Справа № 2 – 44/2009 р.

  РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     24 березня 2009  року                                                                 смт. Красногвардійське

                    Красногвардійський  районний  суд  Автономної  Республіки  Крим

       у складі головуючого         -   судді Мязгова Л.О.

       при секретарі                       -   Корнацької І.В..

       за участю адвоката              -   ОСОБА_1

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом СТОВ «Дружба народів» до ОСОБА_2  про  стягнення  матеріальної  шкоди,

           ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача  про  стягнення  матеріальної  шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 29.08.2007 року  в 9-00 годин прийняв трактор К 701 та  згідно  до наряду почав трамбувати силос в силосної ями  тваринного комплексу № 7 в с. Ізвесткове Красногвардійського району АР Крим, який належить СТОВ «Дружба народів». В зв1язку  з тим що, відповідач не сумлінно виконував свої обов1язки, внаслідок  чого стався простої трактору  та у  паливному баку  залишилося не використане   пальне, біля 15-00 годин того ж дня відповідач вид1їхав   від силосній ями де відвернув зливний болт паливного баку и став зливати  залишки палива в грунт, оскільки він  боявся що керівник СТОВ «Дружба народів» накаже його за те що був простої и в  паливному  баку залишилося  пальне,  не виконавши  свою роботу. Після того як пальне   почало  зливатися відповідач  побачив помічника В.О. директора  СТОВ «Дружба народів» ОСОБА_3, який  йшов в його сторону. Після чого ОСОБА_2 не закривши  до кінці зливний болт паливного баку сів в трактор и заїхав на силосну яму, и продовжив виконувати  свою роботу. Але зливний болт паливного баку  не був закритий  до кінця и пальне  продовжувало зливатися в силосну яму, в результаті чого відповідач своїми діями заподіяв знищенню силосу у виді  42900 кг., завдав СТОВ «Дружба народів» матеріальну  шкоду  в розмірі 10 296 грн, в т.ч. ПДВ 20 відсотків.

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду  в розмірі 10 296 грн., и  судові витрати по сплати   мита 102 грн. 96 коп. та  ІТЗ  30 грн. , а усього 10 428 грн. 96 коп.  

    Відповідач у судовому  засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив що 29.08.2007 року  він не зливав пальне в силосну яму. Зливний болт паливного баку відкрутився самовільно від вібрації трактору. Що в період його роботи відкрутився болт він не бачив, оскільки  бак знаходиться  під трактором, и йому про це сказав його напарник який також  працював з ним в той час на силосної ями. Коли він почав роботу в паливному баку  трактору було  300 літрів солярки, яка надається  на  добу. В силосну яму  витекло біля 10 - 15 літрів  солярки не більш. В баку  залишилося  біля 230 літрів. Інша частина палива  була  затрачена  в період роботі з 9-00 до 15-00 годин цього дня. Коли він разом з напарником зупиняли течу палива до них підійшов  ОСОБА_3 и пред1явив  ему  претензію, про те  що він  зливає  паливо   в силосну яму. Після чого він  був  відсторонений  від роботі.  В комісії  по визначенню  матеріальної шкоди  він участі  не приймав.    

    Вислухавши сторони, свідків, досліджувавши матеріали справи, надани письмові докази,  суд приходить до наступного.  

           Судом  встановлено що позивач  ОСОБА_2М  знаходиться  з СТОВ «Дружба народів» в трудовим  правовідносинах, працює трактористом.          

           Свідок ОСОБА_4 допитаний в судовому  засіданні, пояснив, що він разом   з ОСОБА_2 29.08.2007 року працювали  на силосної ями тваринного комплексу № 7 в с. Ізвесткове Красногвардійського району АР Крим, який належить СТОВ «Дружба народів». В той день вони трамбували силос, и коли він проїжджав мимо трактору  ОСОБА_2 він побачив що з під трактору витікає солярка. Він зразу ж повідомив про це ОСОБА_2, який пішов попити води, и вони разом усунули течу палива. До них підійшов  ОСОБА_3 и пред1явив  претензію, про те  що ОСОБА_2 зливає  паливо  в силосну яму. Після чого ОСОБА_2 був  відсторонений  від роботі, а він  продовжив свою роботу. Зіпсований силос, залитий соляркою, при ньому не вивозився. Він працював на силосі  ще  дня два – три, доки  силосну яму повністю не засипали  соломою.  

           Свідок ОСОБА_5 допитаний в судовому  засіданні, пояснив, що він на автомобілі Камаз с прицепом вивозів в кар1єр зіпсований силос з тваринного комплексу № 7 в с. Ізвесткове, згідно маршрутного листка від 30.08.2007 року. Силос  загружали погрузчиком.

           Згідно акту від 29.08.2007 року при перевірці роботі тракторів на  трамбуванні силосу  с. Ізвесткове  було встановлено, що ОСОБА_2 зливав  пальне  з трактору К 701 в силос  в силосної ями. Смуга  сліду злитого палива  в силосі  складає 150 метрів, вагою  42 900 кг., на загальну суму 10296 грн. На момент перевірки  в баку трактора  знаходилося   235 літрів солярки. /а.с. 23/

            Сума  матеріальної шкоди  складає  10296 грн, що підтверджується  розрахунком /а.с.24/

            За актом від 30.08.2007 року  силос  вагою 42900 кг. був утилізований  на ЖК 7 с. Ізвесткове. /а.с.33/

            Згідно  довідки Управління ветеринарної медицини в Красногвардійському району № 01-36/2-567 від 17.10.2008 року, зіпсований силос подальшому використанню для вживання тваринами не придатний,  и не відповідає показникам Госту 23638-79. /а.с.31/

             Згідно до ст. 130 ч. 1, ч.2 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

            В силу ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійної шкоди, але не  більше свого середнього місячного заробітку.

            Виходячи з вказаних норм діючого трудового законодавства України матеріальна відповідальність працівника  можлива  виключно  тільки  при наявності наступних умов, а саме : пряма дійсна шкода., протиправна поведінка працівника, який завдав шкоду.,  наявність причинного зв1язку між діянням  працівника  та  шкодою.,   вина  працівника.

              Доводи представника позивача щодо умислу ОСОБА_2 на злив палива, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в судовому  засіданні  представник позивача не надав  суду  достатніх доказів, яки  б підтверджували вину ОСОБА_2, в том що він умисно відкрутив болт та зливав паливо в силосну яму. Це опроверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4, який підтвердив, що коли він проїжджав мимо трактору  ОСОБА_2 він побачив що з під трактору  витікає  солярка, и зразу ж повідомив  про це ОСОБА_2, який не бачив цього.

             Таким чином суд не знаходить в діях ОСОБА_2 вини,  протиправної поведінки,  и   наявність причинного зв1язку між діянням  та  наслідками, яки  настали.  

             Також суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_5 щодо вивозу силосу з силосної ями, оскільки згідно путьового листка № 19040 від 30.08.2007 року, силос вивозився ОСОБА_5  в кар1єр 30.08.2007 року. Виїзд машини  з автогаражу  7-15 годин, а повернення в 18-00 годин. /а.с. 37/. Разом  з тим  згідно  до наданого позивачем журналу обліку силосу за 2007 року  за вагою, силос вивозився в кар1єр 31.08.2007 року. Таким чином в матеріалах справи  маються різні  дані про дату вивезення силосу на  знищення, а тому суд не може  прийняти як  доказ путьовій листок № 19040 від 30.08.2007 року и журнал обліку силосу за 31.08.2007 року.

             Також в судовому засіданні ОСОБА_5 не зміг  пояснити хто саме  послав його вивозити силос, и хто саме  вчиняв погрузку силосу  з силосної ями.  

              Крім того суд вважає, що акт від 30.08.2007 року про утилізацію силосу за не має  юридичної сили для стягнення шкоди, оскільки він був знищений передчасно без лабораторного висновку відповідних компетентних органів, тоді як  висновок Управління ветеринарної медицини в Красногвардійському району щодо придатності силосу для споживання  тваринами ухвалений 17.10.2008 року, на запит СТОВ «Дружба народів» за № 1146 від 17.10.2008 року, тобто минув 13 місяців.  /а.с.31-32/

     Керуючись ст.  130 КЗпП України, статтями 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

   ВИРІШИВ:

     В позові  СТОВ «Дружба народів» до ОСОБА_2  про  стягнення  матеріальної  шкоди -  відмовити.  

             Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або  в порядку  ст. 295 ч. 4 ЦПК України.

    Суддя