА_1 доплати до заробітної плати у розмірі меншому, ніж визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

              Стягнути з управління праці та соціального захисту населення  Народицької районної  державної адміністрації на користь ОСОБА_1 6935,13 грн. заборгованості доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період роботи  з з 01 вересня 1996 року по 31 жовтня 2001 року.

              В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

              Сторони від сплати судового збору звільнені.  

               На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня проголошення постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до апеляційного адміністративного суду.

                Суддя                                                                     Є.Б.Бруховський