У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Фіцака Т.Д.,

суддів: Гриновецького Б.М., Іванів О.Й.

з участю прокурора: Шутки І.І.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Німеччина, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не судимого, -

засуджено за ст. 307 ч.1 та ст. 307 ч.2 КК України та призначено покарання:

- за ст. 307 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі;

- за ст. 307 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - два роки позбавлення волі, з конфіскацією ? належного йому особистого майна.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначено остаточне покарання - два роки позбавлення волі, з конфіскацією ? належного йому особистого майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 – підписку про невиїзд, змінено на взяття під варту в залі суду.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Також даним вироком,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, інваліда 3-ої групи, на підставі ст. 89 КК України вважається не судимий, -

засуджено за ст. 307 ч.1 КК України та призначено покарання, з застосуванням ст. 69 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 – підписку про невиїзд, змінено на взяття під варту в залі суду.

За вироком суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 незаконно придбали та зберігали з метою збуту, а також збули наркотичні засоби, ОСОБА_3 повторно, за таких обставин.

23 травня 2012 року ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_4 про придбання наркотичного засобу за 380 грн. Отримавши гроші, ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_3, якому передав 340 грн. за наркотичний засіб. В цей же день, близько 17.30 год. ОСОБА_4 у м. Коломия по вул. Криничній, біля автобусної зупинки придбав у ОСОБА_3 наркотичний засіб, частину якого залишив для себе, а частину зберігав для збуту ОСОБА_5 Того ж дня, біля 18.00 год. у м. Коломия біля готелю «Прикарпаття» по вул. Грушевського, ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_5 паперовий згорток з подрібненою речовиною та частиною таблетки, що згідно висновку експерта № 09/12-0650 від 08 червня 2012 року містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін, в кількості 0,0036 гр.

23 травня 2012 року ОСОБА_4, з метою придбання наркотичного засобу домовився з ОСОБА_3 про придбання наркотичного засобу за 340 грн. Цього ж дня, ОСОБА_3 поїхав у м. Івано-Франківськ, де на зупинці громадського транспорту по вул. Івасюка, близько 16.00 год., придбав у незнайомої йому особи наркотичний засіб за 150 грн., а 150 грн. залишив собі. Приїхавши в м. Коломия близько 17.30 год. ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 паперовий згорток з подрібленою речовиною та частиною таблетки, що згідно висновків експерта № 09/12-0650 від 08 червня та № 09/12-0653 від 08 червня 2012 року містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін, в кількості 0, 005 гр..

25 травня 2012 року ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_3 про придбання наркотичного засобу за 350 грн. 26 травня 2012 року ОСОБА_3 у м. Івано-Франківську, на зупинці автотранспорту по вул. Івасюка, близько 15.00 год. придбав у незнайомої йому особи наркотичний засіб за 150 грн. залишивши собі 150 грн. У цей же день близько 17.30 год. у м. Коломия по вул. Кринична, біля зупинки громадського транспорту, ОСОБА_3 незаконно збув ОСОБА_4, паперовий згорток з подрібленою речовиною, що згідно висновку експерта № 09/12-0652 від 08 червня 2012 року містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – бупренорфін, в кількості 0,0035 гр.

У поданих апеляціях:

- засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі, внаслідок суворості. Просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене покарання, застосувавши ст. 75 КК України;

- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4, не оспорюючи фактичних обставин справи, вважає, що суд визначив покарання ОСОБА_4, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок суворості. Вважає, що ОСОБА_4 може бути виправлений без ізоляції від суспільства. Просить вирок суду змінити, визначивши ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених та захисників, які підтримали апеляції та просили задовольнити, пояснення та думку прокурора, який вважає апеляції необґрунтованими, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції, як під час розгляду справи, так і при постановленні вироку, дотримано вимог ст. 323 КПК України щодо законності та обгрунтованості вироку лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини, правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.1 КК України та засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч.1 та ст. 307 ч.2 КК України стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка, що в апеляціях не оспорюється.

Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, та з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи засудженим покарання, суд першої інстанції належним чином врахував усі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого, особи засуджених, а також вимоги ст. ст. 66, 67 КК України щодо обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Також судом при постановленні вироку, правильно на думку колегії суддів, до засуджених застосовано положення ст. 69 КК України, та з врахуванням обставин ,що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, призначено покарання нижче найнижчої межі, встановлене в санкціях статей за вчинені злочини.

Однак колегія суддів вважає, що за наявності обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженого ОСОБА_3, зокрема щире каяття, сприяння розкриттю злочину, визнання вини, позитивна характеристика, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на утриманні малолітня дитина, хворіє, засудженого ОСОБА_4 визнання вини, шире каяття, хворобливий стан здоров’я, є інвалідом третьої групи, позитивну характеристику, призначене покарання засудженим позбавлення волі є занадто суворим та недоцільним.

За наведених вище обставин, враховуючи, що за об’єктивною стороною в даному випадку вчинені злочини характеризуються незначною кількістю збутого наркотичного засобу, та відсутністю тяжких наслідків, на думку колегії суддів, засудженим слід пом’якшити покарання та з застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання більш м’яке не зазначене в санкції статті за дані злочини, а зокрема арешт.

Колегія суддів вважає, що таке покарання буде необхідне й достатнє для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Виходячи з вимог ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у строк відбуття покарання перебування під вартою з 25.07.2012 року, з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту.

Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав для застосування до засуджених ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням та з встановленням іспитового строку, тому апеляції слід задовольнити частково.

Керуючись ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляції ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - змінити та пом’якшити покарання.

Вважати засудженим ОСОБА_3 за ст. 307 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України – до чотирьох місяців арешту;

- за ст. 307 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - до п’яти місяців арешту з конфіскацією ? майна яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – п’ять місяців арешту, з конфіскацією ? майна яке є його власністю.

Вважати засудженим ОСОБА_4 за ст. 307 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України - до п’яти місяців арешту.

Зарахувати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у строк відбуття покарання перебування під вартою з 25.07.2012 року, в силу ст. 72 КК України з розрахунку день за день.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак