У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: Фіцака Т.Д.,
суддів: Іванів О.Й., Кукурудза Б.І.
з участю прокурора: Ільницького М.С.
потерпілих: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Даним вироком,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, судимого: 22.12.2003 р. Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч.5, 15 ч.2, 185 ч.5, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України на 9 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 майна, звільненого 17.06.2008 р. умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 18 днів, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України та призначено покарання - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацюючого, судимого: 22.12.2003 р. Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч.5, 15 ч.2 185 ч.5, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 26.05.2008 р. постановою Маневицького районного суду Волинської області умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 10 місяців 28 днів, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та призначено покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - тримання під вартою, залишено попередньо обраний.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 - 1440.94 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_7 – 25000 грн. моральної шкоди - солідарно.
Також даним вироком засуджено ОСОБА_5 за ст. 187 ч.4 КК України, та ОСОБА_6 за ст. 187 ч.3 КК України, який ніким не оспорюється.
За вироком суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, що зазнала нападу, вчинених особами, які раніше вчиняли розбій, поєднаний з проникненням у житло, організованою групою.
ОСОБА_6 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, що зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Злочини вчинено за наступних обставинах.
ОСОБА_3 в травні 2010 року, переслідуючи корисливі цілі, з метою нападу на помешкання подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_1, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_6, організував стійке злочинне угруповання - організовану групу для спільної злочинної діяльності з детальним розподілом ролей між її членами, до її складу залучив ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
31 травня 2010 року, в обідній період, згідно попередньо узгодженого плану злочинних дій, ОСОБА_5 прибув до житлового будинку подружжя ОСОБА_7, що по вул. Надрічна, 8, в м. Рогатині, а в 23.30 год. на автомобілі «Фольксваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_8 ( який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи) приїхали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом розбиття скла вікна у цокольному поверсі будинку потерпілих, таємно проникли в його приміщення. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 згідно розподілу ролей, залишились біля будинку, на сторожі, щоб повідомити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про появу сторонніх осіб. Знаходячись в будинку, ОСОБА_3, який був озброєний пістолетом, напав на потерпілу ОСОБА_1, однак зазнавши опору з її сторони, став наносити їй удари рукою в область голови, чим спричинив їй легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. В цей час ОСОБА_4, що був озброєний ножем, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_7, котрий став чинити йому опір, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянках 1-го і 2-го пальців правої кисті, після чого був зв’язаний нападниками. В ході розбійного нападу з вікна другого поверху будинку потерпілих вискочила їхня дочка ОСОБА_9 та стала кликати на допомогу сусідів. Після чого всі учасники розбійного нападу з місця вчиненого злочину втекли.
У поданих апеляціях:
- захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вважає, що даний вирок суду не відповідає вимогам ст. 62 Конституції України, ст.ст. 323, 324 КПК України, є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню з підстав однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку суду, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону і неправильного застосування кримінального закону. Просить ОСОБА_10 виправдати і закрити кримінальну справу відносно нього по ст. 6 п. 2 КПК України в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, і звільнити його з-під варти;
- засуджений ОСОБА_3 вважає, що судом всебічно, повно та об’єктивно не досліджувалися матеріали кримінальної справи, а також судом не перевірялась причетність до даного злочину свідка ОСОБА_8, вказує, що висновки суду, викладені у вироку суду, суперечать протоколам судового засідання. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування;
- засуджений ОСОБА_4 вважає, що призначене судом покарання є незаконне, безпідставне, необґрунтоване та суперечить вимогам законодавства, в судовому засіданні всебічно, повно та об’єктивно не досліджувались матеріали кримінальної справи, зокрема не перевірялась причетність свідка ОСОБА_8 до вчиненого злочину, вказує, що ініціатором злочину був саме ОСОБА_8, зазначає, що не належав до організованої злочинної групи. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
У засіданні апеляційного суду:
- засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_2 підтримали апеляції, просили їх задовольнити. Захисник ОСОБА_2 просив також пом’якшити покарання ОСОБА_3;
- прокурор вважає вирок суду законним та обґрунтованим, просив подані апеляції залишити без задоволення;
- потерпіла заперечила проти апеляцій, вважає вирок суду законним, а міру покарання засудженим м’якою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2, прокурора, потерпілої ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Даних вимог закону судом дотримано.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у вчиненні злочинів, за якими їх засуджено стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії засуджених та призначено покарання в межах санкцій статей 187 ч.4, 187 ч.3 КК України, з врахуванням положень ст. 65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно призначив засудженим покарання, і воно за своєю суворістю відповідає тяжкості злочину та особі засуджених.
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Колегією суддів, під час апеляційного розгляду справи, порушення даних вимог закону не встановлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляцій, вважає їх необґрунтованими, так як при апеляційному розгляді справи не встановлено однобічності або неповноти дізнання чи досудового та судового слідства.
Щодо пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_3, то колегією суддів не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Інші пом’якшуючі обставини, встановлені судом першої інстанції, в силу ст. 66 КК України були враховані при призначенні покарання.
Виходячи з наведеного, при апеляційному розгляді справи, колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
На думку колегії суддів, призначене покарання судом першої інстанції є необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2012 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 – залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 - без задоволення.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: О.Й. Іванів
ОСОБА_11
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак