ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015Справа №910/20507/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця "в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця "

про стягнення грошових коштів

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Яхнівська Г.С. (довіреність 421-НЮ від 28.01.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стянення заборгованості за договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 6415726 від 16.05.2013 року в сумі 1 335 368,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/20507/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 р. позов задоволено повністю, стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Карго Транс" основного боргу - 1 335 368,38 грн. та судові витрати - 26 707,37 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р. рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року по справі № 910/20507/14 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 16.06.2015 р. рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р. у справі № 910/20507/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 910/20507/14 передано на розгляд судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 р. справу № 910/20507/14 було прийнято до провадження, розгляд останньої призначено на 14.07.2015 р.

13.07.2015 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, у яких останній зазначив, що спірний Договір між сторонами діє до 13.05.2016 р., станом на 13.07.2015 р. відповідачем надані послуги позивачу на суму 1 333 746,60 грн., а тому у позові просив відмовити.

У судовому засіданні 14.07.2015 р. оголошено перерву до 06.08.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2015 р. від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по справі, а також документи для долучення до матеріалів справи. Так, відповідач зазначив, що у березні 2015 р. залізницею були надані послуги по перевезенню вантажів, оплата послуг здійснювалась за рахунок коштів, що знаходились на особовому рахунку позивача та були предметом спору у даній справі. Станом на 15.07.2015 р. залізницею надані послуги на суму 1 333 746,60 грн. Сума коштів у розмірі 1 621,78 грн. знаходиться на особовому рахунку позивача та може бути використана для оплати за перевезення вантажів.

У судовому засіданні 06.08.2015 р. представник відповідача надав усні пояснення по справі, у позові просив відмовити.

Представники позивача у засідання суду, призначене на 06.08.2015 р., не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 06.08.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

16.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейл Карго Транс» (далі - вантажовласник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (далі - залізниця) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 6415726 (далі - Договір), предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1 Договору, залізниця зобов'язана для централізованих розрахунків відкрити вантажовласнику особовий рахунок 6415726 і код вантажовідправника, одержувача 1809.

Згідно з п.п. 2.2.2. Договору, залізниця зобов'язана приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до Договору.

Вантажовласник зобов'язався здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткових послуг шляхом перерахування коштів на рахунок єдиного технологічного центу по обробці перевізних документів ДТГО «Південно-Західна залізниця» (п. 2.4.2. Договору).

З розділу 3 Договору вбачається, що вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок № 260360100504 в АБ «Експресс-Банк» м. Києва, МФО 322959, код 04713033, одержувач: ЄТехПД ДТГО «Південно-Західна залізниця». Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласника за Договором, надаються за умови наявності коштів на його особовому рахунку. Розмір попередньої оплати визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, сплату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін. оформлених в паперовому або електронному вигляді. На вимогу вантажовласника проводиться звірка розрахунків між ним і залізницею, результати якої оформлюються актом.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 (три) роки. Кожна сторона вправі розірвати Договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за 10 (десять) днів (пункти 7.1, 7.2 Договору).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи із змісту Договору, даний Договір є договором з надання послуг, зокрема, перевезення, а тому до відносин, що виникли між сторонами, застосовуються, окрім іншого, положення глави 63, 64 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Судом встановлено, що позивачем у період часу з 04.06.2013 р. по 03.07.2014 р. здійснено на користь відповідача попередню оплату послуг на загальну суму 33 808 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача № 6415726 та виписками з поточного його рахунку (засвідчені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Також судом встановлено, що на момент звернення позивача до господарського суду із позовом у даній справі, відповідачем, на підставі Договору, надано вантажовласникові послуги загальною вартістю 32 472 631,62 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача № 6415726 та актом звірки взаємних розрахунків, який складено, підписано і скріплено відбитками печаток сторін Договору (засвідчена копія вказаного акту міститься в матеріалах справи).

Проти зазначених обставин сторони не заперечують.

Отже, станом на момент звернення позивача із позовом у даній справі, на рахунку позивача рахувалися грошові кошти, на які послуги відповідачем надані не були, в сумі 1 335 368,38 грн.

Спір між сторонами справи виник у зв'язку з наступними обставинами.

Як стверджує позивач, останній дізнався про те, що вантажовідправники та вантажоотримувачі не мають можливості використовувати код вантажовласника № 6415726, у той час, як на його особовому рахунку № 6415726 перебувають грошові кошти в сумі 1 335 368,38 грн. У зв'язку із наведеним, позивач вимагав від відповідача розблокування коду позивача з метою отримання послуг, обумовлених Договором. Вказану вимогу позивачем викладено у листах від 04.07.2014 р. № 712 та від 04.07.2014 р. № 714, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи, та які отримано відповідачем, про що свідчать повідомлення поштового зв'язку та накладна кур'єрської служби.

За твердженням позивача, 03.07.2014 р. в інформаційній системі УЗ значилась інформація, що Договір припинений з 02.07.2014 р., однак, як зазначає позивач, жодних повідомлень про дострокове припинення вказаної угоди останній від відповідача не отримував, а тому позивач листами просив усунути порушення.

У зв'язку з тим, що вказана вимога позивача відповідачем виконана не була, позивач звернувся до залізниці із вимогою повернення попередньої оплати послуг. Така вимога була викладена у наступних листах: від 21.07.2014 р. № 786, від 30.07.2014 р. № 839 та від 21.08.2014 р. № 928, засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Суд відзначає, що доказів реагування відповідачем на вказані вище вимоги позивача матеріали справи не місять.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати послуг в розмірі 1 335 368,38 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи міститься проект додаткової угоди до Договору, який було надіслано відповідачем і отримано позивачем 04 липня 2014 р., та який передбачає розірвання Договору.

За наслідками дослідження позивачем вказаного вище проекту додаткової угоди, яка передбачає розірвання Договору, позивач своїм листом від 21.07.2014 № 785 відмовив відповідачеві у підписанні зазначеної угоди у зв'язку із тим, що позивач не отримував від відповідача жодних повідомлень про відсутність технічних можливостей у ДТГО «Південно-Західна залізниця» надавати послуги, передбачених Договором, а також про порушення вантажовласником умов Договору. Позивач у своєму листі також повідомив відповідача про намір продовжувати користуватися послугами, які передбачені Договором.

За приписами статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Так, виходячи з наведеної вище норми права та обставин справи, суд зазначає, що сторони спору не дійшли згоди в питанні щодо розірвання Договору і при цьому останні не надали суду жодного судового рішення про розірвання вказаного правочину.

Поряд із цим, під час розгляду господарськими судами даної справи відповідачем на підставі Договору надані, а позивачем отримані послуги загальною вартістю 1 333 746,60 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії накладних. При цьому, вказаний факт не заперечується сторонами.

Отже, з наведеного слідує, що на рахунку позивача станом на момент вирішення судом даного спору по суті перебувають грошові кошти в сумі 1 621,78 грн.(1 335 368,38 - 1 333 746,60 = 1 621,78).

Крім того, договір є діючим, оскільки відповідач, як сторона, яка ініціювала розірвання Договору, продовжив виконувати свої обов'язки за Договором, тобто надав послуги, а позивач їх отримав, і при цьому жодна сторона проти даного факту не заперечує, а навпаки підтверджують у своїх письмових поясненнях.

Частиною 6 ст. 179 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Виходячи з наведених вище норм, послуги залізничного транспорту надаються виключно на підставі договору.

Таким чином, сторонами спору у встановленому чинним законодавством порядку Договір не розірвано, а отже права і обов'язки сторін Договору не припинено.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, оскільки Договір не передбачає жодної умови, яка б надавала вантажовласникові право на повернення суми попередньої оплати послуг, а також чинне законодавство не передбачає такого права у той час, коли підстава (у даному випадку Договір), на якій ці кошти були залізницею набуті, не відпала.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Карго Транс» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2015 р.

Суддя С.О. Турчин