Справа № 2-366/2009

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 квітня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого  судді                                                             АТАМАНЮКА Г.С.,

         при секретарі                                                              СУХОМЛИНОВІЙ Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Скалистівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим, треті особи – орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації, Бахчисарайська державна нотаріальна контора, про визнання правочину удаваним, припинення права власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

    Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання удаваною угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка була здійснена 28 жовтня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про скасування права власності на дану квартиру, зареєстрованого за ОСОБА_7 та про визнання права власності на квартиру в цілому за позивачем ОСОБА_2

Вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 зі своїм братом ОСОБА_8, батьками ОСОБА_9 та матір’ю ОСОБА_7 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті у 1999 році батька ОСОБА_9 та загибелі 01 липня 2001 року ОСОБА_10 відкрилась спадщина. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_10 були його мати ОСОБА_7, та відповідачі у справі – дружина загиблого ОСОБА_4 та його син ОСОБА_5. Мати загиблого - ОСОБА_7 в нотаріальній конторі відмовилася від своєї частки у спадщині після смерті сина на користь дружини та онука.

Позивач ОСОБА_3 – колишній чоловік ОСОБА_1 та його мати продали свій будинок і виручені кошти передали ОСОБА_1 в якості аліментів на утримання дитини від їхнього шлюбу – ОСОБА_2.

У 2003 році ОСОБА_1 та ОСОБА_7 продали будинок № 10 по вул. Гагаріна в с. Скалистому Бахчисарайського району АР Крим.

На кошти, отримані від продажу даного будинку та кошти, отримані від ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 вирішила придбати квартиру для своєї дочки ОСОБА_2 Але, побоюючись того, що в разі оформлення квартири на дочку, згодом на майно можуть претендувати інші особи, в тому числі і майбутній чоловік дочки, вони вирішили оформити договір купівлі-продажу на ОСОБА_7 – мати ОСОБА_1 та бабку ОСОБА_2 За договором купівлі-продажу від 28 жовтня 2003 року ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_2.

В грудні 2007 року ОСОБА_7 померла і при зверненні до нотаріальної контори позивачам стало відомо про те, що на частку у квартирі претендує онук ОСОБА_7 - син померлого ОСОБА_10, неповнолітній ОСОБА_5, заяву про прийняття спадщини в інтересах якого подала до нотаріальної контори відповідач ОСОБА_4

Позивачі вважають, що спірна квартира повинна повністю належати ОСОБА_2, оскільки фактично житло придбавалося для неї за кошти батька ОСОБА_2, а зареєструвавши договір купівлі-продажу квартири на ОСОБА_7, вони тим самим уклали удавану угоду з метою наступної передачі квартири ОСОБА_2, а не для поділу майна між онуками ОСОБА_7 – ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Тому позивачі, посилаючись на ст. 225, 235, 392 ЦК України, просять суд визнати удаваною угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, укладену 28 жовтня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, скасувати право власності на спірну квартиру, зареєстроване за ОСОБА_7 та визнати право власності в цілому на квартиру за ОСОБА_2

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_11 та позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 наполягають на позові з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_12 позов не визнала, пояснивши, що на момент укладання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 не існувало будь-яких перешкод для купівлі спірного майна на ім’я позивача ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_5 цілком законно має право на успадкування своєї частки в майні після смерті його бабки ОСОБА_7 на підставі спадкування за правом представлення, а тому підстав для задоволення позову немає.

В процесі розгляду справи судом в якості відповідача була залучена ОСОБА_6, яка продала спірну квартиру ОСОБА_7 Допитана в порядку судового доручення, відповідач пояснила, що квартиру АДРЕСА_5 вона успадкувала після смерті батька. Оскільки вона постійно проживає в м. Керч, то вирішила продати житло. Сусіди померлого батька допомогли їй знайти покупця, якою виявилася ОСОБА_7 В розмовах з ОСОБА_7 та розповідала їй про те, що бажає придбати квартиру для себе, щоб потім, після її смерті житло залишилось онучці ОСОБА_6. При укладанні договору купівлі-продажу у нотаріуса з ОСОБА_7 була її онучка ОСОБА_6. Договір купівлі-продажу житла був укладений між нею та ОСОБА_7

Представник відповідача – Скалистівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність, з позовними вимогами не згоден, вважає законним право ОСОБА_5 на успадкування частки у спірній квартирі.

Представник третьої особи – органу опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації заперечує проти позову, вважає вимоги необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, оскільки позивачами не надано доказів того, що ОСОБА_7 мала мету на укладення удаваної угоди. Крім того, задоволенням позовних вимог будуть порушені законні права неповнолітнього ОСОБА_5

Представник третьої особи – Бахчисарайської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст. ст. 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи з меж судового розгляду, обов'язку сторін по доведенню та поданню доказів, вислухавши сторони, представника третьої, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню за наступними підставами:

Судом встановлено, що 28 жовтня 2003 року приватним нотаріусом Бахчисарайського районного нотаріального округу ОСОБА_13 був посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 між продавцем ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_7. Даний договір був підписаний сторонами в присутності нотаріуса, особи сторін та їх дієздатність нотаріусом перевірені. Оцінивши зміст договору в сукупності з поясненнями відповідача ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що даний договір відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановленим ст. 203 ЦК України, оскільки зміст даної угоди не суперечить закону, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, правочин був вчинений у формі, встановленій законом і був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені даною угодою. Тому суд вважає безпідставним посилання позивачів на ст. 225 ЦК України, оскільки даною нормою встановлені правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення неусвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Між тим, суду не надано доказів того, що ОСОБА_7 на момент укладання договору страждала зазначеними розладами здоров’я.

Вимоги позивачів про визнання даного правочину удаваним суд вважає безпідставними, оскільки вони не засновані назаконі. Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Аналіз даної норми закону свідчить про те, що воля обох сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. Між тим, в судовому засіданні встановлено, що волевиявлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було направлено саме на укладання договору купівлі-продажу квартири для ОСОБА_7 і позивачами в судовому засіданні не надано доказів того, що ОСОБА_14 та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу з метою приховати інший правочин, та не доведено який самий правочин бажали приховати сторони даного договору.  

Також безпідставними є вимоги позивачів про припинення судом права власності ОСОБА_7 на спірну квартиру, оскільки, відповідно до ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті фізичної особи.

08 грудня 2007 року ОСОБА_7 померла. За даними спадкової справи № 53, до Бахчисарайської державної нотаріальної контори звернулися спадкоємці за законом після її смерті – дочка ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги за законом, та ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 – онука померлої, на підставі спадкування за правом представлення, встановленого ст. 1266 ЦК України. Зазначені особи мають право на успадкування майна після смерті ОСОБА_7 за законом. При житті ОСОБА_7 не залишала заповіт щодо свого майна, позивач ОСОБА_2 не має право на спадщину ні за законом, ні за правом представлення, а тому у суду немає правових підстав для визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_2.

Крім того, суд вважає, що позивачами пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України. Загальний строк позовной давності встановлений тривалістю в три роки. Позивачам було відомо про те, що ОСОБА_7 уклала оспорюваний правочин у 2003 році, а тому суд вважає безпідставним ствердження позивачів про те, що про порушене право їм стало відомо тільки у 2008 році при зверненні до нотаріальної контори, оскільки у 2008 році позивачі дізналися про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_7, а про існування договору купівлі-продажу квартири, який вони вважають удаваним, їм було відомо з моменту його укладання 28 жовтня 2003 року. Ці обставини не заперечують самі позивачі в судовому засіданні.

Тому суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.      

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Скалистівської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим, треті особи – орган опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації, Бахчисарайська державна нотаріальна контора, про визнання правочину удаваним, припинення права власності та визнання права власності, відмовити в повному обсязі.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в той же термін з дня виготовлення та отримання повного тексту рішення, а також апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Бахчисарайський районний суд АРК.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Головуючий суддя                                                            АТАМАНЮК Г.С.