Справа № 2-а-5534/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Григорука О.Б.
при секретарі Микитин Л.Р.
за участю сторін:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області
до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_3
про стягнення за рахунок активів 107442, 48 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулась до суду із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення за рахунок активів приватного підприємця 107442,48грн., а саме 71422грн. податку на додану вартість та 36020,48 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведеною Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі Івано-Франківської області позаплановою виїзною документальною перевіркою та додатковою невиїзною позаплановою перевіркою відповідача встановлено порушення пп.7.2.4 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та встановлено безпідставне включення відповідачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів на суму 357220,00грн. та ПДВ в сумі 71442,00грн., про що складено акт №624-170/3093313032 від 06.08.2008року. За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006671700/0 від 07.08.2008року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 107163,00грн.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів відсутності в його діях порушень вказаних в акті перевірки норм Закону України «Про податок на додану вартість». Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача судом встановлено наступне.
На підставі наказу начальника ДПІ в Тисменицькому районі №167 від 31 липня 2008року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства СПД - фізичної особи ОСОБА_3» та направлення №228 від 31 липня 2008року з 31 липня по 06 серпня 2008року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку та додаткову позапланову невиїзну перевірку відповідача. За результатами проведених перевірок було складено акт №624-170/3093313032 від 06.08.2008року, у відповідності до якого було встановлено безпідставне на думку позивача включення відповідачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів на суму 357220,00грн. та ПДВ в сумі 71442,00грн.. Як встановлено актом підприємство ПФ «Запрос» м. Рівне, яке являється постачальником лісоматеріалів СГД - фізичної особи ОСОБА_3в періоді, що перевірявся, не було платником податку на додану вартість, так як свідоцтво платника ПДВ було анульовано 21.11.2005року, та встановлено, що ПФ «Запрос» податкові накладні виписувались всупереч Закону України «Про податок на додану вартість». Всього на думку перевіряючих, відповідачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів у ПФ «Запрос» на суму 357220,00грн та податку на додану вартість в сумі 71442,00грн., а саме за грудень 2006року - 16289,00грн., за січень 2007року - 4074,00грн., лютий 2007року - 5861,00грн., березень 2007року - 3231,00грн., квітень 2007року - 8324,00грн., травень 2007року - 7710,00грн., червень 2007року 6220,00грн.,серпень 2007року - 14433,00грн. У відповідності з актом перевірки розмір включених до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів встановлено на підставі податкових накладних наданих відповідачем. Факт сплати покупцем СГД - фізичною особою ОСОБА_3вказаних сум податку на додану вартість в ціні товару, як вбачається з акту перевірки позивачем не заперечується. За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006671700/0 від 07.08.2008року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 107163,00грн..
Особами, що здійснювали перевірку зроблено висновок, що відповідачем порушено пп. 7.2.1, пп.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З даними твердженнями суд не може погодитись виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).
Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками позивача позапланова виїзна документальна перевірка та додаткова невиїзна позапланова перевірка здійснена на підставі наказу начальника ДПІ в Тисменицькому районі №167 від 31 липня 2008року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства СПД - фізичної особи ОСОБА_3 та направлення №228 від 31 липня 2008року з 31 липня по 06 серпня 2008року».
Частиною 8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» визначено, що «позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представника суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду». В той же час, у цій частині статті 11-1 цього ж Закону України окремим абзацем вказано, що «позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом». Суд не вбачає колізії (протиріччя) у вказаних положеннях частини 8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» оскільки вважає, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватись на підставах обставин зазначених у ч.6 ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, але лише на підставі рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників позивача, відповідача, позивач не звертався до суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача. За таких обставин, за умови проведення позапланової виїзної перевірки відповідача з порушенням закону, прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення №0006671700/0 від 07.08.2008року є протиправним.
Згідно ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Частиною 1 ст.2 КАС України передбачено, що «завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень». А оскільки позапланова виїзна перевірка позивача була проведена з порушенням закону, то згідно ч.3 ст.70 КАС України, всі докази одержані в результаті проведеної перевірки, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
За таких обставин, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на вимогах закону, а тому до задоволення не підлягають.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя: О.Б. Григорук
Постанова в повному обсязі складена та підписана 16.02.2009 року.