ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 Справа № 18/81(25/70)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнєєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кушнірчук Н.В. (дов. б/н від 20.02.06 р.);
від відповідача: Наріжна Т.О. (дов. №12 від 07.04.06 р.); Пічко Р.С. (дов. №7/1 від 16.02.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ДАСК” з іноземними інвестиціями м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.06 року у справі № 18/81(25/70)
за позовом: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ДАСК” з іноземними інвестиціями м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ФОРТ” м.Дніпропетровськ
про стягнення 283 888 грн. 72 коп. збитків та 200 000 грн. моральної шкоди.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.04.2006 р. у справі № 18/81(25/70) (суддя Петрова В.І.), яке було підписано 22.05.06 р. і оформлено відповідно до статті 84 ГПК України, відмовлено у позові ЗАТ Страхової компанії “ДАСК” з іноземними інвестиціями м. Дніпропетровськ до ЗАТ Страхова компанія “ФОРТ” м.Дніпропетровськ про стягнення 283 888 грн. 72 коп. збитків за недобросовісну конкуренцію та 200 000 грн. моральної шкоди.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити пропущений строк подання апеляційної скарги, посилаючись на поважність пропуску те, що у судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частини, а повний текст рішення було отримано 30.05.2006 р., на підтвердження надано ксерокопію конверту, в якому отримано рішення, на конверті стоїть поштовий штемпель про відправлення рішення 29.05.2006 р.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд визнав причину пропуску строку подання апеляційної скарги поважною і, ухвалою про прийняття апеляційної скарги від 21.06.2006 р., відновив строк подання апеляційної скарги.
Оскаржуючи рішення господарського суду скаржник вважає, що рішення винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, при цьому в апеляційній скарзі скаржник не вказав які саме норми матеріального права порушив господарський суд при винесенні рішення.
Позивач вказує в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, а саме п.3 ст.84 ГПК України, оскільки вважає, що господарський суд не обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у частині стягнення матеріальної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення господарського суду, яке оскаржується без змін, так як вважає, що у позивача взагалі відсутні підстави для подання до відповідача позову, при цьому відповідач посилається на п.6 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, оскільки вважає, що виключне право власника забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знаку введеного в цивільний обіг за згодою власника.
Відповідач вказує у відзиві на апеляційну скаргу, що позивач втратив право забороняти використання знака тому, що цей знак введено в цивільний обіг з обізнаності позивача та з ініціативи представників ЗАТ СК “ДАСК”, а саме президентом Сироватко С.В. та директором Мазурець Г.С.
Обізнаність про наявність позначки “ДАСК СП” на рекламному щиті зафіксовано договором № 17/2000 від 07.11.2000 р., документами по замовленню, затвердженню ескізу, оплаті за виконану роботу, акту прийому-передачі.
Відповідач також вказує, що при винесені оскаржуваного рішення, господарським судом не було порушено норм матеріального та процесуального права.
Відповідач не згоден з ствердженням позивача що господарським судом не було виконано ухвалу від 16.02.2005 р. про призначення судової експертизи щодо визначення факту використання відповідачем знаку для товарів та послуг що належить позивачу. Позивач вважає, що ця ухвала підлягає виконанню, бо на відміну від рішення суду першої інстанції не була скасована Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Відповідач посилається на статтю 103 ГПК України, якою не встановлено, що апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення по справі, повинен ще і скасувати кожну ухвалу суду першої інстанції по цій справі, а тому вважає, що господарський суд жодним чином не порушив прав позивача та не повинен був виконувати ухвалу від 16.02.2005 р.
Відповідач вказує у відзиві на апеляційну скаргу, що повна назва, адреса, контактні телефони, а також номери ліцензій по видах страхування, які має право здійснювати ЗАТ СК”ДАСК-СП” на рекламному стенді відсутні, а також відсутня і організаційно-правова форми товариства - тому позначка ДАСК-СП не носить ніякого інформаційного характеру для потенційного споживача, а отже завдяки реклами, відповідач не міг залучити жодного клієнта.
Відповідач вважає необґрунтованим вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач вимагає відшкодування моральної шкоди із посиланням на “вартість грошових витрат, понесених на виготовлення, розміщення та утримання рекламних матеріалів”, а відповідно до п.4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Жодного посилання на ці обставини у позовній заяві позивачем не було вказано.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У позивача, як правонаступника акціонерного товариства “Страхова компанія “ДАСК”, є свідоцтво на знак для товарів і послуг від 31.10.1999 р. № 8857 строк дії якого продовжено Доповненням до свідоцтва на знак для товарів і послуг до 10.08.2013 р. (а.с. 23-24).
Позивач вважає, що він встановив факт використання відповідачем свого знаку для товарів і послуг. Адреса розміщення реклами: 49049 м.Дніпропетровськ, спуск Дніпропетровський, буд. 1.
Позивач вказує в позовній заяві, що відповідач займається тією ж діяльністю, що і позивач –страхуванням і що відповідач використовує у рекламі свого підприємства його знак для товарів і послуг, а тому це порушує його права як власника свідоцтва на знак для товарів і послуг № 8857 від 31.10.1997 р.
Як факт того, що відповідач використовує його знак для товарів і послуг позивач обґрунтовує актом від 17.01.2004 р. (т.1 а.с 37).
В позовній заяві позивач стверджує, що замовником і розповсюджувачем реклами є відповідач, при цьому позивач посилається, що це підтверджується Дозволом на розміщення зовнішньої реклами від 27.11.2000 р. № 572/1 (а.с. 34, т.1) З вказаного дозволу вбачається, що цей дозвіл виданий Акціонерній страховій компанії “ДАКС-СП”.
Позивач вважає, що у зв’язку з недобросовісною конкуренцією та незаконним використанням знаку на товари та послуги, що належать йому відповідно до свідоцтва № 8857 від 31.10.97 р., відповідач завдав йому збитки в розмірі 283 888 грн. 72 коп. у вигляді упущеної вигоди та просив стягнути з відповідача 200 000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до пунктів 3,4 статті 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” право власності на знак засвідчується свідоцтвом, а обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеним у свідоцтві зображення знака і переліком товарів та послуг.
Пунктом 4 ст. 16 визначено, що використання знака визнається:
- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, ... вивіску, ... зберігання такого товару і з зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, ... і т.ін.;
- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Статтею 20 Закону встановлено, що будь-яке посилання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов’язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
З акту від 17.01.2004 р.(а.с. 37, т.1) , яким позивач підтверджує свої позовні вимоги вбачається, що у акті зазначено, що :
1) комісією встановлено наявність спеціальної конструкції за адресою: 49000 м.Дніпропетровськ, у дворі будинку № 1 по вулиці спуск Дніпровський.
2) Характеристика спеціальної конструкції : не світовий рекламний щит, габаритні розміри 10 м х 15 м.
3) Данні, розміщенні на рекламному щіті: реклама послуг страхування акціонерних страхових компаній, визначених як ДАСК СП: ДАСК; Діско.
В позовній заяві позивач не вказав в якій формі та як саме відповідач використовував його товарний знак.
В супереч статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не наведено і не надано жодних фактів, які могли б свідчить про понесені ним збитки, а тому колегія суддів вважає, що господарський суд правильно зробив висновок у рішенні, що позначка на рекламному щиті колишньої адреси відповідача та номерів його телефонів не призвела до отримання відповідачем будь-яких прибутків, а позивачем негативних наслідків.
Не є підставою для скасування оскаржуваного рішення посилання позивача на те, що господарським судом проігноровано ухвалу від 16.02.2005 р. про призначення експертизи, щодо визначення факту використання відповідачем знаку для товарів та послуг, що належить позивачу так як, для встановлення факту використання відповідачем знаку для товарів та послуг, який належить позивачу, та чи є дії Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ДАСК-СП” при розміщенні призначення “ДАСК-СП” на зазначеному рекламному носії є такими, що порушують права позивача, не потребує спеціальних знань судового експерта, оскільки відповідні дані суди мають встановлювати шляхом витребування належних доказів від заінтересованої сторони у справі; сторін спору.
Також не потрібні спеціальні знання судового експерта для з’ясування наявності шкоди.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “ДАСК” з іноземними інвестиціями м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006 р. у справі № 18/81 (25/70) залишити без змін.
Головуючий Л.О. Лотоцька
Судді: Р.М. Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
18.07.06 р.