Справа № 2-а-188/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Адаменко І.М.,
при секретарі Мельніковій О.С.,
з участю представника відповідача Потапчук Н.М., дов.№233/07-33 від 09.02.2009 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними, зобов”язання здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги до пенсії та її стягнення ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області обґрунтовуючи їх тим, що є пенсіонером та має статус дитини війни, тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп/2007 р., має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач здійснити, у відповідності до вказаних норм, нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2007-2008 роки та за січень-березень 2009 року відмовляється, просить суд зобов’язати його нарахувати та виплачувати вказану соціальну допомогу в сумі 2224,92 грн. та зобов”язати в подальшому не порушувати його права.
Позивач в судове засідання не з”явився від нього до суду надійшла заява в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечує проти його задоволення пояснюючи, що визнає той факт, що позивач має право на отримання доплати до пенсії як такий, що має статус дитини війни у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного Фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими. Безпідставним також зазначає посилання позивача на застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІУ від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того вказує, що оскільки рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” №489-У від 019.12.2006 року, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІУ від 18.11.2004 року, то обчислюватись соціальна допомога дітям війни у 2007 році має з 09.07.2007 року, також рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України Розділ ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” №107-УІ від 28.12.2008 року, яким на 2008 рік щомісячна соціальна допомога передбачена в статті 6 Закону України №2195 виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тому виплата соціальної допомоги дітям війни повинна обчислюватися за 2008 рік з 22.05.2008 року. Також зазначила, що на сьогодні підвищення до пенсії дітям війни здійснюється у розмірах передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, і відповідач, при нарахуванні підвищення до пенсії такій категорії як діти війни, має застосовувати саме цю постанову, а не ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні №НОМЕР_1 від 21.01.2004 року .
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Законом України “ Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються
такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а у 2009 році у січні, лютому та березні місяцях, але фактично відмовив у цьому, про що свідчить лист УПФ в Бобринецькому районі №146/Ш-34 від 07.04.2009 року адресований позивачу на його звернення до відповідача про перерахунок його пенсії з урахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та в якому відповідач пояснює про неможливість такого перерахунку у зв”язку із відсутністю механізму реалізації положень цієї статті та у зв”зку з тим, що на законодавчому рівні не визначено розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення пенсії ( а.с.8).
Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також у січні, лютому та березні місяцях 2009 року право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено відповідачем, який неправомірно відмовив йому цьому на його заяву від 07.04.2009 р., і не здійснив відповідного перерахунку та виплати йому у відповідності до зазначеної норми Закону пенсії без належних для цього правових підстав, а тому позовні вимоги щодо визнання дій відповідача неправомірними підлягають задоволенню.
Крім того, суд зобов”язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень місяці 2009 року.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
Судом також відхиляються доводи відповідача щодо пріоритету в застосуванні при вирішенні питань пов”язаних з нарахуванням підвищення до пенсії дітям війни Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” над ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , оскільки останній має вищу юридичну силу, то саме цей Закон мав застосовуватися відповідачем при нарахуванні позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.
В частині вимог позивача про стягнення з відповідача фіксованої суми підвищення пенсії 2224,92 грн., то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити у зв”язку з наступним.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У зв'язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як діти війни, суд не може самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, крім того Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нарахування та перерахунок пенсій віднесено до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду, а не судових органів.
Не підлягають задоволенню й вимоги позивача щодо зобов”язання відповідача в подальшому не порушувати вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки є передчасними, так як стосуються його прав у майбутньому які ще не порушено відповідачем .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо відмови проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень місяці 2009 року неправомірними.
Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, а також за січень, лютий, березень місяці 2009 року, з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції – Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя /підпис/
Копія вірно:
Суддя І.М. Адаменко