п о с т а н о в а

 

І м е н е м    У к р а ї н и

30 березня 2009 року

справа №675/09/9104

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: 

головуючого судді: Старунського Д.М.

суддів: Каралюса В.М., Заверухи О.Б.

при секретарі судового засідання: Троцькому Є.Г.

за участю осіб:

від позивача - ОСОБА_1 - позивач

від відповідачів - не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року у справі №2а-3239/08/1370

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену одноразову допомогу та щорічну одноразову допомогу на оздоровлення, -

 

в с т а н о в и л а:

 

ОСОБА_1 13 листопада 2007 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відмову в перерахунку одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, з боку управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА, неправомірною.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА перерахувати та виплатити недоплачені суми: одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю; щорічну одноразову допомогу на оздоровлення з врахуванням раніше виплачених сум по даним допомогам.

В позовній заяві покликається на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалід ІІІ групи. Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути виплачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат та щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Такі виплати виплачуються громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Компенсація та щорічна допомога йому були виплачені не в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року позов задоволено.

Визнано відмову управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА щодо перерахунку одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що став інвалідом ІІІ групи та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 - неправомірною.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що став інвалідом ІІІ групи в розмірі 7 670,40 гривень, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2005 - 2008 роки в розмірі 5 748,00 гривень. Разом 13 418,40 гривень (тринадцять тисяч чотириста вісімнадцять грн. 40 коп.).

Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що відповідно до ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 повинна бути виплачена одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічна допомога на оздоровлення.

Посилаючись на ст..22 Конституції України та Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» зазначає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно КМУ не уповноважений зменшувати встановлені вищевказаним Законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення, що в даному випадку становлять: одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат; щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА Львівської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що дана постанова є незаконною і необґрунтованою, оскільки при її винесенні мали місце порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно ст.ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА Львівської області є розпорядником коштів Держбюджету України певного рівня. Пунктом 5 ст.5 цього кодексу встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами.

Відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру одноразової компенсації як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що став інвалідом ІІІ групи та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може провести її доплати, оскільки зміни до Законів про Державний бюджет України в частині виплат на загальносуспільні потреби внесені не були.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст..196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнає та просить відмовити в її задоволенні, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову, якою позов задоволити частково.

Судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 є особою віднесеною до категорії І, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має ІІІ групу інвалідності пов'язану із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (довідка серії НОМЕР_2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвалідам III групи перебдачено виплату одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі 189,60 грн., яку і отримав позивач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 90 грн., яку з 2005 по 2008 рік отримував позивач.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

В Законі викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини першої статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої -порушенням цього права шкоди.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на виплати зазначені в позові за 2005, 2007 та 2008 роки зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, для інвалідів ІІІ групи - 30 мінімальних заробітних плат, а також щорічна допомога на оздоровлення - 4 мінімальні заробітні плати.

Законом передбачено, що виплати, зазначені в ст.48 провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності. Згідно довідки НОМЕР_2 інвалідність позивачу встановлено у лютому 2005 року.

Позивачу протягом 2005-2008 року було виплачено щорічної допомоги на оздоровлення та одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не в повному обсязі.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії абзацу 2, 3, 4, 5, 6, 7, ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік, передбачене п.30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року зміни внесені пп..11 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (ст.48 Закону) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Зважаючи на це позивач за 2007 та 2008 роки повинен отримати щорічну допомогу на оздоровлення в обсязі передбаченому Законом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік в розмірі 1 310,00 грн., зважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» п.37 ст.77 зупинено дію абзаців 2, 3, 4, 5. 6, 7, ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Дана норма у встановленому порядку не визнана неконституційною.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2006 рік не підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ст..202 КАС України порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

 

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п.4, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

 

п о с т а н о в и л а:

 

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області - задоволити частково.

 

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року у справі №2а-3239/08/1370 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену одноразову допомогу та щорічну одноразову допомогу на оздоровлення скасувати і прийняти нову, якою позов задоволити частково.

 

Визнати відмову управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької РДА Львівської області щодо перерахунку одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що став інвалідом ІІІ групи та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 та 2008 роки ОСОБА_1 - неправомірною.

 

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами та щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 та 2008 роки згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

 

В решті позову відмовити.

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

 

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

 

 

Головуючий суддя:	Д.М. Старунський
Судді:	В.М. каралюс  о.б. заверуха