Справа № 2-а-5920/08/0970  

 

                       ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 січня 2009 року                                                                           м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Григорука О.Б.

при секретарі Микитин Л.Р.

за участю сторін:

позивача:  не з′явився

представник  відповідача: ОСОБА_1, довіреність №4033/06 від 28.10.2008року         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом: ОСОБА_2    

до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та зобов′язання виплатити доплату до пенсії як дитині війни за  2006 - 2007 роки в розмірі 2733,30 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

                   ОСОБА_2звернулася в суд із адміністративним позовом до   Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та зобов′язання виплатити доплату до пенсії як дитині війни за  2006 - 2007 роки в розмірі 2733,30 грн..

                   Позивач в судове  засідання не з»явилася, подавши суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються  на 30 %  від мінімальної пенсії за віком. Однак, підвищення пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснено не було. Вважає такі дії неправомірними, при цьому посилається на ст. 22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, яким визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

                   Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в судовому засіданні позов не визнала, проти позову заперечила. Посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не заперечує фактів, викладених позивачем в позові відносно того, що ОСОБА_2є дитиною війни, а тому згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона  вправі отримувати підвищену пенсію на 30% від мінімальної пенсії за віком. Посилається на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів  Державного бюджету України, а пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006року "Про державний бюджет України на 2007 рік"  дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік. Просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_2до Управління Пенсійного фонду України в  м. Івано-Франківську відмовити.

  Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому  задоволенню, з таких підстав.

                   Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_2у відповідності до статті першої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується посвідченням серії  № 158892 від 06.02.1997року.

                   Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

 

                   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 були визнані неконституційними положення п.12. ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

                   Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

                   Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську  вказане підвищення пенсії позивачу не виплачувалось і не виплачується на даний час.

       Основні положення щодо правового статусу дітей війни і основ їх соціального захисту, гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року.

    Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.

      Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

       Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суд визнає, що при розрахунку підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

       Положення частини третьої статті 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

      А тому, на підставі вищевказаних норм права, розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого статтею 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» - з 01.01.2006 року - 350 грн.,  з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн..

     Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, то статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році такого порядку Кабінет Міністрів України не запровадив.

    Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2006 рік, оскільки порядок нарахування та виплати вказаної доплати не був запроваджений у відповідності до норм статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яка діяла на момент існування правовідносин в 2006 році, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають до задоволення.

    Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача суму підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2007 року, суд зазначає, що пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.

               Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29\2007 були визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, а, отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

               Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

              Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007року відповідачем не проводилось нарахування та виплата позивачу підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

    За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року та протиправно не нараховане позивачу підвищення до пенсії в розмір 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розрахунку розміру такої мінімальної пенсії, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а саме 406 гривень - з 09.07.2007 року та 411 гривень - з 01.10.2007 року.

    За період з 09.07.2007 року до 31.07.2007 року позивачу належало до сплати 735,30 грн.

               Оскільки в даному випадку йдеться про підвищення пенсії, належним відповідачем є Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, де позивач перебуває на обліку як пенсіонер.

   Щодо, заявлення відповідачем  щодо пропущення позивачем строку для  звернення до адміністративного суду, відповідно до Закону України ч.2 ст.46  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

  На підставі ст.124 Конституції, керуючись ст.ст.158-163, ст.ст. 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

                Позов задовольнити частково.              

               Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного Фонду м.Івано-Франківська щодо невиплати в повному обсязі пенсії ОСОБА_2з липня по грудень 2007 року.

               Зобов′язати  Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виплатити ОСОБА_2з 09 липня по 30 грудня 2007 року 735,30грн. невиплаченої пенсії. 

               Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.   

                  

 

 Суддя:                                                                                    О.Б. Григорук

 

 Постанова  складена в повному обсязі та підписана 27. 01. 2009 року.