№ 2а-326/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

7 травня 2009 року                                                                            м. Запоріжжя

 

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                               Зарютіна П.В.,

при секретарі                                       Чернишової І.В.,

 

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорозької міської ради (надалі - УПСЗН ШРА ЗМР) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

 

В С Т А Н О В И В :

 

3 березня 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

В позові зазначає на те, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  має право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Між тим зазначені виплати вона отримувала не в повному обсязі, тому заборгованість з виплати на дитину у 2007-2008 рр. склала 6969,51 грн., відповідно до наданого розрахунку.

Позивач, посилаючись на рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, ст. 5, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, ст. 1, 3, 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 21, 22, ч. 3 ст. 46, ст. 48, п. 1 ч, 2 ст. 92, ч. 1, 2,3 ст. 95 Конституції України; ст. ст. 2, 15 Закону України «Про Конституційний Суд України»; та ч. 2 ст. 2, ч. 2 ст. 16, п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 4 ст. 99, ст. 104, п. 2 ч. З, ч. 4 ст. 105, ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає протиправною бездіяльність  відповідача щодо не здіснення перерахунку та виплати у повному обсязі позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність  відповідача щодо не здіснення перерахунку та виплати у повному обсязі позивачеві допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 рр., зобов'язати відповідача з дня ухвалення постанови суду перерахувати та виплачувати позивачеві щомісячну допомогу по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, що дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік,  стягнути з відповідача на користь позивача 6969,51 гривень недоотриманої за 2007-2008 рр. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі за вище наведеними підставами, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначив, що дії відповідача повністю відповідають чинному законодавству України. Вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не ґрунтуються і не відповідають вимогам чинного законодавства України. Відповідач при виплаті позивачу допомоги діяв у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, в тому числі, в зв'язку із пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач з червня 2007 року перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримує державну допомогу по догляду за своєю малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 12 ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Абзацом 3 ч. 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з викладеним державна допомога позивачеві по догляду за її неповнолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмір, зазначеному позивачем, який не відповідає розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, норми абзацу 3 частини 2 статті 56, пункту 7 статті 71, пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України» визнані неконституційними та такими, що втратили силу, починаючи з 9.07.2007 року.

Таким чином, з 09.07.2007 року на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна складати 463 гривень, а з 01.10.2007 року - 470 гривень.

В зв'язку з викладеним, позивач мала б право претендувати на перерахування їй розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2007 року по 31.12.2007 року включно, якщо б звернулась до адміністративного суду протягом однорічного строку.

Але позивач звернулась до адміністративного суду з відповідним позовом лише 03.03.2009 року , тобто з пропуском однорічного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом щодо вимог за період з червня 2007 року по 02.03.2008 року.

Вимогами ч.2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Із заперечень відповідача вбачається, що останній наполягає як на підставі для відмови у позові порушення позивачем вимог ч.2 ст. 99 КАС України.

Позивач наділений правом звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів в межах річного строку, починаючи з того дня як він дізналася або повинен був дізнатися про порушення його прав.

Вище зазначене рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року є публічним.

Позивач пояснив суду, що він ознайомився із зазначеним рішенням в кінці 2007 року, і саме тоді дізнався про порушення свого права.

При цьому позивач не надав суду доказів про те, що він був позбавлений можливості завчасно звернутися до суду із відповідним позовом, а в силу ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач  у виниклих з позивачем правовідносинах діяв відкрито, але позивач, отримуючи за період з червня 2007 року по 02.03.2008 року  щомісячну допомогу не оспорювала її розмір.

Крім того, надісланий відповідачем представникові позивача лист носить роз'яснювальний характер та не є рішенням органу владних повноважень, рішення цим органом приймалось тоді, коли позивач вперше звернулась до УПСЗН ШРА ЗМР про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Крім того, ч. 4 ст. 99 КАС України передбачає, що особа має звертатись до органу владних повноважень в порядку досудового вирішення спору не із запитом, як зробила позивач через свого представника, а із скаргою. Будь-якої скарги з вищезазначеного питання позивач до УПСЗН ШРА ЗМР не подавала.

Оскільки до суду позивач звернувся лише 3 березня 2009 та не обґрунтував причини пропуску ним річного процесуального  строку на звернення за захистом його прав за період з за період з червня 2007 року по 02.03.2008 року, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені цієї частини позову у зв'язку з пропуском строку звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, вимоги позивача за період за період з червня 2007 року по 02.03.2008 року задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення недоотриманої допомоги за період з 3 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно , то суд їх вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з наступним.

Встановлено, що статею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" викладено в такій редакції:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного

віку  надається  у  розмірі,  що  дорівнює різниці між прожитковим

мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним

сукупним  доходом  сім'ї  в  розрахунку на одну особу за попередні

шість місяців, але не менше 130 гривень".

Рішенням Конституційного Суду України зазначені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не були визнані неконституційними.

Відповідно до Постанови КМУ №32 від 16.01.2007, з квітня 2007 року допомога по догляду за дитиною застрахованим особам призначається і виплачується органами праці і соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. 

У відповідності до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» відповідачем встановлена сума в розмірі не менше 130 гривень була вчасно виплачена позивачеві, яка сама підтвердила це у судовому засіданні і пояснила, що отримала від відповідача у 2008 році допомогу по догляду за дитиною у розмірі не менше 130 гривень, що підтверджується довідкою відповідача, даними розрахунку позивача, і цей розмір відповідає розміру допомоги, встановленому ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) будь-які

платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного

призначення. Згідно ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник коштів, проводить

видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, що виділяються Міністерством фінансів

України у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України згідно Закону про Державний бюджет України.

Виходячи з контексту ст. ст. 22. 23 БК України УПСЗН ШРА ЗМР не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів, при цьому - розпорядниками коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи, надаються УПСЗН ШРА ЗМР тільки через розпорядника коштів вищого рівня і за бюджетним призначенням.

Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом України про Державний бюджет України визначається видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Усі суспільні потреби, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, задовольняються виходячи з фінансових можливостей держави.

Згідно ч. 2 ст. 4 БК України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення

нормативно - правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України і закону про Державний бюджет України.

 Пунктом 2 Указу Президента України від 28.02.1997 року «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни» встановлено, що витрачання коштів органами виконавчої влади, їх структурними підрозділами, іншими організаціями, які фінансуються за рахунок державного бюджету України, здійснюється на підставі їх кошторисів видатків, які затверджуються у встановленому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року встановлено, що розпорядники бюджетних коштів мають право проводити свою діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом видатків, планами асигнувань загального фонду бюджету.

Виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється з Державного бюджету, який є єдиним джерелом зазначених виплат.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не має права збільшувати або зменшувати зазначену суму, відповідач позбавлений законодавчої ініціативи, не має серед його повноважень також і визначення іншого розміру виплат шляхом розрахунків, тощо.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем у 2008 році була нарахована  та сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в розмірі, встановленому законодавством України.

Крім того, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, на яке позивач також посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, також не визнано неконституційними будь-які розділи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-УІ про внесення змін до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ.

Крім того, на думку суду не підлягає і задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача з дня ухвалення постанови суду перерахувати та виплачувати позивачеві щомісячну допомогу по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Відповідно до викладеного та керуючись ст. 1, 3, 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 21, 22, ч. 3 ст. 46, ст. ст. 48, 68, п. 1 ч, 2 ст. 92, ч. 1, 2,3 ст. 95 Конституції України, ст.  15 Закону України «Про   державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Бюджетним Кодексом України, Рішеннями Конституційного Суду України по справі № 1-29/2007 № 6-рп/2007, №10-рп/2008, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.02 року, Указом Президента України від 28.02.1997 року «Про заходи щодо забезпечення наповнення державного бюджету та посилення фінансово-бюджетної дисципліни», ст. ст. 2, 15 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 87-94, 99, 100, 102,128, 158-163, 167, 186, 256 КАС України, суд, -

 

П О С Т А Н О В И В :

 

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорозької міської ради (надалі - УПСЗН ШРА ЗМР) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з наступного дня після її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

 

 

Суддя                                  П.В. Зарютін