Апеляційний суд Кіровоградської області
м. Кіровоград, вул. Верхня Пермська, 2, 25006, (0522) 24-56-63
Справа № 22-11620/2010 Головуючий у 1 -й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: 34 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
ОСОБА_2 - головуючої,
ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
при секретареві - Ткач І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Добровеличківського районного суду від ЗО липня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до нього про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
Зазначав, що 25 серпня 2009 року о 21год. на вул.Чкалова у м.Помічна Добровеличківського району з вини відповідача, який керуючи мотоциклом ІЖ-Ю-4 з коляскою без номерного знаку у стані алкогольного сп”яніння, допустив зіткнення із належним йому автомобілем ВАЗ-21104, реєстр. № В А 8199 АА, який був припаркований на узбіччі дороги біля будинку №4 по цій вулиці, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено, а йому завдана майнова та моральна шкода.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 2035 грн. у відшкодування завданої майнової та 1700 грн. - моральної шкоди. В подальшому збільшив розмір позовних вимог до 5283 грн. та 2000 грн. відповідно.
Рішенням Добровеличківського районного суду від ЗО липня 2010 року позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 5283 грн. у відшкодування завданої майнової шкоди та 1000 грн.- моральної.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду першої інстанції через недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права та зменшити розмір суми, що підлягає стягненню з нього на користь позивача у відшкодування майнової шкоди з урахуванням ступеня вини учасників ДТП. Вказує на те, що зіткненню сприяло те, що позивачем не було дотримано вимог п.19.4 Правил дорожнього руху, згідно з яким під час зупинки на дорозі в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості на транспортному засобі мають бути ввімкнені габаритні або стоянкові ліхтарі, а при вимушеній зупинці - додаткова аварійна світлова сигналізація.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши долученя до матеріалів справи докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін з таких підстав.
Задовільняючи позов, суд з достатньою повнотою з”ясував обставини, що мають значення для справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов правильного висновку наявність передбачених ст.1187, 1188 ЦК України підстав для покладання на відповідача обов’язку відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду в повному обсязі.
Відповідач не заперечував своєї вини у порушенні ним п.13.1 Правил дорожнього руху, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’Яніння, що призвело до зіткнення мотоцикла з автомобілем
о
позивача. Його ж доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо недотримання позивачем п.19.4 ПДР, який заперечує цю обставину, не підтверджені доказами. Відповідачем не надано також доказів щодо його матеріального становища, яке би могло бути враховано при визначенні розміру відшкодування завданої шкоди відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаютьс^сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо обов’язку відповідача відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду у повному обсязі, що передбачено ст.1166 ЦК України.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та цивільного процесуального права, що відповідно до ч.іст.208 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Добровеличківського районного суду від ЗО липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧА:
СУДДІ: