Справа № 2 – 266

2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 лютого 2009 року                  Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі Мургі Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_4 та Онуфрійчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького транспортного коледжу про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом  до відповідача про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу та відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 15 грудня 2004 року вона була прийнята на роботу на посаду вихователя, де було зазначено, що в неї вища освіта, педагогічний стаж 44 роки, вища категорія, що підтверджується наказом № 56-ос від 15 грудня 2004 року.

Згідно наказу № 7-ос від 4 лютого 2008 року її було звільнено з роботи за ст. 40 п. 1 КЗпП України. Позивач вважає, що її звільнення було проведено з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, вона зверталась з проханням перевести на інше місце роботи, однак не отримала відповіді, має право на першочергове залишення на роботі при скороченні, звільнили її серед навчального року, їй не було запропоновано інше місце роботи.

Також вважає, що їй заподіяна матеріальна шкода, оскільки в результаті незаконних дій вона захворіла та витратила на лікування більше 700 гривень, не було оплачено лікарняні листи, доплату проводили по нижчій категорії. Також діями відповідача заподіяна моральна шкода в розмірі 5000 гривень, оскільки позивач захворіла, підвищився тиск, вона втратила спокій, сон, загострились хвороби.

В ході судового розгляду  позивач та її представник підтримали позовні вимоги, пояснили обставини, викладені в позовній заяві, та просили суд поновити позивача на роботі, стягнути середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу до поновлення на роботі, оплату за лікарняний лист, матеріальну шкоду в розмірі 1000 гривень та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Представники відповідача заперечили проти позову з тих підстав, що звільнення відбулось відповідно до вимог трудового законодавства, було проведено перевірку  комісією, яка не встановила жодних порушень.

Вислухавши сторони та представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу за № 56-ос від 15 грудня 2004 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду вихователя за контрактом з 15 грудня 2004 року з окладом згідно штатного розпису. Освіта вища, педстаж 44 роки, категорія вища.

На запит директора коледжу за вих. № 01-5476/01-06 від 1 жовтня 2007 року щодо розгляду виділених асигнувань загального фонду 2007 року на виплату заробітної плати та оплату добових студентам було отримано відповідь

Згідно відповіді головного управління медичних закладів державної адміністрації  залізничного транспорту України за вих. № 4/535 від 22 жовтня 2007 року було зазначено, що виділити кошти додатково Вінницькому транспортному коледжу в 2007 році неможливо. Крім того, в інструктивному листі Міністерства фінансів України щодо підготовки бюджетних запитів проекту державного бюджету на 2008 рік (лист за № 31-06010-03-05/14673 від 18 липня 2007 року) зазначено, що виходячи з реальних ресурсів бюджету на 2008 рік, всім головним розпорядникам необхідно ретельно проаналізувати видатки, пов’язані з утриманням бюджетної сфери, та здійснити заходи щодо оптимізації своїх витрат, у тому числі шляхом концентрації ресурсів на головних напрямках діяльності, скорочення не першочергових витрат, виключення неефективних витрат тощо, загальне скорочення поточних видатків повинно становити не менше 15 відсотків проти рівня 2007 року.

Враховуючи викладене вище, профспілковий комітет дав згоду на скорочення посади вихователя гуртожитку.

Відповідно до наказу директора коледжу від 23 жовтня 2007 року було вирішено в зв’язку з обмеженими ресурсами Державного бюджету України з 28 грудня 2007 року провести скорочення однієї посади вихователя гуртожитку, фінансування якої проводиться з загального фонду.

31 жовтня 2007 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення від 26 жовтня 2007 року про те, що посада вихователя гуртожитку, фінансування якої проводиться з державного бюджету з 28 грудня 2007 року скорочується, та вона буде звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із скороченням посади.

Комісія з трудових спорів навчального закладу згідно протоколу за № 2 від 29 листопада 2007 року рекомендувала директору скоротити посаду вихователя, яка фінансується з державного бюджету з 1 січня 2008 року.

Відповідно до наказу № 81-ос від 17 грудня 2007 року ОСОБА_1 було звільнено в зв’язку зі скороченням посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України за погодженням з профспілковим комітетом (протокол № 17 від 17 грудня 2007 року).

На виконання вимог ст. 49-2 КПпП України ОСОБА_1 про наступне звільнення було попереджено за 2 місяці та було повідомлено Лівобережний центр зайнятості.

26 грудня 2007 року директором коледжу було видано наказ за № 86-ос «Про зміну дати звільнення з ОСОБА_1.», відповідно до якого до зміни наказу № 81-ос від 17 грудня 2007 року про припинення трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України, в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 з 26 грудня 2007 року знаходиться на лікарняному, звільнити її за скороченням штату після лікування.

Відповідно до наказу № 7-ос від 4 лютого 2008 року «Про припинення трудового договору з ОСОБА_1.» зазначено, що в зв’язку з тим, що ОСОБА_1 наказом № 81-ос від 17 грудня 2007 року була звільнена з роботи з 31 грудня 2007 року за скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України, ознайомилась з наказом під розписку 24 грудня 2007 року. Але так як вона з 26 грудня 2007 року по 4 лютого 2008 року знаходилась на лікарняному, листки непрацездатності ААУ № 290780 від 26 грудня 2007 року, ААУ № 290969 від 16 січня 2008 року здано 4 лютого 2008 року, тому звільнення з роботи слідує з 5 лютого 2008 року. На підставі цього ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 5 лютого 2008 року за скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України, за згодою профкому протокол № 17 від 17 грудня 2007 року.

Свідки ОСОБА_3 пояснив суду, що профспілковим комітетом розглядалося питання про скорочення штату та було дано згоду на звільнення ОСОБА_1, йому відомо, що позивачеві пропонувалось інше місце роботи, однак вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що під час засідання комісії по трудовим спорам позивачу пропонувались наявні вакансії, які відповідали вимогам її кваліфікації, однак вона відмовилась. Пояснив, що це питання обговорювалось, однак не було зафіксовано в протоколі в зв’язку з тим, що протокол є узагальненням виступів, та не було звернуто увагу, оскільки не планувався розгляд справи про поновлення в судовому порядку, додатково пояснив, що в коледжі обговорювалось питання іншого місця роботи позивача, однак не було відповідного місця роботи, а вона погоджувалась тільки на посаду вихователя.

Згідно акту, складеного 5 січня 2009 року, затвердженого директором коледжу, 29 листопада 2007 року на засіданні комісії по трудовим спорам при розгляді питання про скорочення посади вихователя гуртожитку № 2 ОСОБА_1,  їй було запропоновано інші посади для роботи в коледжі, на які були вакансії згідно штатного розпису на той час, однак ОСОБА_1 відмовилась від цих пропозицій і в своїй заяві вимагала від адміністрації коледжу залишити її на посаді вихователя гуртожитку

Відповідно до ч. 2 п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчальних закладів України, затверджених наказом Міністра освіти за № 455 від 20 грудня 1993 року, зазначено, що звільнення педагогічних працівників у зв’язку з скороченням обсягу роботи може мати місце тільки в кінці навчального року. Однак при прийнятті рішення судом враховано, що фінансування здійснюється на календарний, а не навчальний рік, відповідно і здійснюється оплата праці та розрахунок відповідних видатків. Обсяг робіт, що виконують вихователі гуртожитку, скорочується в лютому та березні, а тому є доцільним скорочення вихователів на початку календарного року.

Згідно вимог ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. 

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову в частині поновлення  слід відмовити.

При цьому судом враховано, що відповідачем в ході судового розгляду було доведено, що в зв’язку з відсутністю фінансування, він був вимушений здійснити скорочення штатів.

При  цьому позивача ОСОБА_1 завчасно було повідомлено про скорочення посади, яку вона обіймає. При цьому відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 на момент скорочення посади мала догану, порушувала трудову дисципліну та за наслідками атестації мала 1 категорію.

Також судом враховано пояснення, дані в ході судового засідання в якості свідка                 ОСОБА_4, та акт, складений 5 січня 2009 року, затверджений директором коледжу, згідно якого 29 листопада 2007 року на засіданні комісії по трудовим спорам при розгляді питання про скорочення посади вихователя гуртожитку № 2 ОСОБА_1,  їй було запропоновано інші посади для роботи в коледжі, на які були вакансії згідно штатного розпису на той час, однак                ОСОБА_1 відмовилась від цих пропозицій і в своїй заяві вимагала від адміністрації коледжу залишити її на посаді вихователя гуртожитку.

При цьому судом враховано, що згідно наказу № 5-ос від 29 січня 2008 року звільнено з посади вихователя гуртожитку на 0,5 посадового окладу ОСОБА_5 та відповідно до наказу № 6-ос від 29 січня 2008 року ОСОБА_6 доручено виконання обов’язків вихователя гуртожитку № 2 з оплатою 50 % від вакантної посади вихователя категорії спеціаліст відповідно до штатного розпису. Суд вважає, що це не може бути підставою для задоволення позову, оскільки наказ про звільнення з 31 грудня 2007 року ОСОБА_1 було прийнято 17 грудня 2007 року, на час появи вакансії ОСОБА_1 перебувала на лікарняному та у адміністрації не було можливості їй запропонувати наявну вакансію.

Суд також відхиляє заперечення відповідача та його представника про те, що висновок профспілкової організації діє протягом місяця та в лютому 2009 року позивач не мав права ним користуватися, оскільки первинний наказ про звільнення ОСОБА_1 було прийнято 17 грудня 2007 року з урахуванням протоколу профспілки від 17 грудня 2007 року.

В зв’язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в частині поновлення суд вважає, що слід відмовити в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому суд виходить з тих мотивів, що відповідачем було правомірно здійснено звільнення з посади. ОСОБА_1 в зв’язку зі скороченням штатів, а позивачем не доведено, що внаслідок неправомірних дій відповідача погіршився її стан здоров’я чи їй  було заподіяно шкоду.

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено, що позивачу було оплачено лікарняний лист від 26 грудня 2007 року. а лист непрацездатності від 16 січня 2008 року було неоплачено, при цьому відповідач послався на відповідь виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за вих. № 04/1011 від 14 липня 2008 року, відповідно до якої згідно ст. 2 Закону України від 11 червня 2001 року «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання виплачується застрахованим особам за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності. В зв’язку з тим, що ОСОБА_1 звільнена з роботи 31 грудня 2007 року, листок непрацездатності № 20780 від 26 грудня 2007 року з 26 грудня по 15 січня 2008 року підлягає оплаті, а листок непрацездатності від 16 січня 2008 року в період непрацездатності оплаті не підлягає, тому що непрацездатність наступила після звільнення з роботи.

    Разом з тим суд вважає, що даним тлумаченням закону порушується право позивача, оскільки відповідачем було видано наказ, яким з урахуванням листків непрацездатності позивача було звільнено з роботи з 5 лютого 2008 року, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Виниклі правовідносини врегульовані ст.ст. 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України.  

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60,  209, 212-215 ЦПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Вінницького транспортного коледжу про поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу та відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Вінницького транспортного коледжу на користь ОСОБА_1 оплату згідно листка непрацездатності серії ААУ за № 290960 від 16 січня 2008 року за період непрацездатності з 16 січня 2008 року по 4 лютого 2008 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з  дня  проголошення.

Суддя